Хірургічна корекція коарктації аорти: що далі? Спостереження за пацієнтами у віддаленому періоді Surgical correction of aortic coarctation: what’s next? Long-term patient follow-up

УДК 616.135+616.132.15)]-007.271-053.2-089.168

Коарктація аорти (КоА) – це вроджена вада серця (ВВС), що характеризується звуженням грудної аорти в ділянці перешийка в місці впадіння артеріальної протоки. КоА є однією з найпоширеніших ВВС, що трапляється з частотою 3-4 випадки на 10 000 живонароджених і становить 8-10% усіх ВВС. Клінічні прояви ВВС залежать від ступеня звуження, довжини звуженої ділянки аорти та від термінів закриття артеріальної протоки. КоА може проявлятися в періоді новонародженості або вже в старшому віці. У новонароджених із КоА раптове збільшення постнавантаження після закриття артеріальної протоки може призводити до дисфункції лівого шлуночка і серцевої недостатності. У старших дітей і дорослих КоА зазвичай проявляється гіпертензією на верхніх кінцівках і в майбутньому може ускладнюватися ранньою ішемічною хворобою серця, аневризмою аорти та цереброваскулярними змінами. З часом також може розвинутися колатеральний кровообіг в обхід КоА за допомогою міжреберних артерій. Віддалені наслідки нелікованої КоА включають: формування аневризми аорти, ризик інсульту та розвитку довічної артеріальної гіпертензії, що підкреслює важливість ранньої діагностики та вчасної хірургічної корекції. Хірургічні та інтервенційні втручання передбачають повне усунення КоА. На сьогодні кардіохірурги проводять: балонну ангіопластику; внутрішньосудинне стентування і хірургічну корекцію. Обрання способу корекції залежить від анатомії, розміру звуження та віку дитини.
Мета – систематизувати сучасні дані та проаналізувати протоколи спостереження за дітьми із корегованою КоА для вчасного виявлення можливих ускладнень, діагностування рекоарктації та скерування на реоперацію.
Пацієнти з корегованою КоА потребують довічного спостереження і контролю ехокардіографії у зв’язку з потенційними серцево-судинними ризиками й необхідністю повторної корекції. Хірургічні центри пропонують різні підходи до віддаленого спостереження за дітьми після хірургічної корекції вади. Описано уніфікований протокол спостереження Американського коледжу кардіології (АКК) 2023 року після хірургічної корекції КоА за дітьми першого року життя і віком від 1 до 18 років. Кожний алгоритм надає рекомендації щодо необхідної частоти відвідувань клініки і типу обстеження.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: коарктація аорти, вроджена вада серця, відкрита артеріальна протока, артеріальна гіпертензія, віддалені результати хірургічної корекції.

Докладніше

Сучасні підходи до діагностики та лікування Хвороби Кавасакі (огляд літератури) Modern approache to the diagnosis and treatment of Kawasaki disease (а literature review)

616.13/.14-002.4-06:616.132.2-007.64]-053.2-07-08
Хвороба Кавасакі (ХК) — це васкуліт невідомого походження, що супроводжується лихоманкою та слизово-шкірним синдромом і пе-реважно зустрічається в немовлят. ХК є найпоширенішою причиною набутих вад серця в дітей у розвинених країнах, що ускладнюється виникненням аневризм коронарних артерій у 25% нелікованих пацієнтів внаслідок васкуліту коронарних артерій. Мета — проаналізувати рекомендації Американської асоціації серця, Єдиного центру та доступу до педіатричної ревматології в Європі (SHARE), а також інструкції японських спеціалістів щодо сучасних підходів до діагностики та лікування хвороби Кавасакі.Клінічні дослідження демонструють, що цей показник знижується до ∼4% під час лікування внутрішньовенним імуноглобуліном. Хоча деякі нові дослідження свідчать про гірші результати, навіть попри лікування імуноглобуліном (особливо в немовлят у віці до 12 місяців). Складність і гетерогенність перебігу ХК, широка диференціальна діагностика та відсутність специфічного діагностично-го дослідження нерідко є серйозними перешкодами на шляху до встановлення діагнозу.З урахуванням деяких розбіжностей американських, європейських та японських інструкцій у лікуванні ХК вважаємо за доцільне дотри-муватися європейських рекомендацій, які найбільш схожі до американських та найкраще підходять для європейців.Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Ключові слова: хвороба Кавасакі, повна форма Кавасакі, неповна форма Кавасакі, тривала лихоманка, висип, аневризми коронар-них артерій, імуноглобулін, варфарин, діти.
Kawasaki disease (KD) is a vasculitis of unknown origin, accompanied by fever and mucocutaneous syndrome, predominantly found in infants. KD is the most common cause of acquired heart disease in children in developed countries, which is complicated by the occurrence of coro-nary artery aneurysms in 25% of untreated patients due to coronary artery vasculitis. The aim is to analyze the guidelines of the American Heart Association, the Single Hub and Access Point for Paediatric Rheumatology in Europe (SHARE), as well as Japanese instructions on modern approaches to the diagnosis and treatment of Kawasaki disease.Clinical studies show that this rate decreases to ∼4% during treatment with intravenous immunoglobulin. Although some new studies show worse outcomes despite immunoglobulin treatment, especially in infants under 12 months of age. The complexity and heterogeneity of the course of KD, a wide differential diagnosis and the lack of a specific diagnostic tests are often serious obstacles on the way to diagnosis.Taking into account some differences in American, European, and Japanese guidelines for the treatment of KD, we consider it appropriate to follow European guidelines, which are most similar to American ones and are best suited for Europeans.The authors declare no conflict of interest.Keywords: Kawasaki disease, complete Kawasaki disease, incomplete Kawasaki disease, prolonged fever, rash, coronary artery aneurysms, immunoglobulin, warfarin, children.
Докладніше