УДК  616.248-053.2-085.825.1

Лікування бронхіальної астми передбачає можливість використання немедикаментозних методів
лікування додатково до фармакологічного лікування.
Мета – оцінити ефективність дихання за Бутейком у комплексному лікуванні бронхіальної астми
у дітей віком від 6 до 12 років. Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 36 дітей з бронхіальною астмою, які методом випадкової вибірки були поділені на дві групи. У основну групу увійшли діти, які отримували медикаментозну терапію в комплексі з диханням за Бутейком (n=18). Групу порівняння становили пацієнти, які отримували виключно медикаментозну терапію (n=18).
Результати. Дослідження продемонструвало покращення якості життя та покращення контрольо-
ваності захворювання у пацієнтів з бронхіальною астмою, які додатково, окрім медикаментозного ліку-
вання, застосовували дихання за Бутейком.
Висновки. У пацієнтів з бронхіальною астмою, які застосовували поряд з медикаментозним лікуван-
ням дихання за Бутейком, покращився контроль астми з достовірною різницею з шостого місяця лікування
(p=0,0001). Відбулося достовірне зростання середнього значення показника оцінки якості життя у основ-
ній групі пацієнтів через рік отриманого лікування, на відміну від групи порівняння (p=0,01). Оцінюючи
функцію зовнішнього дихання, ми отримали достовірне зростання показника ОФВ1 в обох групах пацієнтів
через рік лікування без статистично достовірної різниці у приростах (p>0,05).
Використання дихання за Бутейком у комплексному лікуванні БА демонструє в перспективі гарні
результати, потребує ширшого впровадження в практику і проведення подальших наукових досліджень на
великих групах пацієнтів щодо підтвердження терапевтичної ефективності цього методу.

The treatment of bronchial asthma involves the possibility of using non-drug treatment methods in addition
to pharmacological one.
Aim of the study is to evaluate the effectiveness of Buteyko breathing method in the comprehensive treatment
of bronchial asthma in children aged 6 to 12 years.
Subject and methods of the study. The study involved 36 children with bronchial asthma who were randomly
divided into two groups. The main group included children who received drug therapy in combination with Buteyko breathing (n=18). The comparison group consisted of patients who received only pharmacological therapy (n=18).Results. The study demonstrated an improvement in the quality of life and in disease control in patients with bronchial asthma who, in addition to medication, used Buteyko breathing method.
Conclusions. In patients with bronchial asthma who used Buteyko breathing method along with mediacal
treatment, asthma control improved with a significant difference from the sixth month of treatment (p=0.0001).
There was also a significant increase in the mean value of the quality of life score in the main group of patients after one year of treatment, in contrast to the comparison group (p=0.01).
Assessing the function of external respiration, we obtained a significant increase in FEV1 in both groups
of patients after one year of treatment, without a statistically significant difference in the increase (p>0.05).
The use of Buteyko breathing in the complex treatment of asthma shows good results in the future, requires
wider implementation in practice and further scientific research on large groups of patients to confirm the therapeutic effectiveness of this method.

УДК 616-053.3:614.2:378.14 «2022/2024»

Мета публікації – проаналізувати діяльність Європейської академії педіатрії із 2022 року дотепер
з акцентом на вирішення стратегічних питань та формування майбутніх перспектив.
Матеріали і методи. Проведено аналіз обговорених питань національними делегатами на засіданнях
Європейської академії педіатрії, тематик надісланих опитувальників, витягів секретаріату та даних офі-
ційної інтернет-сторінки товариства (https://www.eapaediatrics.eu).
Результати і обговорення. Наведено короткі відомості про розглянуті на засіданнях захворювання
дітей, які потребують великого фокуса уваги в різних куточках Європи. Активно обговорено теми недо-
ношеності, її впливу на систему охорони здоров’я. Нині гострою є проблема підліткового віку, з необхідні-
стю всебічного поширення сексуальної освіти, кращого доступу до контрацепції, запобігання підлітковій
вагітності, важливості надання індивідуальної підтримки молодим батькам і їхнім дітям. Велика увага
приділяється ранньому виявленню пацієнта з метаболічними захворюваннями та вчасному призначенню
терапії. Акцентується на можливості профілактики багатьох захворювань шляхом проведення вакцинації
та запобігання травматизму дотриманням правил безпеки.
Висновки. Європейська академія педіатрії шукає рішення актуальних проблем педіатрії, обстоює
права дітей і медичних працівників на міжнародному рівні.
Ключові слова: Європейська академія педіатрії, діяльність, питання, перспективи, діти.

УДК : 616.36-089.843-02:616.361-007.271]-053.2

Атрезія жовчовивідних шляхів – рідкісна, але загрозлива для життя уроджена вада розвитку гепатобіліарної системи, що характеризується прогресуючим облітераційним процесом жовчних проток із розвитком холестазу, біліарного цирозу та печінкової недостатності. У статті наведено клінічний випадок 14-річного хлопчика з атрезією жовчовивідних шляхів, якому у віці 2 місяців виконано операцію за методом Касаї – Танакі, а в 1 рік 3 місяці – ортотопічну трансплантацію печінки від трупного донора у зв’язку з прогресуванням печінкової недостатності. Післяопераційний період був ускладнений численними релапаротоміями, рецидивним перитонітом, сепсисом і тривалою респіраторною терапією. Згодом стан пацієнта стабілізувався. Випадок підкреслює значення ранньої діагностики, своєчасного хірургічного втручання, мультидисциплінарного ведення та індивідуалізованої імуносупресивної терапії для довготривалого виживання дітей після трансплантації печінки.

Biliary atresia is a rare but life-threatening congenital malformation of the hepatobiliary system, characterized by progressive obliterative process of the bile ducts with the development of cholestasis, biliary cirrhosis and liver failure. A clinical case of a 14-year-old boy with biliary atresia is presented, who underwent Kasai – Tanaki surgery at the age of 2 months, and orthotopic liver transplantation from a cadaveric donor at the age of 1 year and 3 months due to progressive liver failure. The postoperative period was complicated by numerous relaparotomies, recurrent peritonitis, sepsis, and prolonged respiratory therapy. The patient's condition subsequently stabilized. The case highlights the importance of early diagnosis, timely surgical intervention, multidisciplinary management, and individualized immunosuppressive therapy for long-term survival of children after liver transplantation.