УДК: 614:608.1:340

У виданні висвітлено результати комплексного дослідження Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенції про права людини та біомедицину з формуванням авторського бачення її імплементації в національне законодавство. Розкрито загальні принципи міжнародного документу, які закладають людиноцентризм у сферу біомедицини і покликані створити праволюдинне осердя для національного законодавства. Приділено увагу аналізу всіх глав Конвенції Ов’єдо (від згоди, трансплантації до геному людини та наукових досліджень) з проєктуванням на законодавство України з метою з’ясування дисонансів і лакун та викристалізацією пропозицій до удосконалення національної нормативно-правової бази та створення умов для євроінтеграційної кореляції. У монографії вміщено довідкову інформацію про Конвенцію Ов’єдо, таблицю авторських пропозицій для законодавчих змін і органічного влиття міжнародного акта в національне нормативне лоно, а також можна буде ознайомитись з українським перекладом Додаткового протоколу до Конвенції про права людини та біомедицину, який стосується генетичного тестування у сфері охорони здоров’я. Для представників органів влади, наукових і науково-педагогічних працівників, студентів юридичних і медичних закладів вищої освіти, широкого кола юристів-практиків і працівників системи охорони здоров’я, а також інших фахівців, сферою професійного інтересу яких є медичне право, фармацевтичне право, охорона здоров’я, біоетика.

The spectrum of definitions of the notion “medical tourism” has been outlined based on the results of the original review, and the authors’ vision of the said definition has been proposed. The WMA Statement on Medical Tourism has been analyzed and general principles for the functioning of medical tourism have been identified. The basic provisions for patients receiving services in the field of medical tourism and physicians involved therein have been crystallized on the basis of the said Statement. The experience of foreign countries in which the outlined sphere of tourism is actively developing, and which have the recognition of quality by WHO, has been covered. Authors’ axioms for the development of medical tourism, which can be useful for any country that is willing to build legal medical tourism, have been proposed. 

Дослідження правової природи гістологічних препаратів має не лише медичне, а й юридичне значення, особливо, коли йдеться про категорію медичних справ. Насамперед важливо з’ясувати обсяг поняття юридичної конструкції «гістологічні препарати». Проведемо аналіз крізь призму судової практики. В Ухвалі Шевченківського районного суду м. Львова від 30.11.2022 р. справа № 466/4999/20 зазначено: «Захисником ОСОБА_5 подано клопотання, в якому вона крім визнання ряду доказів недопустимими, ставить питання про очевидну недопустимість речових доказів у цьому кримінальному провадженні, а саме гістологічних препаратів трупа ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, що складаються з 17 шкелець, 17 блоків з 34 шматочками, операційний біопсійний матеріал, 2 скла 4 блоки 20795 кожне по два блоки по 1 скельцю, 20797 кожне по два блоки по 1 скельцю, 21069 одне скло, два блоки (перша хірургічна операція), 21376 шість блоків, 2 скла (друга хірургічна операція)». Отож, з ухвали суду випливає, що гістологічні препарати включають парафінові блоки, проте з правничої точки зору це не так.

УДК 34:61](075.8)

Підручник підготовлено на основі законодавства Украı̈ни про охорону здоров’я та практики його застосування. Складається із 23 розділів, у яких висвітлено: загальні положення медичного права; медичні правовідносини; медична реформа в Украı̈ні; правове регулювання фармацевтичноı̈ діяльності; договір про надання медичних послуг; правове регулювання трансплантаціı̈ анатомічних матеріалів людини; донорство крові та ı̈ı̈ компонентів; інформаціині інноваціині технологіı̈ у сфері медичного обслуговування; добровільна інформована згода пацієнта; лікарську таємницю; правове регламентування виникнення та припинення життя в контексті здіиснення медичного обслуговування; правове регулювання допоміжних репродуктивних технологіи та сурогатного материнства; правове регулювання відносин щодо створення та використання біобанків в Украı̈ні та ЄС; медичні експертизи; правове регулювання надання психіатричноı̈ допомоги; правове регулювання проведення медичних досліджень; дефекти надання медичноı̈ допомоги; ятрогенна патологія та ı̈ı̈ медико-правове значення; медичне страхування; захист прав суб’єктів медичних правовідносин, інших учасників, законних представників, членів сім’ı̈; юридична відповідальність у сфері охорони здоров’я; міжнародне співробітництво у сфері охорони здоров’я.