615.014.2:(615.451.3+615.454.1):615.262:613.495:543.395
Пелех-Бондарук І.Р. Розробка складу, технології та дослідження емульсійних засобів з допоміжними речовинами мікробного походження для застосування у дерматології : дис. ... д-ра філософії : [спец.] 226, 22 / І. Р. Пелех-Бондарчук. - Львів, 2023. - 170 с. - Бібліогр.: с. 133-153 (200 назв).
В сучасній дерматології спостерігається тенденція до застосування емульсійних лікарських та косметичних засобів з високим вмістом води, які мають ряд переваг в порівнянні з іншими засобами. Проте розробка таких засобів потребує особливої уваги, зокрема щодо обґрунтованого вибору допоміжних речовин. До найважливіших допоміжних речовин, які застосовуються в емульсійних засобах, належать консерванти та емульгатори, які, переважно, є поверхнево-активними речовинами, і здатні викликати побічні ефекти, зокрема і алергічні реакції.
Останнім часом спостерігається зростання інтересу до біогенних поверхнево-активних речовин або біосурфактантів як нових перспективних допоміжних компонентів з високою ефективністю і меншою токсичністю. У складі лікарських та косметичних засобів біогенні ПАР можуть виконувати функції антимікробних консервантів, емульгаторів, антиоксидантів, солюбілізаторів та інших.
Розроблено загальний план досліджень поверхнево-активних речовин мікробного походження на основі рамноліпідів Pseudomonassp. PS-17 під умовною назвою біокомплекс PS як перспективного консерванта та емульгатора. Для дослідження консервуючої та емульгуючої здатності біокомплексу PS та порівняння його активності з відомими консервантами та емульгаторами вибрано емульсійні основи, оскільки емульсійні форми становлять близько 90% всіх косметичних засобів та значну частину лікарських засобів для нашкірного застосування.
Встановлено, що біокомплекс PS проявляє ефективність консерванта у досліджуваних концентраціях від 0,025% до 0,1%. У мінімальній концентрації 0,025 % біокомплекс PS може бути використаний як консервант лише у емульсіях типу в/м з незначним вмістом водної фази (до 30%). Використання біокомплексу PS у концентраціях 0,05 та 0,1 % відповідає фармакопейним критеріям прийнятності ефективності антимікробних консервантів для емульсійних засобів двох типів. Сумісне використання біокомплексу PS з іншими консервантами, зокрема натрію бензоатом та бензалконію хлоридом підсилює консервуючу активність останніх, що дозволяє зменшити концентрацію консервантів у складі емульсійних засобів.
Встановлено, що створення стабільних емульсій м/в вимагає застосування високих концентрацій біокомплексу PS як самостійного емульгатора, більше 10%, що є недоцільним та економічно необгрунтованим, а поєднання емульгаторів другого роду з біокомплексом PS у співвідношенні 70:30 дозволяє одержувати стабільні емульсії при використанні порівняно невисокої кількості комплексного емульгатора, 7-10%.
Для раціонального проведення експериментальних досліджень на етапі розробки емульсійних лікарських або косметичних засобів, стабілізованих біокомплексом PS, запропоновано використання методу комп’ютерного моделювання складу емульсій у програмі MO Excel, який базується на застосуванні системи ГЛБ. Компютерне моделювання дає можливість обґрунтувати склад олійної фази емульсії при використанні біокомплексу PS як самостійного емульгатора або встановити співвідношення між біокомплексом PS та емульгатором другого роду при використанні комплексного емульгатора.
Узагальнено інформацію щодоособливостей дослідження стабільності та встановлення терміну придатності м’яких лікарських та косметичних засобів, визначено перелік необхідних досліджуваних характеристик, умов та частоти випробування та розроблено алгоритм дослідження, який доцільно застосувати на етапі розробки емульсійних засобів з біокомплексом PS.
Досліджено алергенні властивості біокомплексу PS за допомогою методу внутрішньошкірної сенсибілізації морських свинок та подразнювальну дію біокомплексу PS шляхом внесення біопрепарату в розведенні 1:10 в кон'юнктивальний мішок ока кроля. Встановлено, що біокомплекс PS не викликає достовірних змін у периферичній крові тварин та алерготестів, що свідчить про відсутність алергізації організму. При нанесенні на слизову оболонку ока біокомплекс PS чинить слабку подразнювальну дію, проте відновлення офтальмостатусу спостерігається на 2-гу добу без проведення лікувальних заходів.