У статті здійснено комплексний правовий аналіз інституту транскордонної медичної допомоги у праві Європейського Союзу в контексті євроінтеграційного курсу України. Визначено правову природу транскордонної медичної допомоги у системі первинного та похідного права ЄС із з'ясуванням нормативного змісту статті 35 Хартії основоположних прав ЄС, статті 168 ДФЄС та Директиви 2011/24/ЄС.
Досліджено ключові рішення Суду ЄС, які стали прецедентним підґрунтям для Директиви та визначили її основні умови. Охарактеризовано стан адаптації законодавства України до acquis ЄС у досліджуваній сфері та виявлено окремі прогалини чинного правового регулювання. Проаналізовано Проєкт Закону щодо відповідності Директиві 2011/24/ЄС та виявлено окремі його прогалини. Здійснено порівняльний аналіз досвіду імплементації Директиви у Республіці Польща та Литві. З урахуванням результатів порівняльного аналізу
сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення Проєкту акону.

УДК : 347.121:616-008.9:342.7

Досліджено актуальні проблеми правового регулювання діяльності біобанків в Україні в контексті захисту генетичної інформації та прав донорів біологічного матеріалу. Проаналізовано сучасний стан українського законодавства у сфері біобанкінгу та його відповідність європейським стандартам. Визначено основні прогалини в правовому регулюванні та запропоновано шляхи їх усунення. Обґрунтовано необхідність прийняття спеціального закону про іобанки в Україні.

Стаття присвячена системному дослідженню сучасного стану правового регулювання реклами медичних послуг в Україні з урахуванням та на матеріалах національного законодавства, актуальної практики Суду Європейського Союзу та специфічних особливостей адміністративної відповідальності за порушення законодавства у цій безумовно важливій соціальній сфері. Актуальність дослідження посилюється в умовах цифровізації, коли традиційні механізми контролю стають недостатньо ефективними, а рекламодавці знаходять нові канали комунікації зі споживачами через соціальні мережі, месенджери та інші цифрові платформи. Це, зі свого боку, зумовлює нові запити до регулювання, оскільки сучасні форми реклами медичних послуг часто балансують на межі законодавчо визначених обмежень. У роботі проведено детальний аналіз нормотворчої діяльності українських органів влади та виявлено ключові проблемні аспекти нормативно-правового регулювання, зокрема критичне розширення законодавчого визначення реклами та включення до нього абстрактного поняття «ідея», що створює значну правову невизначеність щодо кваліфікації інформаційних та освітніх матеріалів, які поширюються медичними закладами та фахівцями охорони здоров’я. Дослідження встановлює деякі істотні суперечності між підходами українських регуляторних органів та міжнародними стандартами, сформованими в багаторічній практиці Суду ЄС (Суду Справедливості), щодо досягнення оптимального балансу між забезпеченням свободи комерційного висловлювання медичних установ та ефективним захистом публічного інтересу в сфері охорони здоров’я населення. Особливу увагу приділено виявленню системних недоліків наявних контрольних механізмів за дотриманням законодавства про рекламу в медичній сфері, особливо в швидко розвинутому цифровому просторі та соціальних мережах, де традиційні методи нагляду виявляються недостатньо ефективними. На основі проведеного аналізу запропоновано деякі напрями вдосконалення правового регулювання з урахуванням прогресивних європейських стандартів, охоплюючи необхідність чіткого розмежування понять «реклама» та «медична інформація», гармонізацію положень різноманітних законодавчих актів та розробку сучасних цифрових інструментів моніторингу відповідності.

УДК 347.1

Досліджено порядок транскордонної передачі даних. Проведено аналіз правового регулювання транскордонної передачі даних. Визначено ключові проблеми у цій сфері, зокрема вказано на відсутність належного контролю з боку держави щодо нагляду за дотриманням законодавства у сфері транскордонної передачі даних. Проаналізовано Конвенцію Ради Європи «Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних» від 28 січня 1981 р. № 108 як перший міжнародний юридично зобов’язальний документ, який стосується виключно питань захисту персональних даних, у якій викладено ключові принципи
обробки персональних даних, права особи у зв’язку з обробкою її персональних даних, базові норми щодо транскордонної передачі даних. Наголошено на важливості міжнародно-правових зобов’язань України, які випливають з Угоди про асоціацію та набуття статусу кандидата на членство в ЄС, що вкотре актуалізувало
питання необхідності оновлення та впровадження у національне законодавство новітніх стандартів ЄС у сфері захисту персональних даних.

The authors conduct a thorough analysis of the legal nature of genetic information and its definition in the context of Ukrainian and European Union legislation. It is established that genetic information, which is the basis for the development of medicine, opens up new horizons for improving the diagnosis, prevention and treatment of not only patients with rare diseases, but also any diseases, but the circulation of such genetic information raises a number of legal challenges. The article examines the existing approaches to legal regulation of such relations, in particular, the issue of defining the concept of "genetic information". A comparative analysis of approaches to the definition and regulation of relations regarding genetic information in the laws of Ukraine and the European Union is made, with an emphasis on the need to harmonise Ukrainian legislation with international standards. The authors emphasises the importance of developing a clear and effective regulatory framework that would ensure a balance between the protection of human rights and the possibilities of using genetic information for the public good. The problems arising from the different interests of the parties that have access to genetic data, including
government agencies, insurance companies and medical institutions, are revealed. The author offers recommendations for improving Ukrainian legislation aimed at increasing the level of protection of genetic information and its compliance with international standards. Particular attention is focused on the need to improve the clearer regulation of genetic data. It is stated that this study is an important contribution to the study of the legal aspects of genetic information, and the author emphasises the need to continue working on optimising the legal environment which would take into account both the human right to privacy and the general interests of society.