УДК 616.33/.34:579.835.12:577.161.2]-079.43-053.2

Враховуючи високий рівень поширеності хелікобактерної інфекції серед дитячого населення України і значне омолодження гастродуоденальної патології, надзвичайно актуальним є вивчення імунологічних і генетичних чинників сприйнятливості до Helicobacter pylori (Hp).
Мета – вивчити зв’язок захворювань гастродуоденальної ділянки, асоційованих з інфікуванням Hp, дефіцитом вітаміну D та поліморфізмомгена рецептора вітаміну D (VDR) у дітей.
Матеріали і методи. Обстежено 72 дитини віком 6–17 років із гастродуоденальною патологією. В усіх хворих у комплексному обстеженні визначено наявність інфікування Hp, рівень вітаміну D і поліморфізми ApaI і TaqI гена VDR. Пацієнтів поділено на дві групи: з позитивним результатом на Hp – Hp(+), а також із негативним – Hp(-).
Результати. Інфікування Hp виявлено в 32 пацієнтів. У 40 пацієнтів аналіз на Hp був негативним. Серед Hp(+) дітей недостатність вітаміну D діагностовано у 87,5% випадків, тоді як серед Hp(-) – у 65%. Медіана рівня вітаміну D у Hp(+) групі становила 21,5 нг/мл, а у Hp(-) – 26 нг/мл.
Встановлено, що підтримання нормального рівня вітаміну D асоціювалося зі зниженням шансів інфікування Hp на 73,5%. Кожне підвищення концентрації вітаміну D на 1 нг/мл суттєво знижувало ризик колонізації слизової оболонки Hp. Аналіз генотипів показав, що генотип TT поліморфізму TaqI гена VDR був предиктором інфікування Hp. Статева належність не впливала на ризик інфікування Hp.
Висновки. Доведено статистично значущий зворотний зв’язок між рівнем вітаміну D та ризиком інфікування Hp. Нормальний статус вітаміну D виконує протективну роль щодо колонізації слизової оболонки гастродуоденальної зони. Генетична схильність до Hp-позитивного статусу асоційована з генотипом TT поліморфізму TaqI гена VDR. Отримані результати обґрунтовують доцільність моніторингу та корекції
рівня вітаміну D як важливого компонента комплексної терапії і профілактики Hp-асоційованих захворювань у дітей. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Авторка заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

The relationship between vitamin D deficiency and the development of diseases has been established. It exerts its influence on the body through its connection with vitamin D receptors (VDR). The VDR gene is found in most tissues of our body, including the digestive system.
Aim – to study the association of gastroduodenal diseases with hypovitaminosis D and VDR gene polymorphism in children.
Materials and methods. 104 children with gastroduodenal pathology aged 6–17 years (main group) and 38 practically healthy patients admitted for elective surgical intervention for inguinal hernia (control group) were examined. The level of vitamin D and VDR gene polymorphism were determined in all children. For comparison between groups, Fisher’s exact p-value (two-tailed) and Pearson’s chi-square test (χ²) were used. The results of the
comparison between groups were considered statistically significant at p<0.05.
Results. In children with gastroduodenal pathology, a normal level of vitamin D (≥30 ng/ml) was found in 21 (20.2%) patients, and a reduced level in 83 (79.8%). In patients with normal and reduced levels of vitamin D, the chi-square test for ApaI polymorphism genotypes was χ²=0.295, p>0.05, and for TaqI VDR gene polymorphism it was χ²=5.099, p>0.05, while Fisher’s exact test for the presence of the Tt genotype of TaqI polymorphism was
p=0.0465. The distribution of actual frequencies of ApaI VDR gene polymorphism genotypes between the main and control groups, due to the difference in the distribution of AA and aa genotypes according to the chi-square test, showed significant differences – χ²=8.317, p=0.016. For TaqI VDR gene polymorphism, the empirical value of the chi-square test was 3.931, p=0.14.
Conclusions. Children with gastroduodenal pathology need vitamin D level correction. The Tt genotype of TaqI VDR gene polymorphism is a likely predictor of vitamin D deficiency in children with gastroduodenal pathology. In children with the AA genotype of ApaI VDR gene polymorphism, an inverse relationship is observed regarding the likelihood of developing gastroduodenal diseases, while with the aa genotype, there is a direct positive association.
The study was conducted in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. Informed consent was obtained from the children’s parents for conducting the research. No conflict of interest was declared by the author

УДК : 616.34-008.6-002:616.12-008.318]-053. 2

Відповідно до біопсихосоціальної моделі існує необхідність голістичного персоніфікованого підходу до менеджменту пацієнтів із цереброінтестинальними розладами, зокрема синдромом подразненого кишечника (СПК). Варіабельність ритму серця (ВРС) можна широко імплементувати у сферу нейро-гастроентерології як неінвазивний маркер для оцінки нейрогуморальної регуляції на осі «кишечник — центральна нервова система» і потенціалу стресостійкості організму.

Мета — дослідити часові та спектральні параметри ВРС у дітей із СПК залежно від патерну випорожнень, що переважає, та природи тригерного чинника в дебюті розладу.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 22 пацієнти Клінічного центру дитячої медицини віком від 6 до 12 років із діагнозом СПК, установленим відповідно до Римських критеріїв IV. За допомогою методу кардіоінтервалографії (короткі 5-хвилинні записи у фоновій пробі) досліджено параметри ВРС (електрокардіограф «ВНС-мікро» та програмне забезпечення «Нейрософт»). Часові та спект-ральні параметри ВРС використовували як біомаркери для оцінки функціонального стану автономної нервової системи (АНС) і потенціалу стресостійкості організму. Статистичний аналіз проведено за допомогою Microsoft Excel 2016 та GraphPad Prism 5.

Результати. Аналіз ВРС залежно від патерну випорожнень, що переважає, та природи тригерного чинника в дебюті СПК виявив значну гетерогенність пацієнтів за досліджуваними параметрами. У групі з домінуванням запорів зареєстровано найнижчу ВРС за показником загальної спектральної потужності, що супроводжувалось дефіцитом LF-коливань (активність симпатичного відділу АНС) у структурі спектра серцевого ритму. Ще більші відмінності встановили при аналізі параметрів ВРС залежно від тригерного чинника в дебюті СПК. У дітей із постінфекційним варіантом СПК виявлено в 2,4 разу нижчу загальну спектральну потужність, що супроводжувалося виразним дефіцитом як симпатичного, так і парасимпатичного компонентів АНС, тоді як у пацієнтів зі стрес-асоційованим СПК зареєстровано не лише значно вищу загальну спектральну потужність, а й збалансованішу внутрішню структуру спектра ВРС. Частка залучення вищих церебральних впливів у дітей із стрес-асоційованим СПК становила 12%, у пацієнтів із постінфекційним варіантом розладу — 27%, що свідчить про виразніші порушення функціонально-метаболічного резерву.

Висновки. Установлено значну гетерогенність параметрів ВРС у пацієнтів із СПК залежно від патерну випорожнень, що переважає, й особливо від провокувального чинника в дебюті розладу. Ці відмінності слід ураховувати для детальнішої оцінки порушень нейрогуморальної регуляції на осі «кишечник — центральна нервова система» та функціонально-метаболічного резерву організму при розробці персоніфікованих мультимодальних схем лікування СПК у дітей.