УДК 616.314-089.28/.29-17-085.454.1]:[616-008.87:576.52]-036

Вступ. Високу потребу в ортопедичному лікуванні знімними протезами, як і раніше, лідируючі пози-ції займають недостатня санація порожнини рота та несвоєчасне звернення пацієнтів до стоматолога. Одним з основних чинників успішного лікування пацієнтів із частковою втратою зубів є можливість вибору полімерних базисних матеріалів для знімних протезів та наскільки вибраний матеріал стійкий до біологічного середовища порожнини рота, оскільки низька резистентність може призвести до зміни кількісного й якісного складу мікрофлори. Окрім цього, необхідно дотримуватися технології виготов-лення знімних протезів, оскільки утворення шорсткостей, пор у протезі, недостатній догляд за протезом сприяють проникненню мікроорганізмів ротової порожнини у базис протеза, стимулюючи утворення біоплівки на поверхні протеза, у якому містяться вуглеводи, білки, лейкоцити. Незважаючи на те що вивченню впливу знімних протезів на біоценоз порожнини рота присвячено численні дослідження, досі питання впливу завершальної обробки полірувальними пастами базису протеза на здатність мікробної адгезії до його поверхні залишаються не до кінця з’ясованими.

Метою дослідження є вивчення основних параметрів поверхні акрилових і термопластичних полімерів за допомогою сканівної мікроскопії і первинної мікробної адгезії з урахуванням обробки взірців різними полірувальними пастами.

Матеріали та методи дослідження. Досліджені взірці з базисних полімерів оброблені різними полірувальними пастами. Для експерименту моделювання первинної адгезії мікроорганізмів до взірців матеріалів використали штами умовно-патогенних мікроорганізмів. Електронно-мікроскопічні дослідження матеріалів виконували за допомогою сканівного електронного мікроскопа.

Результати дослідження. За даними сканівної мікроскопії досліджуваних полімерних матеріалів визначено, що більш гладкі поверхні після полірування пастою Vertex™ThermoGloss отримані у термопластичного матеріалу Vertex™ ThermoSens порівняно з пастою Blue Shine, а у акрилових полімерів Villacryl H Plus виявлено менше поверхневих дефектів, аніж у полімеру Фторакс. Взірці з термопластичних і акрилових полімерів для виготовлення базисів знімних протезів володіють різним ступенем мікробної адгезії, який залежить від вибору полірувальної пасти.

Висновки. Полірування поверхні термопластичних і акрилових полімерів пастою Vertex™ThermoGloss суттєво впливає на зменшення первинної адгезії мікроорганізмів, причому особливо виражене зниження адгезії відзначається у грибів Candida albicans.

УДК: 616.314-089.29-633-085.462-008.87-07

З метою контролю за ефективністю ортопедичного лікування пацієнтів за допомогою часткових знім-них протезів проведено аналіз гігієнічного стану конструкцій через 1, 6, 12 місяців користування. Часткові знімні протези виготовляли з термопластичного полімеру (Vertex™ThermoSens) і акрилових полімерів (Фторакс, Villacryl H Plus), остаточно полірованих пастами Blue Shine, ThermoGloss.

Мета дослідження – вивчити та провести порівняльну оцінку гігієнічного стану часткових знімних протезів з різних досліджуваних полімерних матеріалів за допомогою індексу оцінки гігієнічного стану знімних протезів.

Методи дослідження. Гігієнічний аналіз стану поверхні часткових знімних протезів з досліджуваних полімерних матеріалів проведено за допомогою індексу оцінки гігієнічного стану знімних протезів. Для визначення індексу проводили фарбування внутрішніх поверхонь часткових зубних протезів 5% водним розчином еритрозина, через 5–6 секунд протез промивали проточною водою, висушували 10 секунд струменем повітря. При цьому проявлялася пігментація у ділянці розміщення м’якого нальоту і в ділянці з пошкодженням полірованого шару. Пофарбовані поверхні фотографували під кутом 90̊, зображення накладали на пластиковий шаблон. Гігієнічний індекс визначали в балах.

Наукова новизна. У результаті проведеного дослідження визначено, що якщо у процесі 12-місячного користування знімними протезами, виготовленими з термопластичного матеріалу Vertex™ThermoSens, полірованими пастою BlueShine, незадовільний стан гігієни сягав 100%, то рівень незадовільної гігієни таких протезів, полірованих пастою ThermoGloss, дорівнював всього 20% (р˂0,05). Рівень незадовільної гігієни протезів, виготовлених з акрилових пластмас, у процесі дванадцяти місяців користування, які були поліровані пастою Blue Shine, також сягав 100%, у той час як у протезів, полірованих пастою ThermoGloss, незадовільний рівень гігієни протезів становив всього 33,0% (р˂0,05) після дванадцяти місяців користування.

Висновки. Результати проведених досліджень дозволяють стверджувати, що використання полірувальної пасти ThermoGloss для кінцевої обробки поверхні знімних протезів, базиси яких виготовлені з термопластичних матеріалів, дозволяє досягнути кращого результату, ніж при використанні акрилових матеріалів, що, безсумнівно, позитивно вплине на ефективність виготовлення, користування, довговічність даного виду протезів та підвищить якість наданої стоматологічної допомоги.

УДК 616.716.8-07-002:616.314-07(045)

Мета. Визначити валідність клінічних діагностичних ознак при обстеженні осіб з підозрою на скронево-нижньощелепні розлади за Гамбурзьким протоколом.

Матеріали та методи. Дослідження включало 60 пацієнтів зі скронево-нижньощелепними розладами (СНР) віком 20–69 років, серед яких 80 % становили жінки, а 63 % — особи 30–49 років. Діагностика перед-бачала загальне стоматологічне обстеження, Гамбурзький протокол, панорамну рентгенографію, КТ, МРТ (за показаннями) та аксіографію. Пацієнтів було розподілено на групи з м’язовими, суглобовими та комбінованими розладами.

Результати. Виявлено, що 51,67 % пацієнтів мали м’язові розлади, 16,67 % — суглобові, і 31,67 % — комбіновані. Серед пацієнтів з м’язовими розладами 77,4 % мали лише два симптоми, тоді як у комбінованих роз-ладах симптоми були більш численними (36,8 % мали три, 31,6 % — чотири, 26,3 % — п’ять). Найчастішими симптомами були: біль при пальпації жувальних м’язів (100 % при м’язових і 94,7 % при комбінованих), наяв-ність шумів у суглобах і порушення траєкторії відкривання рота (по 80 % при суглобових, по 78,9 % при комбі-нованих розладах). Симптом «передчасні контакти» спостерігався у понад 50 % пацієнтів усіх груп.

Висновки. Гамбурзький протокол є доцільним діагностичним тестом для попередньої експрес-діагностики скронево-нижньощелепних розладів, навіть за наявності лише двох симптомів, проба потребує подальшого ретельного обстеження пацієнта з залученням об’єктивних методів діагностики.

УДК 616.724-036-02-055

Актуальність. Скронево-нижньощелепні розлади (СНР) натепер залишаються актуальною проблемою у діагностиці й лікуванні для лікарів-стоматологів різних спеціальностей, тому сучасні дані про частоту та можливі етіологічні чинники СНР є важливими для їх первинної діагностики.

Мета. Систематизувати та оглянути сучасні погляди на частоту, гендерні особливості та етіологічні чинники скронево-нижньо-щелепних розладів.

Матеріали та методи. Здійснено пошук науково-медичної інформації та їх систематизацією за період 2017–2024 рр. закордонних англомовних та україномовних дослідників. У процесі аналізу літератури додано три публікації пізнішого часу, інформацію яких вважали актуальною і на теперішній час.

Результати дослідження. Визначено, що скронево-нижньощелепні розлади залишаються актуальною проблемою щодо особливостей визначення їхніх етіологічних чинників. Частота СНР залишається високою і натепер зі значними гендерними особливостями в бік збільшення СНР у жінок.

Висновки. У зв’язку із достатньо високим поширенням скронево-нижньощелепних розладів необхідно наголошувати лікарям-стоматологам на своєчасну діагностику цієї патології.