УДК: 616.314-002:612.017-092:616.3/.34

Численні дослідження підтверджують тісний взаємозв’язок між захворюваннями шлунково-кишкового тракту та патологією органів порожнини рота (твердих тканин зубів, пародонта, слизової оболонки), що зумовлюється змінами біохімічних показників ротової рідини, підвищенням кількості умовно-патогенної мікрофлори та порушеннями імунної резистентності, особливо у пацієнтів із виразковою хворобою, панкреатитом та колітами. Мета дослідження. Встановити значення антимікробного та антиоксидантного захисту порожнини рота і дослідити стан місцевого специфічного гуморального імунітету при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота у пацієнтів із хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Матеріали та методи. У ротовій рідині 276 пацієнтів віком 20-44 років із діагностованими захворюваннями шлунково-кишкового тракту визначали активність еластази, каталази, уреази, лізоциму, вміст малонового діальдегіду, антиоксидантно-прооксидантний індекс та ступінь дисбіозу. Стан місцевого гуморального імунітету оцінювали за рівнями sIgA, mIgA, IgG та IgM. Результати. Виявлено активацію запального процесу, що проявлялася підвищенням активності еластази та зниженням активності каталази. Встановлено зменшення антимікробного захисту, зокрема зниження активності лізоциму та підвищення активності уреази, що супроводжувалося зростанням ступеня дисбіозу. Підвищення рівня малонового діальдегіду та антиоксидантно-прооксидантного індексу свідчило про порушення оксидантно-антиоксидантного балансу. Зниження рівня sIgA та підвищення mIgA вказують на недостатність місцевого гуморального імунітету та порушення В-ланки імунної відповіді. Висновки. Встановлено виражені зміни слизової оболонки порожнини рота у пацієнтів із хронічними захворюваннями травного тракту, що підтверджує тісний патогенетичний зв’язок між патологією шлунково-кишкового тракту та ураженнями порожнини рота.

УДК 616.314.17-008.1:616.13-004.6

Метою даного дослідження було оцінити стан тканин пародонту за допомогою пародонтальних
індексів у хворих з генералізованим пародонтитом на тлі атеросклерозу.

Об’єкт і методи дослідження. У ході проведеного стоматологічного дослідження було обстежено 232 хворих у віці 45-65 років: 202 пацієнти з генералізованим пародонтитом на тлі атеросклерозу (основна група), та 30 пацієнтів з генералізованим пародонтитом без соматичних захворювань (контрольна група), з відсотковим співвідношенням чоловіків і жінок 65,5% і 34,5% відповідно. Для встановлення діагнозу (генералізований пародонтит) використовували класифікацію захворювань тканин пародонта у редакції М. Ф. Данилевського.

Індексну оцінку стану тканин пародонта визначали за допомогою: папілярно-маргінально-альвеолярного індексу – РМА (M. Massler, 1949, у модифікації Parma), пародонтального індексу – РІ (A. L. Russel, 1956), індексу кровоточивості ясен –РВІ (Muhlemann H. R., Mazor A. S., 1958, Cowell I.,1975). Втрату епітеліального прикріплення (ВЕП) вимірювали градуйованим зондом та виражали у міліметрах: проводили оцінку стану фуркації багатокореневих зубів в горизонтальному напрямку за методом Хемпа, в вертикальному – за методом Тарноу-Флетчера. Для вивчення ступеня і характеру резорбції міжальвеолярних перегородок кісткиальвеолярних відростків проводили рентгенологічне обстеження за допомогою панорамної рент-
генографії й оцінювали дані за рентгенологічним індексом Fuch (Rtg).

Результати. Встановлено, що у хворих з генералізованим пародонтитом на тлі атеросклерозу середнє значення індексу РМА становило 53,23±2,87% (р <0,05), індексу Мюллемана–Коуелла (РВІ) 2,53±0,25 бали (р >0,05), що було в 1,2 рази вище стосовно значень у пацієнтів з генералізованим пародонтитом без загальносоматичних захворювань (44,27±2,57% та 2,10±0,29 бали відповідно). У осіб основної групи значення індексів РІ та втрати епітеліального прикріплення були в 1,3 рази вищі стосовно значень в порівняльній гру-
пі (2,78±0,13 бали та 3,48±0,22 мм, проти 2,06±0,09 балів, 2,09±0,12 та 2,69±0,19 мм, р <0,05). При
цьому, середнє значення Rtg–індексу рецесії ясен у хворих на атеросклероз не відрізнялось від даних у осіб без загальносоматичних захворювань порівняльної групи (1,36±0,12 бали та 1,43±0,12 бали відповідно, р >0,05).
Висновки. Отримані результати вказують на прогресуючий перебіг генералізованого пародонтиту у хворих з атеросклерозом.

Ключові слова: генералізований пародонтит, пародонтологічні індекси, атеросклероз.