Лазерна косметологія є одним з найбільш ефективних і безпечних напрямків для вирішення більшості дерматоестетичних проблем. Пристрої, що генерують лазерне випромінювання, дозволяють згладжувати зморшки, відновлювати контур обличчя, зменшувати пігментації та пори, позбавляти від розтяжок і рубців, покращувати загальний стан шкіри і багато іншого. Лазерні методики розрізняються довжиною хвилі, потужністю впливу, глибиною проникнення, частотою і тривалістю імпульсів і іншими фізичними показниками. Для однієї і тієї ж процедури можуть використовуватися різні види лазерів. І навпаки один лазер може охопити собою безліч різних процедур і ефектів.

Серед хронічних запальних дерматозів неінфекційного генезу акне має виняткове місце, адже є одним із найрозповсюдженіших захворювань шкіри в осіб молодого віку, що трапляється у 85% юнаків і дівчат віком від 12 до 20 років, складає у структурі дерма‐ тологічних хворих близько 20–30% і є однією із найчастіших причин звернення пацієнтів до дерматолога. Захворювання харак‐ теризується прогредієнтним перебігом, формуванням психоемоційних розладів (переважно депресивного характеру) приблизно в половини пацієнтів (як результат персистенції захворювання впродовж років у зв’язку з неефективною противугревою тера‐ пією), а також різко знижує якість життя хворих, включаючи фізичну, емоційну та соціальну складові, тому й повинно розглядатися не лише як косметична проблема, а й медико‐соціальна. Терапевтична тактика ведення пацієнтів із акне повинна починатися із навчання пацієнтів (основи догляду за проблемною шкірою, дієтичні рекомендації, інструктаж про ранкові та вечірні лікувальні програми, інформування про можливі реакції на призначену терапію, про тактику дій у даних ситуаціях).

Після перенесеного COVID‐19 багато хто стикається з довгим списком постковідних симптомів до яких належить і випадіння волосся. Волосся випадає по всій голові, а не тільки на маківці, і це набагато більше, ніж від 50 до 100 волосин, які люди втрачають в нормі щодня. Адже стрес, який переживає організм під час імунного захисту від чужорідних агентів, а в цьому випадку – вірусу, також є тригерним фактором для випадання волосся. Гіповітаміноз, втома, різні медикаменти під час лікування можуть давати в комплексі деструктивну дію на волосяний фолікул і як наслідок порушення його роботи. Увагу багатьох дослідників привертає гіпотеза впливу екзогенних і ендогенних чинників на функціональний стан волосся, особливо ессенціальних та токсичних МЕ (мікроелементів).

Частота оніхомікозу стоп в загальній популяції становить 10–20% та зростає відповідно до віку і вже у віці поза 60 років становить 31%. Це впливає на якість життя пацієнтів, загрозу зараженння контактних осіб та соціальну адаптацію. Лікування таких хворих є довготривалим і не завжди ефективним в зв’язку з супутньою патологією, яку слід враховувати та коригувати комплексною терапією пацієнтів з оніхомікозом стоп.

Сучасність та дотримання протоколів вимагає від дерматолога застосування в своєї практиці ряду інструментальних, апаратних методик і методів для постановки діагнозу, які дають можливість визначити не лише вид, ай головне – причину виникнення захворювання. А рання діагностика часто стає вирішальним фактором у лікуванні пацієнта. Панч‐біопсія з подальшим патогісто‐ логічним дослідженням зазвичай є ключовим методом дослідження, що дозволяє поставити або підтвердити заключний діагноз в скаладних дерматологічних випадках.