arrow_down arrow_left arrow_right ca compl cross fav like login meta_cat meta_coms meta_date meta_mail meta_pages meta_reply meta_user meta_views next prev search sort speedbar tags fb gp mail od tw vk ya

 УДК 611311:613.84

Однією з найактуальніших проблем сучасності - тютюнопаління, що є причиною багатьох тяжких захворювань. Дослідження останніх років свідчать, що динаміка розповсюдженості тютюнопаління в Україні загрозливо зростає – нині палять 62% чоловіків та 16 % жінок. У сучасній стоматології достатньо висвітлена проблема пов’язана зі згубним впливом тютюнового диму, а також встановлений прямий причинно-наслідковий зв’язок між тютюнопалінням та поширеністю і тяжкістю перебігу захворювань тканин та органів порожнини рота.

У тютюнових продуктах виявлено карієс-переважаючі субстанції, концентрація яких залежить від виду тютюну, умов зберігання, наявності ароматичних домішок для поліпшення смаку. Встановлено, що у курців агрегація тромбоцитів прискорюється внаслідок впливу нікотину на синтез простацикліну в судинах, яка спричиняє порушення мікроциркуляції в тканинах пародонту подібне до того, як це спостерігається при пародонтиті.

Клінічно доведений зв’язок тривалості тютюнопаління зі збільшенням втрати кісткової тканини, (майже в чотири рази), більшою втратою прикріплення пародонту (у 2,5-3,5 рази), більшою рецесією ясен і формуванням пародонтальної кишені у порівнянні з некурцями. Навіть якщо курець ретельно дотримується правил гігієни порожнини рота його пародонтальний статус гірший порівняно тими, що не мають нікотинової залежності.

В останні роки, у зв’язку з проведеними чисельними клінічними дослідженнями, які підтвердили вплив тютюнопаління на організм людини в цілому, провідні тютюнові компанії докладають великі зусилля для розробки менш шкідливих нікотиновмісних продуктів для здоров’я населення. До них належать електронні сигарети та системи нагрівання тютюну. Досі тривають дослідження щодо їх впливу на здоров’я людини. І жодне не має доказової відповіді, включно з міжнародними організаціями.


Ключові слова: карієс, захворювання пародонту, індексна оцінка, системи нагрівання тютюну GLO та IQOS. 

Мета роботи – дослідити зв’язок фізичних властивостей слини з резистентністю емалі й інтенсивністю карієсу в наркозалежних хворих.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 70 пацієнтів, яких поділили на три групи: основна група (1) – 28 наркозалежних осіб, у яких діагностовано карієс; група порівняння (2) – 22 хворих на карієс твердих тканин зуба, в анамнезі яких не зафіксовано вживання наркотичних речовин; група контролю (3) – 20 осіб, у яких не виявили каріозне ураження зубів. Оцінили швидкість слиновиділення (обрахували за формулою Шс = V / Т), показник рН ротової рідини встановили за допомогою лакмусових тест-смужок (Kelilong Instruments, Китай), структурну та функціональну стійкість емалі зуба – за експрес-методом TER-test (В. Р. Окушко, Л. І. Косарева, 1983), здійснили клінічне оцінювання швидкості мінералізації за КОШРЕ-тестом (за Т. Л. Редіновою, В. К. Леонтьєвим і Г. Д. Овруцьким, 1982 р.), визначили інтенсивність карієсу зубів, використавши індекс КПВ. 
Для діагностики стану твердих тканин зуба використали Міжнародну систему виявлення та оцінювання карієсу зубів – ICDAS.
Результати. У наркозалежних осіб, хворих на карієс твердих тканин зубів, швидкість слиновиділення найбільше сповільнена, а рН ротової рідини змінений у кислий бік (5,50 ± 0,09 од.) порівняно з пацієнтами з інших груп. У наркозалежних середній показник TER-test становив 9,1 ± 0,4 бала, суттєво перевищуючи параметри ненаркозалежних хворих із каріозними ураженнями зубів (5,4 ± 0,2 бала) й осіб, у котрих каріозні ураження твердих тканин зубів не діагностували (1,9 ± 0,2 бала). Результат КОШРЕ-тесту наркозалежних хворих (6,1 ± 0,3 дні) також значно вищий від показників ненаркозалежних осіб із карієсом та осіб групи контролю. Індекс КПВ у наркозалежних хворих (16,4 ± 0,2 бала) свідчив про дуже високу інтенсивність карієсу з великою часткою глибоких вогнищ уражень твердих тканин зуба.
Висновки. Результати дослідження показали зміщення рН ротової рідини в кислий бік на 23 % у наркозалежних хворих порівняно зі здоровими. Крім того, в них зафіксували зниження швидкості слиновиділення на 22 % порівняно зі здоровими особами. Ці результати пов’язані з погіршенням стійкості емалі зубів в узалежнених пацієнтів (на 79 %) і ремінералізувальної здатності ротової рідини (на 66 %) порівняно зі здоровими без каріозних порожнин. Індекс КПВ у хворих 1 групи на 50 % 
відрізнявся від показника хворих 2 групи, на 98 % – від параметрів обстежених із 3 групи. У наркозалежних хворих зафіксували на 78 % більшу кількість каріозних порожнин у межах дентину порівняно з ненаркозалежними пацієнтами з карієсо