УДК 616.311.2-002-07:613.1]-053.2

Мета дослідження. Визначення імунологічних показників ротової рідини у дітей із хронічним катаралmним гінгівітом, які проживають в умовах комплексного впливу екологічного забруднення.

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених цілей і завдань стоматологічний огляд здійснено у 120 школярів (основна група) міст Яворів та Жидачів Львівської області, які належать до екологічно забрудненого регіону (ЕЗР). Групу порівняння склали 80 дітей м. Львова, екологічний стан яких характеризувався як «умовно чистий» регіон (УЧР). Обстеження проводилося в ключових вікових групах 7, 12, 15 років років відповідно до рекомендацій ВООЗ. Для вивчення гігієни порожнини рота використову- вали індекс Федорова-Володкіної (ГІ). З метою оцінки адаптаційних можливостей організму та визначення чинників ризику виникнення ураження тканин пародонта нами досліджено вміст цитокінів у ротовій рідині обстежених дітей.

Статистичнаобробкаданихпроведенаметодомваріаційної статистики з урахуванням критерію Стьюдента та використанням програмного забезпечення Statistica 7.0 (StatSoft, Inc). Вимірювання кореляційного взаємозв’язку між показниками імунологічного статусу ротової рідини у дітей з хронічним катаральним гінгівітом основної групи проводилось за допомогою непарамртричного коефіцієнта кореляції Кендал-Тау (τ=).

Висновки. Оцінка стану порожнини рота за індексом Федорова-Володкіної показала, що у дітей з хронічним катаральним гінгівітом, які проживають в умовах комплексного впливу екологічного забруднення гігієнічний індекс складав 1,73±0,07 бала та характеризувався як задовільний, тоді як у оглянутих дітей групи порівняння дані індексу гігієни оцінювались як добрий гігієнічний стан ротової порожнини зі значенням 1,22±0,05 бала (р<0,01).

З метою вивчення і аналізу взаємозв’язку між показниками імунологічного статусу ротової рідини дітей, їх віком та місцем проживання ми провели кореляцій- ний аналіз цих параметрів.

З’ясовано, що зі збільшенням віку обстежених дітей, рівень прозапальних цитокінів у ротовій рідині збільшується в обох групах порівняння, але у дітей з екологічно забрудненого регіону ця тенденція носить більш виражений характер.

У той же час, концентрація протизапальних цито- кінів (IL-4, ТФР-β1) у ротовій рідині дітей основної групи була знижена, стосовно даних у дітей, які про- живають на умовно «чистих» територіях.

Ключові слова: діти, хронічний катаральний гінгівіт, цитокіни, екологічна ситуація.

УДК 616.311.2.-002-084.12-053:612.014.4

Складна екологічна ситуація на Західній Україні, природні геохімічні особливості (дефіцит фтору, йоду) створюють передумови для зниження соматичного та стоматологічного здоров’я дітей. Тому актуальним є питання розробки комплексних лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику розвитку патологічних процесів в тканинах пародонта та підвищення ефективності їх лікування. Мета роботи - вивчити ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей, які проживають на екологічно забруднених та йододефіцитних, фтородефіцитних територіях (м. Яворів та м. Жидачів). Під спостереженням знаходились діти віком 12-15 років. 59 дітей склали основну групу та 42 дитини контрольну групу (м. Львів, який належить до екологічно чистого регіону). Дітям з основної групи проводили лікування за розробленою нами схемою, в той час як дітям з контрольної групи проводилось лікування згідно протоколів МОЗ України надання медичної допомоги за спеціальністю «Терапевтична стоматологія». Наш комплекс для лікування хронічного катарального гінгівіту включав наступні місцеві заходи: професійну гігієну порожнини рота; традиційні протизапальні засоби (настоянки ромашки, звіробою, календули); аплікації на поверхню ясен гелю «Холісал»; застосування зубної пасти «Лакалут Актив Гербал» та ополіскувача «Лакалут Актив». Для загального лікування застосовували: «Кіндер Біовіталь Лецитин, гель» для підсилення функції імунної системи та «Аскорутин» для зменшення проникливості та ламкості капілярів. Оцінка найближчих результатів лікування проводилась візуально, з урахуванням зміни клінічних симптомів (на 5-6 добу) та за допомогою пародонтальних та гігієнічних індексів, імунологічних показників. Пародонтологічний статус оцінювали за індексами папілярно-маргінально-альвеолярний, комунальний пародонтальний індекс та індекс кровоточивості ясен. Гігієну ротової порожнини визначали згідно індексу Федорова-Володкіної. З метою оцінки адаптаційних можливостей організму та визначення чинників ризику виникнення уражень тканин пародонта нами досліджено вміст лейкоцитів у ротовій рідині дітей. У найближчі терміни лікування нами було виявлено зниження значень пародонтальних індексів як у основній, так і в контрольній групах. Так, на 5-6 день після початку лікування хронічного катарального гінгівіту значення папілярно-маргінально- альвеолярного індексу в основній групі становило 20,16±1,95%, що було значно нижче у порівнянні з групою контролю – 33,21±1,82%. Після лікування виявлено зниження індексу кровоточивості у дітей основної групи – до 0,94±0,11 бала проти 1,42±0,15 бала у групі контролю. Аналізуючи зміни комунально пародонтального індексу, виявлено більш значне його зниження у дітей основної групи (1,09±0,15 бала) у порівнянні з контрольною групою (1,39±0,16 бала). Поряд з нормалізацією клінічного стану тканин пародонта у дітей з хронічним катаральним гінгівітом, які знаходились під нашим спостереженням, відмічали покращення гігієни порожнини рота, що може бути обумовлено, на нашу думку, проведенням професійної гігієни, контролем якості чищення зубів, а також бесідами з гігієнічного навчання з дітьми та їх батьками. Це підтверджено показниками гігієнічного індексу Федорова-Володкіної. Оскільки місцевий імунітет є чутливим індикатором на дію факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, нами було визначено концентрацію лейкоцитів у ротовій рідині на 5-6 добу після лікування хронічного катарального гінгівіту. Звертає увагу, що після лікування на 5-6 добу кількість лейкоцитів у ротовій рідині дітей з хронічним катаральним гінгівітом груп дослідження значно зменшилась. Отже, у дітей основної групи кількість лейкоцитів становила – 205,14±4,28 × 10⁶/л та 220,40±4,21 × 10⁶/л у контрольній групі, що було значно нижче стосовно відповідних значень до лікування (р<0,01). У результаті застосування розробленого нами лікувального комплексу, у дітей основної групи з хронічним катаральним гінгівітом вдалося значно нормалізувати і покращити стан тканин пародонта та гігієну ротової порожнини. Це підтверджено даними індексної оцінки та результатами лабораторного дослідження.

Ключові слова: діти, лікувальний комплекс, екологічна ситуація, хронічний катаральний гінгівіт, лікувальні заходи.