COVID-19 супроводжується респіраторними симптомами з боку дихальних шляхів. До симптомів COVID-19 раніше відносили утруднення носового дихання, гіпосмію, біль в горлі. Становить інтерес вивчення впливу SARS-CoV-2 на орган слуху, адже наукових даних на сьогодні є мало. Коронавірус здатний проникати в нервову тканину і пошкоджувати нейрони, що веде до порушення функціонування органів чуття. Найпоширенішим наслідком є втрата нюху та смаку. Однак можливе також погіршення слуху і навіть глухота. Пацієнти, що заразилися коронавірусом, можуть відчувати шум у вухах і в подальшому втратити слух. Навіть при безсимптомному перебігу хвороби, відзначено шкідливу дію вірусу на зовнішні волоскові клітини органу Корті. Однак, втрата нюху, смаку і слуху не є обов’язковими клінічними проявами коронавірусної інфекції. Наше дослідження методом добровільного анкетування 690 хворих показало, що скарги на вушний шум пред’являли 10,1 % досліджених, а на зниження слуху – 3,8 %. Аудіометричне дослідження проводилось хворим, які перенесли коронавірусну інфекцію, в період 1…4 місяці після видужання, і мали прояви з боку органу слуху: вушний шум, закладання вуха, зниження слуху. Обстеження показало нормальні дані у 32 %, сенсоневральне однобічне чи двобічне зниження слуху – у 56 %, комбіноване зниження слуху – у 12 %. Зниження слуху за даними аудіометрії було в межах 25…50 дБ середньої величини порогів сприйняття. При імпедансометрії тип тимпанограми А зареєстровано у 88 % пацієнтів, тип С – у 11 %, тип В – у 1 %. Однак дослідження барофункції слухової труби виявило її дисфункцію у 76 % випадків. Отже, погіршення слуху та інші прояви патології вуха є досить частою знахідкою при COVID-19, як одне з ускладнень, а можливо, проявів цієї недуги. Необхідно продовжити дослідження з метою розробки правильної діагностично-лікувальної і профілактичної тактики.

Aim: to determine if COVID-19 infection affects the auditory system and causes hearing problems among students. Materials and Methods. Questionnaire based cross-sectional study during 14–28.04.2021. 11 questions and a hearing test sent to 450 students randomly. The questionnaire contained basic demographic questions, study details, COVID-19 anamnesis, hearing test online link. XIX КОНҐРЕС СВІТОВОЇ ФЕДЕРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ЛІКАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ (СФУЛТ) ● 27–29.10.2022 92 УКРАЇНСЬКІ МЕДИЧНІ ВІСТІ • Т. 14 • № 3–4 (92–93) • 2022 Results. 201 students participated, 15 were excluded. There were students in Ukraine, Lebanon, France, Canada, India, Bahrain, USA, Netherlands, Romania, Italy. Among the participants previously infected by COVID-19 (46), 18 (39.13 %) showed hearing problems: mild (17.4 %), moderate (19.6 %), severe (2.8 %) issues. Among the participants that were never infected (140), 23 (16.4 %) showed hearing problems: mild (10.7 %), moderate (5,7 %), none severe issues. Most of the previously infected participants were infected from more than 2 months ago (40) and 17 (42.5 %) of them showed hearing problems. This may show that hearing loss may be a long term effect of COVID-19 infection. The value of student’s t-test between the control group and the previously infected was calculated and it was 2.89, (p < 0.05) which shows that the difference between the 2 groups was statistically significant. Conclusion. There was a significant difference found between percentage of participants previously infected by COVID-19 affected by hearing loss and percentage of the control group affected by hearing loss, showing that COVID-19 may cause damage to the hearing system. The effect of COVID- 19 on hearing should be further investigated.

VOICE IMPAIRMENT IN PEOPLE OF VOICE PROFESSIONS AFTER COVID-19 Moskalyk O., Semenyuk O. Lviv, Ukraine, Danylo Halytsky Lviv National Medical University Post-COVID-19 syndrome (PCS) is considered a multisystem disease that sometimes occurs after a relatively mild course. The most common manifestation of PCS is fatigue, followed by respiratory disorders. Materials and methods. 30 patients of 18–60 years old – people of voice professions, in the period from 01–09.2021 were examined. All patients complained about changes in the quality and endurance of the voice, which was reflected in their professional activities. The complex examination of patients included: detailed anamnesis, 700 rigid endoscope examination, videolaryngostroboscopy. Results and discussion. Women predominated (63 %). Patients associated voice disorders with COVID-19. 87 % of patients had a mild course, 13 % – moderate. "Weakness" or hoarseness of the voice appeared during the illness in 30 % patients, after the illness – 70 % of patients, when they started work and increased the voice load. The inflammatory changes of a mucous membrane were not observed. The vocal folds in all cases were mobile, but there was a decrease of their tone, and incomplete closure during phonation. Asymmetry of movements of the right and left vocal folds during videolaryngostroboscopy was noted. 23 % of patients were diagnosed with hemorrhage in one of the vocal folds. Conclusions. The voice professionals who complained of changes in voice quality and endurance after acute infectious disease COVID-19 were diagnosed with hypotonic dysphonia, and 23 % of them were diagnosed with hemorrhage in one of the vocal folds, which can be regarded as one of the manifestations of PCS.

За останні роки у загальній структурі професійної захворюваності спостерігається збільшення захворювань хімічної етіології таких як: контактний дерматит, токсична енцефалопатія, хронічні респіраторні стани, викликані хімічними речовинами, газами, димами і парами, бронхіальна астма, флюороз, злоякісні новоутворення, порушення крові і кровотворних органів тощо. Усі ці захворювання реєструються у невеликій кількості, проте для більшості з них характерний тривалий і важкий перебіг та втрата працездатності. Характер професійних хвороб визначається особливостями механізму дії шкідливих виробничих факторів, їх поєднань на організм людини, а також силою і тривалістю дії. Чисельний контингент працюючих з хімічними речовинами у медицині зазнає професійного ризику. Ступінь токсичностi хiмiчних речовин та характер викликаних ними патологiчних вiдхилень залежать вiд низки факторiв: хiмiчної структури речовини (чим вища дисперснiсть, тим глибше i швидше вони проникають у дихальнi шляхи); розчинностi у біологічних рiдинах (чим вища розчиннiсть, тим токсичнiша хiмiчнa речовинa); концентрацiї у повiтрi (чим вища концентрацiя хiмiчної речовини, тим швидше настає отруєння); тривалостi дiї хiмiчних речовин.
Найголовнішим чинником, що визначає токсичність речовини є доза. Для медичних препаратів відомі основні типи доз: терапевтичні, токсичні, летальні. Вiдповідь органiзму на токсичну дiю хiмiчної речовини характеризується метаболiчними, функцiональними, морфологiчними та клiнiчними проявами, якi пов’язанi з патогенетичними механізмами дiї отрути. Багатьом хімічним речовинам притаманна місцево-резорбтивна дія та сильнi алергеннi властивостi. Хiмiчна алергiя може мати перебiг як реакцiя негайного типу (бронхiальна астма, астмоїдний бронхiт, ринiт, кон’юнктивiт, набряк Квiнке) або як реакцiя уповiльненого типу (дерматит, екзема). За умов дiї вiдносно малих концентрацiй шкiдливих речовин важливе значення має накопичення токсичних речовин або їх ефектiв в органiзмі. Медичним працівникам доводиться контактувати з аерозолями лікарських речовин, дезінфікуючими і наркотичними засобами, тому ця професійна когорта складає особливу групу ризику на професійну захворюваність. Важливою особливістю дії хімічних речовин на медичних працівників є їх комплексний та комбінований характер.
Кількість професійних захворювань у цієї категорії зростає, за рахунок туберкульозу органів дихання (67,6 %), захворювань алергічного генезу (11,9 %), захворювань шкіри (3,3 %) та сироваточного гепатиту (2,8%). За даними МОЗ України професійні захворювання медичних працівників реєструються у більшості в закладах (88,7%). Повітря багатьох виробничих приміщень лікувально-профілактичних закладів (аптек, операційних, лабораторій, процедурних, стоматологічних кабінетів, тощо) забруднене хімічними речовинами. Особливе місце серед них належить лікарським речовинам. Вони часто надходять в повітря робочих приміщень безпосередньо при виготовленні лікарських форм, проведенні тих чи інших лікувальних процедур, маніпуляцій, використанні інструментів, при дезінфекції приміщень та ін. Хімічні сполуки можуть коливатись у межах ГДК, наростаючи при виконанні тих чи інших маніпуляцій і знижуючись після їх завершення. Контакт з металами, токсичними хімічними речовинами у різних агрегатних станах у стоматологічній практиці, при роботі з несправними вимірювальними приладами, використання препаратів, що містять ртуть (мазі, присипки) викликає у медичних працівників ураження нервової системи, шлунково-кишкового тракту та інших органів.
Проблема професійної захворюваності медичних працівників потребує вивчення, наукового обгрунтування характеру дії хімічних речовин на організм працюючих та впровадження нових технологій з оцінки керування професійними маршрутами.

ДРУГА ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ З АДИКТОЛОГІЇ

Матеріали конференції

14-15 вересня 2024 року