УДК 616.311.2-002.2-036:616.98]-053.2

Мета дослідження. Вивчити поширеність та особливості перебігу хронічного катарального гінгівіту у дітей на тлі психоневрологічних розладів. Матеріал і методи. Для досягнення поставленої мети було обстежено 108 дітей віком 13–18 років з психоневрологічними розладами (основна група) та 86 практично здорових дітей (група порівняння). Результати дослідження. При аналізі отриманих результатів у дітей основної групи хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) виявлено, в середньому, у 75,79±5,13%, що в 1,6 рази більше, ніж у дітей групи порівняння (47,15±4,02%, 
р<0,05). Виявлено, що у дітей з розумовою відсталістю поширеність ХКГ була найвищою і складала 90,42±5,96%, що майже в два рази більше відносно групи порівняння (р˂0,05), у дітей з синдромом Дауна – в 1,6 рази (р˂0,05), у дітей з аутизмом – майже в 1,3 рази (р˂0,05). При аналізі за нозологічними формами основного захворювання виявлено, що у дітей з затримкою психічного розвитку частота ХКГ була найвищою, у дітей з синдромом Дауна – майже в 1,2 рази нижчою у порівнянні з дітьми з розумовою відсталістю (р˂0,05), а у дітей з аутизмом – нижчою майже в 1,5 рази (р˂0,05). При цьому поширеність ХКГ у дітей з аутизмом була в 1,2 рази нижчою, ніж у дітей з синдромом Дауна (р˂0,05). Виявлено, що легкий ступінь важкості ХКГ найбільш часто діагностували серед дітей віком 13–15 та 16–18 років з аутизмом, натомість середній ступінь важкості ХКГ у віці 13–15 років частіше виявлено у дітей з синдромом Дауна, а у 16–18 років – у дітей з розумовою відсталістю. Тяжку форму ХКГвизначали у більшої кількості 13–15-річних дітей з розумовою відсталістю, але у віці 16–18 років цю форму більш часто діагностували у дітей з синдромом Дауна. Висновки. Таким чином, у дітей з різними психоневрологічними розладами спостерігається висока поширеність хронічного катарального гінгівіту. Частота та важкість перебігу хронічного катарального гінгівіту залежить від форми супутньої патології.
Ключові слова: хронічний катаральний гінгівіт, розумова відсталість, синдром Дауна, аутизм, поширеність, діти. 

УДК 612.31+616.31):615.83
Вивчення стану тканин пародонта в дітей навчально-реабілітаційних центрів із метою подальшого моніторингу стану здоров’я й упровадження лікувально-профілактичних заходів є актуальним завданням сучасної стоматології.
Мета дослідження. Визначити стан тканин пародонта в дітей, які перебувають у навчально-реабілітаційних центрах (НРЦ).
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 182 дітей віком від 7 до 15 років, які перебувають у комунальних закладах Львівської обласної ради (КЗ ЛОР), і 165 дітей аналогічного віку, які навчаються в загальноосвітніх школах (група порівняння). Стан тканин пародонта оцінювали на підставі клінічних даних, проби Шіллера-Писарева і показника папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА) (Parma, 1960).
Результати дослідження та їх обговорення. Установлено, що в дітей 7-15 років НРЦ хронічний катаральний гінгівіт виявлено, у середньому, у 71,68±4,25%, що значно вище відносно дітей групи порівняння – 46,75±3,51% (р<0,001). Із віком поширеність ХКГ зростає й у віковій групі 10-12 років становить, у середньому, 81,53±7,28%, що в 1,7 раза більше відносно дітей групи порівняння (р<0,001). У дітей 13-15 років частота ХКГ вища в 1,4 раза відносно дітей групи порівняння і в 1,2 раза порівняно з дітьми 7-9 років. Аналіз результатів свідчить, що в дітей НРЦ у всіх вікових групах переважає легкий ступінь ХКГ і, в середньому, складає 57,83±7,28%, що в 1,4 раза нижче відносно групи порівняння (79,76±3,79%), а середній ступінь ХКГ становить значно більше – 37,89±3,68%, відповідно в дітей групи порівняння –18,79±3,45% (р1<0,001, p2<0,001). Особливо привертає увагу значна поширеність тяжкого ступеня ХКГ у дітей 7-9 років НРЦ (8,33±3,25%). Отже, отримані результати свідчать про значну поширеність запальних процесів у тканинах пародонта дітей, які перебувають у НРЦ, що необхідно врахувати в організації стоматологічної допомоги дітям, які перебувають у таких закладах, і активно впроваджувати лікувально-профілактичні заходи, аби запобігти подальшому розвитку патологічних процесів у тканинах пародонта.
Ключові слова: хронічний катаральний гінгівіт, діти, навчально-реабілітаційний центр.

УДК 616.311:-073.7-053.2:616.8/.89

Соматична патологія має виражений негативний вплив на перебіг захворювань органів та тканин порожнини рота, як у дорослих, так і у дітей. Віддзеркалення різних патологічних процесів, що мають місце при стоматологічних захворюваннях на тлі різних відхилень здоров'я, можуть бути відображені у змінах ЕФАКБЕ. Зарядовий стан клітин букального епітелію відповідає рівню адаптаційно-компенсаторних реакцій в організмі дитини і, як наслідок, рівню неспецифічної загальної та місцевої резистентності. Зміна активності клітин букального епітелію може свідчити про зміну функціональних можливостей організму дітей.

Мета дослідження. Визначення особливостей електрофоретичної активності клітин букального епітелію у дітей із психоневрологічними розладами.

Матеріал і методи дослідження. З метою визначення стану твердих тканин зубів було обстежено 127 дітей із психоневрологічними розладами (основна група) та 74 соматично здорових дітей, які склали контрольну групу. Для вивчення стану твердих тканин у обстежених дітей визначали інтенсивність карієсу за індексом КПВ. Показники електрофоретичної активності клітин букального епітелію визначались у залежності від віку та місця проживання обстежених дітей.

Результати досліджень та їх обговорення. На основі проведеного дослідження встановлено, що у дітей із психоневрологічними розладами значення ЕФАКБЕ, в середньому, становить 25,04±1,32 % та є достовірно нижчим порівняно до соматично здорових дітей (36,13±1,24 %). Виявлено, що у дітей 7-9-ти річного віку основної групи ЕФАКБЕ на 54,79 %, а у дітей 10-12 років ‒ на 26,18 % нижче порівняно із дітьми групи порівняння. Найнижчі значення ЕФАКБЕ встановлено у дітей навчально-реабілітаційного центру “Оберіг”, що в середньому, становило 21,81+1,28 %, що на 16,64 % нижче порівняно із дітьми з “Великолюбінського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру та на 27,74 % нижче від дітей із “Добромильської спеціальної школи”. Висновки. 1. У дітей із психоневрологічними розладами значення ЕФАКБЕ є нижчим у порівнянні із соматично здоровими дітьми. 2. У дітей основної групи при інтенсивності карієсу, в середньому, 4,92+0,62 зуба ЕФАКБЕ становить 25,04+1,32 %. 3. Отримані дані співставлення показників КПВ та ЕФАКБЕ в залежності від віку та місця проживання дітей з даною патологією спонукають до подальшого вивчення залежності електрофоретичної активності букального епітелію від різних стоматологічних захворювань.

УДК 616.314-039.71-053.2(048.8)

Зубощелепні аномалії (ЗЩА) відносяться до основних стоматологічних захворювань, їх поширеність досягає 85%. Клінічні спостереження та дані літератури свідчать про високі темпи розвитку та прогресування карієсу і запальних захворювань тканин пародонта у дітей під час ортодонтичного лікування. Це вказує на необхідність запровадження ефективних підходів до профілактики та лікування, які передбачають підвищення рівня стоматологічного здоров’я до початку, під час та після завершення ортодонтичного лікування.
Мета дослідження. Провести аналіз та узагальнення літературних джерел з вивченням сучасних відомостей про особливості профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань при лікуванні ЗЩА у дітей, у тому числі з психоневрологічними розладами. 
Результати та їх обговорення. Аналіз літературних джерел свідчить, що для профілактики та лікування стоматологічних захворювань при лікуванні ЗЩА використовуються медикаментозні заходи місцевої та загальної дії, професійна та індивідуальна гігієна порожнини рота, дієта з високим вмістом кальцію, фосфору тощо. Важливими є також рекомендації щодо ортодонтичного лікування у дітей з психоневрологічними розладами, згідно яких ортодонтичне лікування має бути спрямоване на прийнятний результат, а не на ортодонтичну досконалість; необхідно враховувати тяжкість вади та можливі пов’язані з нею психосоціальні та медичні обмеження, а також ступінь можливого лікування пацієнта. Разом з цим у літературі зустрічаються лише поодинокі дослідження, у яких вивчаються проблеми лікування та профілактики стоматологічних захворювань, які виникають при лікуванні ЗЩА у дітей з психоневрологічними розладами.
Висновки. Аналіз літературних джерел вказує на те, що на сьогодні недостатньо вивчені питання профілактики карієсу і захворювань тканин пародонта при ортодонтичному лікуванні ЗЩА, особливо у дітей з психоневрологічними розладами. Тому актуальним є подальший пошук та розпрацювання ефективних методів профілактики основних стоматологічних захворювань, які виникають в процесі ортодонтичного лікування цих дітей, на основі поглибленого вивчення чинників ризику їх виникнення.
Ключові слова: зубощелепні аномалії, карієс, пародонт, профілактика, лікування, діти.

УДК 616. 314 : 616. 891] – 053. 2 (048. 8)

The data of psychological-medical-pedagogical consultations based, in addition to medical, on indicators of psychological-pedagogical examination, testify that the share of children who need correction of physical and (or) mental development is 12.2% of the total number of children in Ukraine. Psychoneurological disorders in children are accompanied by various functional disorders that adversely affect physical and psychosocial health. The state of the child's mental health has a significant impact on his compliance with recommendations for ensuring the optimal state of oral health (brushing teeth, rinsing, avoiding excessive sweets, carbonated drinks and other food products that can harm the child's dental health due to destruction of  enamel, disruption of remineralization processes, creation of a nutrient environment for active reproduction of bacteria).
In children with cerebral palsy, a high prevalence (100%) and intensity (6,4) of dental caries of the temporary bite were established. The number of complicated forms of caries in children with cerebral palsy increases with the severity of the form of the main disease (by 2.25 times), which makes it necessary to treat such children under general anaesthesia. It has been established that the intensity of dental caries and the spread of the inflammatory process in the periodontium increase with age. At the same time, the worst indicators of the hygienic state of the oral cavity are recorded in children with cerebral palsy aged 3-5 years. Bite anomalies in children with cerebral palsy: 52.9% in the period of temporary occlusion and 61.7% in the period of variable occlusion. It was established that in children with pronounced motor disorders, which are correlated with a profound degree of mental retardation, the frequency of dental caries and maxillofacial anomalies is significantly higher than in healthy children and patients with less pronounced manifestations of cerebral palsy.
Key words: dental status, psychoneurological disorders, caries, periodontal disease, maxillofacial anomalies and deformities