УДК 661.72-051:616.314.17-008.1]616-008.9:616.15

Мета дослідження – проаналізувати зміни показників метаболізму сполучної тканини у сироватці крові
в працівників спиртового виробництва з запальнодистрофічними захворюваннями тканин пародонта
за для визначення подальшої лікувальної тактики.
Методи дослідження. Дослідження виконано на кафедрі терапевтичної стоматології, пародонтології та стоматології ФПДО, ЛНМУ імені Д. Галицького. Групи спостереження у нашому дослідженні були сформовані наступним чином: 50 осіб з генералізованим пародонтитом (ГП), які були безпосередньо
зайняті на спиртовому виробництві – основна група; 20 осіб, хворих на ГП, які не зазнавали впливу нега-тивних факторів даного виробництва – порівняльна група; 15 практично здорових осіб з клінічно незмі-
неними тканинами пародонта – контрольна група.
Дослідження активності колагенази у сироватці крові пацієнтів проводили за методом Ліньді. Фракції гідро-
ксипроліну у сироватці крові досліджуваних виділяли за методом Frey S., а вміст гідроксипроліну в них – за
Stegeman H. F. Визначення глікозаміногліканів в сироватці крові пацієнтів проводили орциновим методом
за Кляцкіним С.А. і Ліфшиць Р.І. Активність лужної фосфатази (ЛФ) у сироватці крові осіб груп дослідження визначали на автоаналізаторі «Spektrum» Series 2 фірми «Abbott» (США).
Наукова новизна. У працівників спиртового виробництва, хворих на ГП, колагенолітична активність була
підвищена: вміст колагенази був достовірно вище стосовно показника контрольної групи, (р<0,05) та
хворих на ГП порівняльної групи, (р<0,05), зменшення концентрації білковозв’язаного гідроксипроліну на
30,0 %, а у пацієнтів порівняльної групи – на 14,67 %, стосовно даних контрольної групи, (р<0,05). Аналіз
вільної фракції оксипроліну – виявив достовірне підвищення вмісту цієї фракції в сироватці крові хворих
на ГП: у основній групі на 20,0 % та на 6,0 % у осіб порівняльної групи стосовно показника контрольної
групи, (р<0,05). У хворих на ГП основної групи вміст ГАГ у сироватці крові перевищував показник контр-
ольної групи на 105,88 %, (р<0,05), а у порівняльній групі на 47,06 %, (р<0,05). Динаміка вмісту лужної
фосфатази, характеризувалась збільшенням показника у осіб основної групи на 136,47 % та на 55,29 %
у пацієнтів порівняльної групи, (р<0,05).
Висновок. Аналіз показників метаболізму сполучної тканини у хворих з запально–дистрофічними захворю-
ваннями тканин пародонта, зайнятих на спиртовому виробництві, переконливо засвідчує порушення біо-
синтезу сполучної компоненти кісткової тканини та, відповідно, у процесах метаболізму побудови тканин
пародонта й порушення його репаративних властивостей, що потребує обов’язкової подальшої фарма-
корекції препаратами скерованої остеотропної дії.
Ключові слова: генералізований пародонтит, спиртове виробництво, метаболізм сполучної тканини,
сироватка крові.

УДК 616.311.2+616.314.17)]-002-06:616.72-002.77]-08-059-071.3

Вступ. Генералізований пародонтит (ГП) на тлі ревматоїдного артриту (РА) залишається одним із складних і недостатньо вивчених проблем стоматології та медицини. Взаємозв’язок патогенетичних механізмів ГП та РА зумовлюють необхідність міждисциплінарного підходу для розпрацювання ефективних комплексних схем лікування та профілактики ГП на тлі РА. Мета дослідження полягала у вивченні динаміки пародонтальних індексів після проведення консервативного лікування ГП у пацієнтів з РА. Матеріали і методи. Пародонтологічне лікування було проведено 58 пацієнтам із ГП на тлі РА, яких розподілено на дві групи. В основну групу було включено 31 пацієнт (53,45%), у яких лікування проводили із застосування розробленої схеми консервативного лікування ГП. Групу порівняння склали 27 пацієнтів (46,55%), у яких лікування ГП здійснювалась відповідно до загальноприйнятих протоколів. Динаміку значень індексів РМА, OHI-S, CPITN та вакуумної проби стійкості капілярів ясен за методикою В.І. Кулаженко оцінювали до лікування, через 6 та 12 місяців після лікування. Результати. Результати оцінки ефективності розробленої схеми консервативного лікування ГП І та ІІ ступеню тяжкості на тлі РА при значеннях індексу CPITN < 2 балів вказують на покращення та стабілізацію патологічного процесу в тканинах пародонта, що підтверджувалось позитивною динамікою індексних оцінок у віддалені терміни спостереження/ У пацієнтів, яким проводили лікування із застосуванням розробленої схеми, спостерігали достовірне покращення гігієни порожнини рота та клінічного стану ясен, зокрема зменшення ступеня запального процесу за індексом РМА.
Висновок. Виражену ефективність розробленої схеми лікування ГП на тлі РА також доведено високим відсотком пацієнтів (80,65%), у яких констатували «стабілізацію» патологічного процесу після 12 місяців спостереження. На противагу, у групі порівняння, у яких лікування ГП проводили традиційними методами, кількість таких осіб була значно меншою та становила 40,47% (р<0,01).
Ключові слова: генералізований пародонтит, ревматоїдний артрит, індексна оцінка пародонтального статусу, консервативне лікування.

УДК 616.314.17–008.6–06:(616.379–008.64+616.127)]–08–059–07

ДИНАМІКА ПАРАКЛІНІЧНИХ ІНДЕКСІВ У РЕЗУЛЬТАТІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ І ТИПУ З КАРДІОМІОПАТІЄЮ 

Метою дослідження стало простеження динаміки пародонтальних індексів після комплексного лікування генералізованого пародонтиту у хворих на цукровий діабет І типу, ускладнений кардіоміопатією.

Матеріали та методи дослідження. Комплексні лікувально-профілактичні заходи були проведені 127 пацієнтам з генералізованим пародонтитом на тлі цукрового діабету І типу з кардіоміопатією. В основну групу, де лікування проводилось за допомогою розпрацьованої та запропонованої лікувально-профілактичної схеми, увійшло 82 особи: 25 хворих з генералізованим пародонтитом початкового − І ступеня (30,48 %); 27 пацієнтів з генералізованим пародонтитом ІІ ступеня (32,93 %) та 30 – з генералізованим пародонтитом ІІІ ступеня (36,59 %). Групу контролю, у якій лікування проводилось згідно протокольних методик, склали 45 хворих: 14 осіб з генералізованим пародонтитом початкового – І ступеня (30,71 %), 15 хворих з генералізованим пародонтитом ІІ ступеня (33,07 %) та 16 хворих з генералізованим пародонтитом ІІІ ступеня (36,22 %). Враховуючи соматичний статус обстежуваних хворих, обумовлений цукровим діабетом І типу з кардіоміопатією, клінічний візуальний огляд та визначення параклінічних індексів проводили на 30 добу після лікування.    Розроблений алгоритм лікувально-профілактичних заходів включав як місцеву терапію, так і загальні призначення. У контрольній групі лікування генералізованого пародонтиту проводили за загальноприйнятою методикою.

Результати досліджень. Згідно результатів досліджень, на 30 добу після лікування, у пацієнтів основної групи, яким був призначений розпрацьований лікувальний комплекс, при генералізованому пародонтиті початкового − І ступеня важкості, індекс РМА зменшувався від 19,00±2,25 % до лікування та становив 13,17±2,26 % після лікування, р >0,05.

У хворих з ГП ІІІ ступеня важкості основної групи, на 30 добу після лікування, спостерігали змен- шення індексу РМА від 64,42±2,80 % до лікування до 35,18±2,70 % після лікування, р<0,01. У досліджуваних пацієнтів визначали суттєве зниження пародонтального індексу ПІ після лікування − до 2,44±0,10 бали проти 3,49±0,09 бали до лікування, р<0,01. Зміни гігієнічного індексу OHI−S у хворих з генералізованим пародонтитом ІІІ ступеня важкості становили 2,15±0,71 бали після лікування проти 3,98±1,32 бали до лікування, р >0,05.

У хворих з генералізованим пародонтитом на тлі цукровим біабетом І типу основної групи, у середньому, дані індексу РМА були у 1,4 рази нижчими, а індексів ПІ та OHI−S у 1,3 рази меншими (р₁<0,05, р₁ >0,05, відповідно) стосовно середніх даних у пацієнтів контрольної групи. У пацієнтів основної групи ефективність лікування складала 42,88  %  проти  18,09  %  у  контрольній  групі  за  індексом РМА.

Висновки.   У   результаті   проведених   досліджень, можливо стверджувати, що у пацієнтів основної групи, де лікування проводилось із застосуванням розпрацьованої та запропонованої лікувально-профілактичної схеми, вдалося значно покращити стан тканин пародонта, що підтверджено даними клінічного спостереження та позитивною динамікою значень параклінічних індексів, стосовно даних у хворих з генералізованим пародонтитом контрольної групи, де традиційні лікувальні схеми виявились малоефективними.

Ключові слова: генералізований пародонтит, лікування, параклінічні індекси, цукровий діабет І типу, кардіоміопатія.