УДК [614.2:005.96]:616.12-008.331.1-07-038]:303.62

Актуальність. Апріорним науковим фактом є те, що підвищений артеріальний тиск є ключовим фактором ризику серцево-судинних захворювань і однією з провідних причин захворюваності та смертності населення у світі. Не є винятком і керівники органів та закладів охорони здоров’я, які працюють за умов високого професійного навантаження та багатофакторного стресу, проте наукові дані такого змісту щодо цієї професійної категорії 
відсутні. Проведення емпіричного соціологічного дослідження серед цієї когорти створює науково обґрунтовану базу для раннього виявлення факторів ризику, їх корекції, підвищення професійної ефективності та зміцнення здоров’я керівників, що робить роботу актуальною та значущою.

Метою дослідження є ідентифікація та системна оцінка ключових детермінант і чинників ризику підвищення артеріального тиску серед керівників органів і закладів охорони здоров’я на основі соціологічного аналізу та принципів концептуальної моделі встановлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення. Методи дослідження. Проведено кількісне одноразове опитування n = 327 керівників медичних закладів і органів охорони здоров’я Львівської області (Р = 83,4 %, SE = 1,12 %, Е = ±2,2 %, p < 0,001) за авторською анкетою для виявлення факторів ризику серцево
судинної патології. Обробку даних виконано у MS Excel (2021) із використанням медико-статистичних методів та принципів концептуальної моделі встановлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення, що базувалося на принципах системності.

Результати. Значущий позитивний зв’язок виявлено між поведінковими дистракторами та зниженням адаптаційного потенціалу (ZFR = 4,20; r = +0,31; β = +0,31; p = 0,0053), де найпоширенішими є встановленні такі чинники ризику: куріння (Р = 56,88 %), вживання алкоголю (Р = 54,43 %), недотримання принципів здорового способу життя (Р = 53,82 %), гіподинамія (Р = 41,28 %), нерегулярне харчування (Р = 47,40 %) та порушення сну (Р = 29,05 %), що мають кумулятивний вплив на здоров’я та асоціюються з підвищенням артеріального тиску й сукупно підвищують ризик серцево-судинних захворювань, чим і обмежується здатність управлінців ефективно реагувати на стресові, професійні та організаційні виклики.

Висновки. Наслідки переконливо засвідчують про потребу у впровадженні цілеспрямованих програм підтримки здоров’я керівників органів і закладів охорони здоров’я усіх рівнів, спрямованих на корекцію у них поведінкових патернів, підвищення здоров’язбережувальної компетентності та зниження ризику серцево-судинних захворювань.
Ключові слова: охорона здоров’я, управлінці, поведінкові фактори ризику, психоемоційні детермінанти, серцево-судинні захворювання, концептуальна модель, здоров’язбережувальна компетентність.

Ruden V. V., Zub V. I.

Comprehensive assessment of existing Determinants and risk factors  for elevated arterial Blood Pressure among Managers of healthcare Institutions and authorities

(Based on the results of a Sociological Study)

Topicality. A priori, it is an established scientific fact that elevated arterial blood pressure constitutes a key risk factor for cardiovascular diseases and remains one of the leading causes of morbidity and mortality worldwide. This also applies to the cohort of managers of healthcare institutions and authorities, who operate under conditions of high professional workload and multifactorial stress; however, scientific data on this specific professional category are lacking. Conducting an empirical sociological study among this cohort provides a scientifically grounded basis for the early identification of risk factors, their correction, enhancement of professional performance, and promotion of managers’ health, thereby making this work both relevant and significant.

Objective. The aim of this study is to identify and systematically evaluate the key determinants and risk factors for elevated arterial blood pressure among managers of healthcare institutions and authorities, based on sociological analysis and the principles of a conceptual model for 
establishing causal relationships within the biopsychosocial state of the population.

Methods. A quantitative one-time survey was conducted among n = 327 managers of medical institutions and healthcare authorities in the Lviv region (R = 83.4%, SE = 1.12%, E = ±2.2%, p < 0.001) using an author-developed questionnaire to identify cardiovascular risk factors. Data processing was performed in MS Excel (2021) employing medical-statistical methods and the principles of the conceptual model for establishing causal relationships within the biopsychosocial state of the population, based on systemic principles.

Results. A significant positive association was found between behavioural distractors and reduced adaptive potential (ZFR = 4.20; r = +0.31; β = +0.31; p = 0.0053). The most prevalent risk factors included smoking (R = 56.88 %), alcohol consumption (R = 54.43 %), non-adherence to healthy lifestyle principles (R = 53.82 %), physical inactivity (R = 41.28 %), irregular nutrition (R = 47.40 %), and sleep disturbances (R = 29.05 %). These factors exert a cumulative effect on health, are associated with elevated blood pressure, and collectively increase the risk of cardiovascular diseases, thereby limiting managers’ ability to respond effectively to stressful, professional, and 
organisational challenges.

Conclusions. The findings convincingly demonstrate the need to implement targeted health support programmes for managers of healthcare institutions and authorities at all levels, aimed at modifying behavioural patterns, enhancing health-preserving competencies, and reducing the risk of cardiovascular diseases.
Key words: Healthcare, managers, behavioural risk factors, psycho-emotional determinants, cardiovascular diseases, conceptual model, health-preserving competence