УДК 34:61

У статті розглядається правове регулювання реклами стоматологічних послуг в країнах Європейського Союзу та в Україні, а також нормативні обмеження, які спрямовані на захист пацієнтів та дотримання професійної етики. Досліджується питання недобросовісної реклами та аналізуються нормативно-правові акти, що визначають вимоги до рекламування стоматологічних послуг. Авторка акцентує увагу на ключовому рішенні Європейського суду справедливості у справі «Vanderborght» (2017), яке вплинуло на сучасні тенденції правового регулювання реклами у сфері стоматології. Зокрема, саме із даним рішенням пов’язана лібералізація підходів до правового регулювання реклами стоматологічних послуг у Європейському Союзі. Визначено, що хоча реклама стоматологічних послуг може бути обмежена, повна заборона суперечить нормам Європейського Союзу щодо свободи надання послуг. Стаття містить аналіз директив Європейського Союзу, що регулюють сферу реклами, а саме: Директиви 2000/31/ЄС про електронну комерцію, Директиви 2005/29/ЄС про недобросовісні комерційні практики та Директиви 2006/114/ЄС про оманливу і порівняльну рекламу. Також авторкою висвітлено особливості правового регулювання стоматологічної реклами у Франції, Австрії та Польщі. У статті розглянуто вимоги українського законодавства, зокрема Закону України «Про рекламу», а також судову практику, що формує підходи до правозастосування законодавства у сфері медичної реклами. Окреслено необхідність вдосконалення законодавства з урахуванням сучасних цифрових технологій, які відкривають нові можливості та виклики у сфері реклами стоматологічних послуг. Серед основних проблем правового регулювання реклами стоматологічних послуг в Україні визначено відсутність професійних етичних стандартів для лікарів-стоматологів, а також недостатній розвиток системи лікарського самоврядування, що могла б виступати регулятором етичних і професійних норм у сфері реклами. Окрім того, акцентується увага на відсутності системного контролю у даній сфері, зокрема щодо реклами у мережі Інтернет. Адже відсутність дієвого механізму призводить до того, що медична реклама набуває недобросовісного характеру і, в кінцевому результаті, шкодить пацієнту.

УДК: 004.8:61:34:17

Застосування ШІ відкриває нові можливості для діагностики, лікування та прогнозування захворювань, надаючи медичним працівникам інструменти для прийняття більш точних і своєчасних рішень. Однак, разом з перевагами виникають значні виклики, зокрема щодо правового регулювання та етичних норм. Наголошено на необхідності створення комплексного підходу, що поєднує правове, етичне та технічне регулювання для ефективного впровадження ШІ у медичну практику. Забезпечення високих стандартів якості даних, прозорості алгоритмів і підзвітності розробників сприятиме безпечному та етичному використанню ШІ, що покращить якість медичних послуг та підвищить загальний рівень охорони здоров'я.

УДК: 614:608.1:340

У виданні висвітлено результати комплексного дослідження Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенції про права людини та біомедицину з формуванням авторського бачення її імплементації в національне законодавство. Розкрито загальні принципи міжнародного документу, які закладають людиноцентризм у сферу біомедицини і покликані створити праволюдинне осердя для національного законодавства. Приділено увагу аналізу всіх глав Конвенції Ов’єдо (від згоди, трансплантації до геному людини та наукових досліджень) з проєктуванням на законодавство України з метою з’ясування дисонансів і лакун та викристалізацією пропозицій до удосконалення національної нормативно-правової бази та створення умов для євроінтеграційної кореляції. У монографії вміщено довідкову інформацію про Конвенцію Ов’єдо, таблицю авторських пропозицій для законодавчих змін і органічного влиття міжнародного акта в національне нормативне лоно, а також можна буде ознайомитись з українським перекладом Додаткового протоколу до Конвенції про права людини та біомедицину, який стосується генетичного тестування у сфері охорони здоров’я. Для представників органів влади, наукових і науково-педагогічних працівників, студентів юридичних і медичних закладів вищої освіти, широкого кола юристів-практиків і працівників системи охорони здоров’я, а також інших фахівців, сферою професійного інтересу яких є медичне право, фармацевтичне право, охорона здоров’я, біоетика.

Human autonomy in the field of healthcare as one of the fundamental principles in medical practice, the value of legal medicine and a tool for the formation of a human-centered healthcare system has been researched. Medical sorting and autonomy in decision-making have been considered, clinical and priority triage has been allocated, key principles of priority sorting have been proposed. It has been found out that the principle of autonomy in priority medical sorting is subject to significant restrictions, which negatively affect the observance of human rights in the field of healthcare. It has been noted that ensuring the individual mobility of persons with disabilities with the maximum possible degree of their autonomy, independence from outside assistance will guarantee the constitutional principle of equality of all people in their rights and freedoms. 

The spectrum of definitions of the notion “medical tourism” has been outlined based on the results of the original review, and the authors’ vision of the said definition has been proposed. The WMA Statement on Medical Tourism has been analyzed and general principles for the functioning of medical tourism have been identified. The basic provisions for patients receiving services in the field of medical tourism and physicians involved therein have been crystallized on the basis of the said Statement. The experience of foreign countries in which the outlined sphere of tourism is actively developing, and which have the recognition of quality by WHO, has been covered. Authors’ axioms for the development of medical tourism, which can be useful for any country that is willing to build legal medical tourism, have been proposed.