УДК 616.724-009.7-07-085.211-036.8
Актуальність. У значної кількості амбулаторних стоматологічних пацієнтів (до 67% випадків) діагностують порушення функції скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). У хворих із дисфункцією СНЩС часто виникає міофасціальний больовий синдром, а також сенсорні розлади у щелепно-лицевій ділянці. Для виявлення осередку больового синдрому на обличчі, встановлення рівня ушкодження трійчастого нерва та причин сенсорних розладів доцільним є застосування діагностично-лікувальних блокад (селективних анестезій). Мета роботи – оцінити ефективність застосування селективних анестезій для топічної діагностики сенсорних розладів на обличчі та в ротовій порожнині у стоматологічних хворих із міофасціальним больовим синдромом. Матеріали та методи. В умовах амбулаторної стоматологічної клініки обстежено та проліковано 12 пацієнтів віком 35–70 років (5 жінок та 7 чоловіків), у яких були скарги на сенсорні розлади й періодичну появу больових пароксизмів у ділянці нижньої третини обличчя або в передній третині язика, порушення функції СНЩС. Для топічної діагностики місцевих сенсорних розладів у хворих застосовано селективні блокади периферійних гілок трійчастого нерва шляхом проведення торусальної анестезії та анестезії за Берше. При необхідності додатково проводили блокаду щелепно-підʼязикового нерва, який іннервує мʼязи-опускачі нижньої щелепи. Результати та їх обговорення. Після проведення лікувально-діагностичної блокади чутливих гілок нижньощелепного нерва за допомогою торусальної анестезії було виявлено, що у п’яти пацієнтів купірувався больовий синдром на обличчі, зникла парестезія, у двох – припинився біль у язиці. Однак, у двох хворих із сенсорними розладами в щічній ділянці і у трьох – із порушеннями чутливої функції на підборідді не вдалось отримати очікуваного лікувального ефекту – повного знеболення. Під час дії місцевої анестезії за Берше значно зменшувалось напруження у жувальних мʼязах, вони ставали еластичнішими. Спостерігали зниження інтенсивності спровокованого болю до 3,2 ± 0,7 бала (р ˂ 0,05) за шкалою NRS. У дев’яти хворих, які мали сенсорні розлади у щічній ділянці та язиці, покращилась тактильна чутливість у відповідних органах. При зіставленні отриманих клінічних результатів обох методик селективних анестезій не виявлено статистично вірогідних відмінностей їх ефективності – χ2 – 1,8, р ˃ 0,05. Проте, у трьох хворих зберігались больові відчуття й дизестезія на підборідді. Лише після блокади щелепно-підʼязикового нерва у цих пацієнтів, на тлі релаксації мʼязів дна рота, щезли болючість у передньому черевці двочеревцевого мʼяза і неприємні відчуття на підборідді. Висновки. Для виявлення причин сенсорних розладів на обличчі та язиці у хворих із міофасціальним больовим синдромом на тлі дисфункції СНЩС є доцільним поетапне застосування селективних анестезій, що дає змогу провести топічну діагностику ушкоджених гілок трійчастого нерва, встановити міогенні чинники виникнення цих захворювань, а також осередок виникнення больового синдрому