В даний час досліджено вплив корвітину на показники системи оксиду азоту в нирок при експериментальній пневмонії (ЕП) і адреналіновому ураженні міокарда (АПМ) є не вивчено. Метою нашого дослідження було з’ясувати вплив препарату корвітину на порушення маркерів системи оксиду азоту в нирках при ЕП та ГПМ. ЕП відтворено за методикою В.Н. Шляпникова шляхом зараження тварин, хворих на стафілокок. AПM був змодельований одноразовою внутрішньовенною ін'єкцією an розчин адреналіну. У науковій роботі виявлено збільшення вмісту стабільних метаболітів нітрату оксиду та загальної активності NOS на фоні зниження рівня L-аргініну в нирок при ЕП та АПМ, які домінували на 14 добу коморбідної патології порівняно з контролем Застосування корвітину викликало корекційний вплив на порушені маркери азотуоксидної системи в нирках при ЕП і АПМ

Introduction & Objectives: Androgenetic alopecia (AGA) is a non-scarring progressive miniaturisation of hair follicles that develops in individuals with a hereditary predisposition. The incidence of AGA is about 80% of all hair loss cases in men. Early hair loss in men aggravates the psychological state of patients and often interferes with their socialisation.
The study objective was to investigate the quality of life and anxiety indicators in young males with AGA.

Acne is currently referred to a group of dermatoses that cause somatopsychic resonance due to existing or anticipated aesthetic discomfort and remains an important social issue in about half of patients with development of psychoemotional disorders.
Objective. To study the quality of life and the state and oiliness of the skin in women with acne depending on the
duration of the disease

Acne (acne vulgaris) is a chronic relapsing skin condition, which occupies one of the leading places in the structure of dermatopathology, especially in young people of working age; it is a common cause of persistent scarring and negatively affects the psycho-emotional state of patients, their quality of life and performance at work. In the scientific works of domestic and foreign authors, there are indications of the relationship between the development, clinical course and severity of acne with the state of microbiota of the skin.
Objective. To study and evaluate the degree of changes in the microbiocenosis of the skin in patients with acne, depending on their clinical course.

УДК 616.311.2 – 002 + 616.314.17 - 008.6) : 612.014.484:577.15.024/.025 -092:615.274] - 092.9

Мета дослідження: вивчити стан протеїназо-інгібіторної системи в тканинах пародонта в динаміці розвитку експериментального пародонтиту (ЕП) та іммобілізаційного стресу (ІС) на фоні застосування тіоцетаму. Матеріал та методи досліджень. Експериментальні дослідження проводились на 50 морських свинках (самцях), які розподіляли на чотири групи (по 10 у кожній): перша – інтактні тварини – контроль; друга (дослідна) група - тварини з експериментальним пародонтитом за умов іммобілізаційного стресу (3-я доба), до ІІІ групи відносили морські свинки з ЕП та ІС на 5-у добу комбінованого модельного процесу, до ІV - тварини з ЕП та ІС (15-а доба) ) і до V – тварини з ЕП та ІС на 15-у добу експерименту після застосування тіоцетаму. Експериментальний пародонтит моделювали за методом З.Р.Жоган (1983). Іммобілізаційний стрес відтворювали за методом П.Д. Горизонтова (1996). Для корекції порушень V групі тварин вводився препарат тіоцетам з розрахунку 250 мг/кг внутрішньом'язово з 6-ої доби експерименту впродовж 10 днів. Стан протеїназо-інгібіторної системи оцінювали за загальною протеолітичною активністю – за лізисом азоальбуміну, азоказеїну і азоколагену та інгібіторів протеолізу за вмістом альфа 1- інгібітора протеїназ, альфа-2-макроглобуліну за методом Веремеенко К.Н., Голобородько О.П., 1988. Статистичне опрацювання одержаних даних здійснювали за методом Стьюдента. Результати дослідження та їх обговорення. Оцінюючи результати досліджень, можна зробити висновок про те, що за умов розвитку експериментального пародонтита та іммобілізаційного стресу відбувається порушення функціонального стану протеїназо-інгібіторної системи, яке проявляється надмірною активацією протеїназного потенціалу (зростає рівень азоальбуміна, азоказеїна та азоколагена) і депресією інгібіторів протеаз. Це призводить до розвитку протеїназо-інгібіторного дисбалансу, зокрема і порушення клітинного гомеостазу, в цілому. Застосування тіоцетаму показало його коригуючий вплив на змінені показники протеолізу, суттєве збільшення інгібіторного захисту в тканинах пародонта морських свинок за умов розвитку ЕП та ІС.