УДК: 616.311+616.1/.4):616.8-008.615(048.8) 

Анотація. В умовах сьогодення кожен громадянин України піддається у тій чи іншій мірі впливу психоемоційного та фізичного стресу. Неможливо недооцінювати негативної дії стресофакторів на тканини і органи порожнини рота, оскільки доволі часто перші ознаки загальних патологій проявляються саме у цьому комплексі.

Мета дослідження – проаналізувати дані наукових джерел літератури та надати оновлену інформацію про вплив психоемоційного стресу на розвиток захворювань пародонта в умовах сьогодення.

Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний метод для з’ясування стану проблеми, вивчення аналізу результатів попередніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів.

Результати досліджень та їх обговорення. Сучасні умови, які диктує війна на території нашої держави, зумовлюють стан постійного стресу населення України, що пов’язаний із основним інстинктом людини – виживанням. Загалом на людину може впливати одна або декілька груп об’єктивних причин стресу. Громадяни, які проживають на території України переживають сильний стрес ! це учасники бойових дій, рідні та близькі цих учасників, цивільні громадяни, які проживають безпосередньо на території, близької до ведення бойових дій, поранені, медичні працівники, внутрішньо переміщені особи. Фактор стресу провокує виникнення та швидкий розвиток нових психічних і соматичних захворювань, він приводить до прогресування вже існуючих захворювань, але реакція на подразник у кожної людини відрізняється і є індивідуальним проявом. Стан органів порожнини рота є дуже чутливим комплексом до будь-яких змін у гомеостазі організму, і часто перші ознаки загальних патологій проявляються саме у ньому. Серед вагомих факторів ризику, що сприяють виникненню та обтяжують перебіг захворювань пародонта, одне з чільних місць займає стрес. Довготривалий вплив стресу має здатність пригнічувати набуту імунну відповідь, що викликає дисбаланс між прозапальними і протизапальними пулами. Експериментальні дослідження в залозах щурів показали, що гострий стрес провокує дистрофічні та некробіотичні зміни у залозі, зниження її білоксинтезувальної функції. Психологічний стрес може сприяти порушенню звичного стилю життя, що несприятливо впливає на загальну гігієну.

Висновки. Проаналізувавши дані наукових досліджень та повідомлення про сучасний стан психо-соматичного здоров´я населення України у сучасних реаліях, очевидно, що поширеність та інтенсивність розвитку захворювань тканин пародонту можуть мати новий негативний розвиток. Особливості розвитку, профілактики та лікування захворювань пародонту осіб, які переживають сильний психоемоційний, а часом і фізичний стрес, вимагає додаткового вивчення та аналізу.

Ключові слова: психоемоційний стрес, стресофактор, пародонт, порожнина рота.

УДК 616.311.2+616.314.17):618.2

Існують численні вітчизняні та закордонні дослідження патології тканин пародонту у жінок, які очікують народження дитини, проте й досі наявна низка невирішених питань, одне з яких є виникнення захворювань тканин пародонту вагітних у віковому аспекті. Метою даної роботи стало дослідження розвитку захворювань пародонту вагітних у різних вікових групах. Було проведено обстеження 83 жінок ІІ-ІІІ триместру вагітності, віком 19-45 років, яких поділили у залежності від віку на три групи - група І (34 осіб) – вагітні віком 19-25 років, група ІІ (29 осіб)– вагітні віком 26-35 років, ІІІ група (20 осіб) – вагітні віком 36-45 років. Для оцінки клінічних ознак ураження пародонту визначали пародонтальні та гігієнічний індекси (папілярно-маргінально-альвеолярний індекс, ступінь кровоточивості ясен, проба Шиллера-Писарєва, числове значення проби Шиллера-Писарєва – йодне число Свракова та спрощений індекс гігієни порожнини рота за Гріном-Вермільоном).Отримані результати вказують на високий рівень захворювання пародонту у вагітних. Захворювання пародонту виявили у 74,7 %обстежених. Під час дослідження встановлено значне прогресування патології тканин пародонту вагітних, які є старшими 26 років, та свідчать про те, що жінки у цій віковій категорії перебувають у зоні значного ризику виникнення захворювань пародонту. Дані, які отримали у наслідок індексного дослідження свідчать про те що значення індексу кровоточивості найнижчим було у вагітних з захворюванням пародонту І групи, а найвищий у жінок ІІІ групи. Значення індексу РМА різнилося у 1,3 рази (р˂0,05) у вагітних груп І та ІІ, у 1,2 рази (р˂0,05) у жінок ІІ та ІІІ групи та у півтора рази (р˂0,05) у вагітних І та ІІІ груп. Значення ЧС мали схожу тенденцію до зростання у вікових групах, так само, як результати попередньо описаних індексів. Гігієна у вагітних всіх вікових груп, які хворіли на захворювання пародонту була задовільною. Саме тому, особливу увагу слід приділити своєчасній діагностиці, лікуванню та профілактиці захворювань тканин пародонту у вагітних, враховуючи їх вік.
Ключові слова: вагітність, захворювання пародонту, індексна оцінка.