Ефективність процесу тренування під час занять фізичною культурою, в першу чергу, залежить від відповідності ступеня навантаження, рівню фізичного розвитку і підготовленості студентів, а також від стану здоров’я і функціональних можливостей організму осіб, які займаються спортом. Медичне забезпечення тренування осіб, що займаються спортом, передбачає спільну роботу лікаря і викладача з фізичного виховання (тренера) для удосконалення цього процесу. Аналіз протоколів лікарсько-педагогічного спостереження дозволяє складати адекватні програми для конкретного контингенту осіб, що займаються спортом, з можливістю їх подальшого корегування.
Успішний виступ у змаганнях залежить як від рівня фізично, технічної і тактичної підготовленості так і від психологічної готовності. Розрізняють два види тривожності: особистісну та ситуативну. В групі студентів, що займаються спортивними єдиноборствами, було проведено опитування за методикою Спілбергера (оцінка рівня тривожності(STAI), що включає дослідження двох основних типів тривожності ситуативної та особистісної. Отримані показники дають можливість контролювати зміни рівня психологічної підготовленості студентів, що займаються єдиноборствами та приймати рішення, щодо корекції тренувального процесу.
Низка смертельних випадків під час занять фізичною культурою і спортом викликає стурбованість не тільки серед спеціалістів у сфері медицини та фізичного виховання, а й у суспільстві загалом. З метою попередження ускладнень у стані здоров’я студентів та спортсменів, потрібно приділити більшу увагу проведенню поглиблених медичних оглядів, адже однією з основних причин захворюваності і травматизму у спортсменів є нерозпізнані та недооцінені лікарем захворювання. В результаті проведених медичних оглядів було виявлено високий відсоток студентів, які не належали до основної медичної групи, тобто, мали низьку фізичну підготовленість або порушення у стані здоров’я різного
характеру та ступеня, особливо на медичному факультеті.