Метеозалежністю або метеочутливістю вважається залежність стану організму від змін погодних умов, таких як різке зниження або підвищення температури, вологості, коливання атмосферного тиску, магнітні бурі тощо. Цей феномен проявляється у багатьох людей, і хоча його механізм досі не
повністю зрозумілий, він має велике значення для здоров'я та життєвої активності людей. Метеозалежність може проявлятися у різних формах - від
головного болю та нудоти до болів у суглобах та м'язах. Однією з основних причин метеозалежності є зміни атмосферного тиску.

Згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів оцінка функціональної здатності є важливим кроком періопераційного менеджменту пацієнта зі супутньою серцево-судинною патологією при некардіальній хірургії. Знижена функціональна спроможність є одним із прогностичних маркерів кардіальних подій та смерті у післяоперційний період. Метою роботи був аналіз післяопераційного перебігу залежно від функціональної спроможності пацієнта. 

УДК 611-018.4:612.015.31:616.379-008.64-092.9:615.212.7

Актуальність. Дослідження кісткової тканини включає два напрямки – вивчення закономірностей структурної перебудови та з’ясування динаміки мінерального складу. Кісткова тканина по різному реагує на вплив екзогенних та ендогенних чинників, проте завжди спостерігається порушення мікроархітектури кістки, її щільності та мінерального складу. Мета роботи – дослідження і порівняння змін щільності та мінерального складу кісткової тканини на тлі експериментального цукрового діабету та при тривалому опіоїдному впливі. Матеріали та методи. Дослідження виконане на 25 білих статевозрілих нелінійних щурах-самцях, вагою 160–270 г, віком 5–7 місяців. Тривалість експерименту – 6 тижнів. Інсулінозалежну форму цукрового діабету І типу моделювали введенням стрептозотоцину. Моделювання тривалого впливу опіоїду на організм здійснювали шляхом введення препарату «Налбуфін» (Русан Фарма ЛТД, Індія). Щільність кістки визначали на апараті для дентальної радіовізіографії. Одиниця виміру – умовна одиниця сірості. Мінеральний склад досліджували шляхом проведення атомно-абсорбційного спектрального аналізу фрагментів кістки на атомно-абсорбційному спектрофотометрі із використанням полум’я пропан-бутан-повітря. Досліджували вміст кальцію,фосфору та магнію. Концентрацію елементів вказували у мг/г. Результати та їх обговорення. Дані радіовізіографічного дослідження показали, що при експериментальному цукровому діабеті щільність кісткової тканини тіла нижньої щелепи знижується, а при тривалому вживанні опіоїду – підвищується. Зниження щільності свідчить про розвиток остеопенії, внаслідок зниження вмісту кальцію та показника Са/Р при зростанні показників вмісту фосфору і магнію та показника Mg/Ca. Підвищення щільності зумовлене збільшенням абсолютного вмісту в кістковій тканині Са, Р та Mg, та показника Са/Р, що підтверджує підвищену мінералізацію кістки, прискорення метаболічних процесів якої стимулює підвищення вмісту Mg. Серед усіх досліджуваних елементів лише співвідношення абсолютних показників вмісту Са співпадає із співвідношенням його питомих часток та показників щільності кістки. Подібне співвідношення встановлено для показника Са/Р. Висновки. Зниження щільності кісткової тканини тіла нижньої щелепи на тлі експериментального цукрового діабету вірогідно настає внаслідок зниження вмісту кальцію та показника Са/Р при зростанні показників вмісту фосфору і магнію та показника Mg/Ca, а підвищення щільності кісткової тканини на тлі тривалого вживання препарату опіоїдної дії зумовлене збільшенням вмісту в ній Са, Р та Mg, а також показника Са/Р.

Важливу роль в патогенезі нейроендокринних і метаболічних порушень гострого періоду у хворих з травматичними пошкодженнями займає синдром гіперкатаболічного метаболізму з розвитком гіпопротеїнемі, гіпоальбумінемії, швидкої втрати м’язової маси тіла. Початкова потреба у білку в травмованих пацієнтів складає 0,6–0,8 г/кг, енергії – 15–20 ккал/кг з поступовим збільшенням до 0,8–1,0 г/кг і 20-25 ккал/кг на кінець першого тижня перебування у відділенні інтенсивної терапії

Адекватне знеболювання під час великих гінекологічних операцій є ключовим фактором для зниження післяопераційної захворюваності та підвищення задоволеності пацієнтів