The aim of the study was to ascertain the current state of surgical care as resulting from the reformation of medicine and education in Ukraine and to recommend ways of advancing it. The research included the processing and analysis of the annual reports of the Urology department of the Municipal City Clinical Emergency Hospital in Lviv during 2010-2019. The main statistical indicators of rendering the surgical aid (surgical activity, the structure of surgical interventions, mortality and structure of mortality, which are used in quantitative assessment of quality of medical aid and submitted in the annual reports) were analyzed in this work.
The study has identified the main problems of surgical work of the healthcare facilities in the section of the Urology department of the Clinical Emergency Hospital in Lviv, the most important of which are the low indicator of surgical activity and the presence of postoperative mortality. The main mortality reasons of the patients of the Urology department of this hospital are neglected oncopathology or other concomitant pathology, multiple organ failure, septic condition. 
The key points towards resolving these problems are the further development of the material-technical base of the hospital and improvement of the overall quality of medical staff training, both during the undergraduate and postgraduate training of specialists, which will allow the improvement of the quality of rendering medical aid nationwide.

УДК 614.2: 519.2

Мета: проведення першого етапу КА – «Діагностика проблеми», у хворих урологічного профілю.
Матеріали і методи. Проведено опитування 405 респондентів – пацієнтів урологічних відділень лікарень міста Львова.
У роботі застосовано соціологічний метод, методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати. У результаті проведеного першого етапу клінічного аудиту – «Діагностика проблеми», у пацієнтів урологічного профілю встановлено, що майже 10 % пацієнтів не задоволені наданими медичними послугами: недостатній комплекс лабораторних та інструментальних досліджень (9,14 %), не отримали вичерпної інформації про результати виконаних їм досліджень (4,69 %), не були залучені до ухвалення рішення щодо призначеного їм лікування (7,16 %), отримане лікування не усунуло основної причини звернення по медичну допомогу (2,72 %), у 3,95 % хворих не було відчуття довіри до лікаря-куратора, впевненості в його діях.
Висновки. Результати першого етапу клінічного аудиту дали змогу виокремити та сформувати фокус-групи незадоволених пацієнтів з більш детальним дослідженням моральних, етичних і фінансових аспектів медичного обслуговування. Передбачається, що такий підхід допоможе підвищити якість медичної допомоги з урахуванням персоніфікації під час її надання виокремленій групі хворих.
Ключові слова: клінічний аудит, якість медичної допомоги, фокус-група, анкетування, задоволеність.

УДК: 614.274:615.262

Заболотня Зоряна Орестівна. Оптимізація фармацевтичного забезпечення при дерматологічних захворюваннях. : ... д-ра філософії : [спец.] 226, 22 / З. О. Заболотня. - Львів, 2025. - 264 с. - Бібліогр.: с. 184-204. (177 назв).

Дисертаційна робота присвячена науковому обґрунтуванню удосконалення фармацевтичної допомоги при поширених дерматологічних захворюваннях – акне та атопічному дерматиті, з урахуванням даних доказової медицини, фармакоекономічного аналізу при використанні готових лікарських засобів, екстемпоральних форм та належного інформаційного забезпечення фахівців. Дерматологічні захворювання є найбільш поширеною медичною проблемою, яка охоплює широкий спектр патологій шкіри і тому проведене
комплексне дослідження фармацевтичної складової лікування атопічного дерматиту та акне при використанні готових ЛЗ відповідно до сучасних протоколів лікування за даними доказової медицини, показало необхідність оновлення Настанови з атопічного дерматиту, у зв’язку з новими рекомендаціями та включенням інноваційних препаратів. В дисертаційній роботі системно досліджено реальний стан кількості аптек за 1994-2024 роки, які готують екстемпоральні лікарські засоби на прикладі Львівської області, детально вивчено екстемпоральні лікарські форми при атопічному дерматиті та акне та систематизовано перелік активних фармацевтичних інгредієнтів для їх забезпечення у час дії воєнного стану в Україні.

УДК 615.15:378.141.214

Нині підготовка магістрів фармації в Україні ґрунтується на компетентнісній моделі як переліку компетентностей та програмних результатів навчання згідно з навчальними дисциплінами, що відображається в освітньо-професійних програмах закладів вищої фармацевтичної освіти. При цьому магістри фармації, як працівники сфери публічної довіри, мають володіти усіма професійними ролями відповідно до концепції «фармацевт десяти зірок».

Метою дослідження був аналіз взаємозв’язку загальних та фахових компетенцій, якими мають володіти магістри фармації, з чинними професійними ролями відповідно до концепції «фармацевт десяти зірок».

Матеріалами дослідження були освітньо-професійні програми двадцяти двох закладів вищої фармацевтичної освіти, що здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація».

Використано методи критичного аналізу, узагальнення, конкретизації та інтерпретації результатів.

З’ясовано, що переліки загальних і фахових компетенцій відрізняються в аналізованих освітньо-професійних програмах. Визначено, що за наявністю спільних загальних компетенцій заклади вищої фармацевтичної освіти можна поділити на три групи, водночас як за фаховими компетенціями таких груп є шість. Зазначено суттєві розбіжності у формуванні окремих професійних ролей майбутніх магістрів фармації через набуття ними різної кількість загальних і фахових компетенцій.

Встановлено, що в досліджуваних освітньо-професійних програмах двадцяти двох закладів вищої фармацевтичної освіти з підготовки магістрів за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація» зустрічається 15 загальних і 35 фахових компетенцій. При цьому більшість загальних (12 із 15) та меншість фахових компетенцій (16 із 35) досліджуваних освітньо-професійних програм є схожими. З’ясовано суттєві розбіжності щодо формування професійних ролей магістрів фармації, зокрема проаналізовані загальні компетенції недостатньо відображають професійні ролі довічного учня (лише загальних компетенцій 4 у всіх групах та загальних компетенцій 15 у групі Z). У фахових компетенцій така картина характерна для професійних ролей уповноваженого ухвалювати рішення (лише фахових компетенцій 16 у всіх групах) та учителя (фахових компетенцій 1 та 2 в усіх групах). Показано, що відсутність уніфікованої узгодженості досліджуваних освітньо-професійних програм щодо фахових компетенцій не сприятиме формуванню магістрів фармації, адекватних фармацевтичній практиці, та набуттю ними необхідних професійних ролей відповідно до парадигми «фармацевт десяти зірок»

УДК 615.12:339.162(477.74)

Мета роботи. З погляду фізичної доступності вивчити якість фармацевтичної допомоги населенню Одеської області до і після адміністративно-територіальної реформи.

Матеріали  і  методи.  Матеріалом  дослідження були  дані Реєстру місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами станом на 30.04.2020 р. та 30.04.2021 р.  Використано методи математичної статистики та наукового узагальнення.

Результати  й  обговорення. Встановлено, що до адміністративно-територіальної реформи (станом на 30.04.2020 р.) фармацевтична допомога в Одеській області надавалася лише у 14,5 % населених пунктах через 1174 аптек та аптечних пунктів (далі аптечні заклади). При цьому 82,0 % аптечних закладів від загального їх числа знаходилися в адміністративних центрах, зокрема 53,6 % − в м. Одеса. Варто зауважити,  що тільки 18,0 % аптечних закладів функціонувало у нечисленних і віддалених населених пунктах. Після адміністративно-територіальної реформи фармацевтичну допомогу (станом на 30.04.2021 р.) в Одеській області надавало 1515 аптечних закладів, які розташовані у 15,6 % населених пунктів. В адміністративних центрах, включаючи центри об’єднаних територіальних громад, було 89,9 % аптечних закладів, зокрема в Одеській об’єднаній територіальній громаді, тобто в м. Одеса, було 54,3 % аптечних закладів. Не залученими фармацевтичною допомогою були 84,4 % населених пунктів.

Висновки. Показано, що надання фармацевтичної допомоги в Одеській області після адміністративно-територіальної реформи дещо покращилося, бо число населених пунктів, де вона надавалася через аптечні заклади зросла з 14,5 до 15,6 %. Своєю чергою, в адміністративних центрах, включаючи центри об’єднаних територіальних громад, число аптечних закладів зросло з 1484 до 1515, тобто майже на 2,1 %. Проте фармацевтична допомога доступна лише для жителів 15,6% нечисленних і віддалених населених пунктів на відміну від 18,0 % до адміністративно-територіальної реформи.