The article aims at implementing Japanese experience of communication training by means of digital storytelling (DST) at Danylo Halytsky Lviv National Medical University under conditions of COVID-19 quarantine and distance learning. The paper studies and discusses the effectiveness of DST-based training and evaluation technique in the development of communication skills. The research involved 76 first- (N = 38) and second-year medical students (N = 38). The evaluation of DST skills was performed by ten criteria (8 structural, 2 stylistic) and occurred in three stages: introductory, developmental and final. Obtained data were statistically processed and analyzed. The research results were analyzed by (I) differences between groups, and (II) differences between stages. They indicate significant improvement of DST skills in both experimental groups at three research stages (p < 0.01). Rapid developmental dynamics of DST skills is primarily associated with better improvement of DST skills by structural criteria compared to stylistic in all participants (p < 0.01). This phenomenon indicates the requirement for further analysis and paying more attention to the development of lexical and grammar skills of medical students. Thus, the study confirmed the effectiveness of DST method in communication training and feasibility of its implementation in higher medical education as a tool of communication skills development.

The boundaries between truth and falsity are being assessed in the context of Plato’s theory of recollection. The nature of knowledge is seen as quite elusive, and this is why it evokes a need for questioning the notion of truth. Most important theories of truth are analyzed and taken to consideration in order to assess the boundaries of truth and falsity. The question of truth and falsity is being discussed in the context of broader topic of perception of the Universe. This is why the place of language and sensations is analyzed in the frame of cognizance. Theories of modern and post-modern thinkers are seen as a continuation of some statements made by Plato. Some approaches to cognizance of the Universe are evaluated in the diachronic aspect in order to develop a suitable theory of boundaries between truth and falsity. Approaches to paradoxes related to knowledge and deception are assessed in order to specify the distinction between truth and falsity. Machine assistance in the process of decision making is analyzed. Keywords: truth, knowledge, cognizance, reminiscence, deception

Спазмолітики – широковживана група безрецептурних лікарських засобів (ЛЗ), що застосовуються для самолікування симптомів спастичного болю. Серед спазмолітиків найпопулярнішим є дротаверин. Варто зазначити, що дротаверин зареєстрований у близько 50-ти країнах світу, включаючи Центральну, Східну Європу та Азію. У той же час, через небезпеку передозування та летальної кардіотоксичності у країнах Західної Європи та США застосування препарату заборонено

УДК: 616.133-091:547.466.64]-092.9

Содомора Ольга Олексіївна. Особливості стуктурної організації сонної пазухи за умов впливу глутамату натрію в експерименті : [ спец.] 222, 22 / О. О. Содомора - Львів, 2023 - 196 с. - Бібліогр.: с. 155-179 (214 назв).

Дисертаційна робота присвячена встановленню особливостей змін структурної організації сонної пазухи щурів самців за умов впливу глутамату натрію та після його відміни. Вперше проведено комплексне морфологічне дослідження стінки сонної пазухи білого щура самця репродуктивного віку за умов тривалої діїглутамату натрію та після його відміни. Дослідження проведено на 115 білих щурах самцях репродуктивного віку з початковою масою 180–190 г, що були поділені на експериментальну і контрольну групи. Використано гістологічні, морфометричні, статистичні та електронно-мікроскопічні методи дослідження. Вперше отримано дані щодо морфологічних змін сонної пазухи і сонного клубочка в різні терміни (через 4, 6 та 8 тижнів, а також через 2 тижні після відміни з попереднім чотири- та восьмитижневим впливом) у динаміці перорального введення глутамату натрію. Отримано нові морфометричні дані щодо структурних компонентів сонної пазухи, а саме товщина інтими, медії та адвентиції стінки сонних артерій у ділянці сонної пазухи, діаметр судин гемомікроциркуляторного русла сонної пазухи, відносна площа клубочків і товщина сполучнотканинних прошарків сонного клубочка білого щура в динаміці 8-тижневого впливу глутамату натрію, а також через 2 тижні після його відміни з попереднім чотири- та восьмитижневим споживанням

УДК 615.825.1:616.988:578,834–036.21:616.24–002]–036.82

Мета. Оцінити ефективність фізичної терапії в реабілітації осіб, які перенесли COVID-19 пневмонію, за її впливом на пов’язану зі здоров’ям якість життя і функціональний стан пацієнтів.
Матеріали та методи. Проведено анонімне анкетування 68 осіб, які перенесли COVID-19 пневмонію: 27 чоловіків і 41 жінки віком 18-90 років (медіана 58 років). Для визначення ефективності фізичної терапії використовували оцінку якості життя за 100-бальною відсотковою шкалою та рівня функціонування за шкалою Post-COVID-19 Functional Status (PCFS).
Результати. Серед обстежених осіб фізична терапія проводилася в 37 випадках (54%). Було сформовано дві групи пацієнтів: 1 група (37 осіб) – із застосуванням фізичної терапії, 2 група (31 особа) – без застосування. Методами фізичної терапії були позиціонування, дихальна гімнастика, аеробні вправи, ходіння, плавання. Переважна більшість пацієнтів 1 групи, 31 особа з 34 (91%), займалися фізичною терапією самостійно, а для навчання методикам використовували в основному інтернет-ресурси (18 осіб з 29, 62%). Перед виникненням хвороби показники якості життя в 1 і 2 групах не відрізнялася між собою (відповідно, 80,7±13,3% проти 82,6±11,5%, р >0,05). Після гострого періоду хвороби якість життя значніше знизилася в осіб 1 групи, й становила 58,1±17,0% проти 66,8±15,4% в 2 групі (р=0,026). Після видужання якість життя пацієнтів 1 групи значуще підвищилася стосовно стану після гострого періоду порівняно з 2 групою, а саме на 15,9±11,5% проти 9,7±8,9%, відповідно (р=0,019). У пацієнтів, які почали фізичну терапію в гостру фазу хвороби (9 осіб з 25, 36%), порівняно з тими, хто займався фізичною терапією лише в післягостру фазу (16 осіб, 64%), відбувалося менш виражене зниження показника якості життя після гострої фази порівняно із станом до хвороби (відповідно, на 11,1±7,8% проти 30,0±14,1%, р=0,002). В цілому, 28 пацієнтів з 30 осіб (93%) 1 групи вказали на ефективність проведеної реабілітації. Рівень функціонування за шкалою PCFS значуще покращився порівняно з станом до початку реабілітації (відповідно, 0,83±1,07 проти 1,9±3,0, р=0,008). Все ж якість життя після видужання в 1 групі не досягла рівня, який був до хвороби (відповідно, 74,1±13,0% проти 80,7±13,3%, р=0,001), що спостерігалося й у 2 групі.

Висновки. Результати дослідження вказують на ефективність застосування фізичної терапії для реабілітації пацієнтів з COVID-19 пневмонією, яку слід розпочинати вже в гостру фазу хвороби.