arrow_down arrow_left arrow_right ca compl cross fav like login meta_cat meta_coms meta_date meta_mail meta_pages meta_reply meta_user meta_views next prev search sort speedbar tags fb gp mail od tw vk ya

УДК: 613.97: 613.84

Ціль: Охарактеризувати медико-соціальний портрет курця тютюнових виробів для електронного нагрівання серед молодого населення Львівської області.

Матеріали та методи. Проведено одномоментне, анонімне опитування 817 осіб молодого віку (від 18 до 45 років), які проживають у Львівській області. З поміж них виокремлено фокус-групу з 93 респондентів, які вказали, що використовують тютюнові вироби для електронного нагрівання.

Результати. Серединний вік споживача ТВЕНів в якому курець вперше спробував даний тютюновий виріб складає 16,00 (14,00; 18,00) років. Понад половину учасників сформованої фокус-групи, а саме 56,99±5,13% курять регулярно. Найбільший відсоток серед анкетованих 61,29±5,05% курців ТВЕНів працюють на постійній основі та практично половина анкетованих 48,39±5,18% зазначили свій дохід як «середній». Половина опитаних (51,61±5,18%) не приховують куріння від свого оточення. Більше половини споживачів ТВЕНів повідомляють, що їх батьки курять. Також близько половини респондентів фокус-групи мають більше 10 знайомих і близьких, що використовують новітні пристрої для споживання тютюну. Також курці ТВЕНів не обмежуються лише даним джерелом нікотину, а використовують в серединному 2,0 (1,0;2,5) тютюнові вироби.

Висновки. Отримана інформація буде використана при опрацюванні персоніфікованої моделі попередження новітніх методів споживання тютюнових виробів серед населення молодого віку в Львівській області. Ключові слова: новітні тютюнові вироби, тютюнові вироби для електронного нагрівання, тютюнокуріння, система, профілактика.

УДК 614.253:347.61:378.661

У роботі наведено результати першого в Україні досвіду викладання основних засад сімейно орієнтованої медицини (СОМ) серед студентів 4 курсу спеціальностей 222 «Медицина» та 228 «Педіатрія» Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (ЛНМУ). З метою оцінки якості впровадження викладання принципів СОМ на платформі google.com/forms було проведено онлайн-тестування студентів: 170 студентів взяли участь у вхідному опитуванні, 176 – у заключному. Навчальний курс з вивчення базових засад сімейно орієнтованої медицини включав 20 годин навчання, з яких – 2 години лекцій, 6 годин практичних занять та 12 годин самостійної роботи студентів у межах дисципліни «Соціальна медицина, громадське здоров’я» (Змістовий модуль 2 «Громадське здоров’я»). Для ефективного впровадження курсу СОМ у навчання студентів викладачами кафедри було розроблено методичні рекомендації на кожну тему лекції, практичного заняття та самостійної роботи, які були оптимізовані кафедрою українознавства та кафедрою латинської та іноземної мов університету й отримали позитивні рецензії від колег з інших медичних ЗВО України. Результати опитування студентів засвідчили доцільність впровадження цього курсу: 92,05±2,04% позитивно оцінили виклад матеріалу, а 86,36±2,59% опитаних студентів підтвердили необхідність прицільної підготовки до фахової комунікації з родинами пацієнтів під час навчання в медичному університеті. Отриманий досвід започаткування викладання основних принципів сімейно орієнтованої медицини в ЛНМУ імені Данила Галицького є актуальним для впровадження у навчальний процес інших закладів вищої медичної освіти України.

Навчальний посібник підготовлено відповідно до типової навчальної програми “Епідеміологія” з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик і стандартів освіти на основі нормативно-директивних матеріалів МОЗ України. Стисло викладено основи загальної епідеміології та підходи щодо запобігання виникненню епідемічних ускладнень, захисту населення і території від поширення інфекційних хвороб.
Для магістрів і лікарів-інтернів медичних закладів вищої освіти — університетів, інститутів і академій.

УДК 616-006:314.4

Мета: проаналізувати динаміку виникнення онкологічних захворювань у Донецькій та Львівській областях та можливості лікування хворих на онкопатологію в сучасних умовах.

Матеріали і методи. Було проаналізовано звіти МОЗ про вперше виявлені (первинні) захворювання на злоякісні новоутворення (форма № 7) за період 2010–2022 рр. та показники укомплектованості спеціалістами-онкологами в Донецькій та Львівській областях за останні 5 років.

Результати. Найнижчий рівень забезпеченості лікарями населення був у Донецькій області і становив 0,19 на 10 тис. населення, тоді як у Львівській області рівень забезпеченості лікарями був вищим від середнього по Україні і входив у п’ятірку найкращих по Україні – 0,54 на 10 тис. населення. Захворюваність на онкопатологію у Львівській області в 2022 р. була вище середньоукраїнського показника і становила 307,9 випадку на 100 тис. населення, тоді як у Донецькій області – значно нижче і була на рівні 126,2 випадку на 100 тис. населення. Частка вперше виявлених злоякісних новоутворень у чоловіків Львівської області серед усіх онкопатологій чоловіків України у 2022 р. склала 8,22 %, що в 4,8 раза більше, ніж у Донецькій області (1,72 %).

Висновки. У Донецькій області простежується чітка тенденція зниження відсотка онкохворих у динаміці за останні дев’ять років, тоді як у Львівській області наявна тенденція до збільшення відсотка онкохворих від усього зареєстрованих в Україні за останні дев’ять років відповідно до статистичних даних системи МОЗ. Релокація ЗОЗ під час воєнного стану є одним із шляхів для збереження майна закладу та медичних спеціалістів. Водночас робота релокованих закладів має бути максимально безпроблемною і взаємокорисною та повинна передбачати надання медичної допомоги пацієнтам на релокованому місці, переселенцям, а також мешканцям, які не переїхали з окупованих та прифронтових територій.

УДК 616.351:616-006.6]-07

Вступ. Захворюваність на колоректальний рак (КРР) зростає по всьому світу, що робить його третім за поширеністю онкологічним захворюванням у чоловіків та на другому місці за поширеністю у жінок. Смертність від КРР зростає залежно від стадії захворювання, водночас значно знижується рівень 5-річного виживання при IV стадії захворювання. Скринінг дає змогу виявити рак товстої кишки на ранній стадії захворювання, але також може запобігти виникненню патології шляхом виявлення поліпів, які можна видалити до їх злоякісного переродження. Ще одним підтвердженням потенційних переваг скринінгу КРР є висока поширеність даної патології серед населення, її тривалий доклінічний та передраковий періоди, а також доступність лікування. Країни, у яких наявні скринінгові програми, мають нижчі показники смертності від КРР, аніж у країнах, де вони відсутні, що свідчить про ефективність та актуальність упровадження такої програми, ураховуючи медико-соціальне значення цієї патології.
Мета – обґрунтувати необхідність розроблення програми скринінгу колоректального раку в Україні.
Матеріали та методи. Використовуючи бібліосемантичний метод, проаналізовано низку зарубіжних та вітчизняних джерел щодо основних етапів проведення онкологічного скринінгу, зокрема сучасних доробків у проблемі впровадження скринінгу колоректального раку. Для обґрунтування національної програми скринінгу були використані дані, отримані з Національного канцер-реєстру України та дані офіційної статистики Держстату України щодо реєстрації смертей та чисельності населення.
Результати. Проаналізовано організаційні засади скринінгових програм колоректального раку в різних країнах світу. Розглянуто практичне значення та економічну доцільність упровадження програми, спрямованої на профілактику та раннє виявлення захворювання, на державному рівні. Представлено шляхи збереження якості та тривалості життя, людських та фінансових ресурсів за рахунок проведення скринінгу, а також потенційні можливості скорочення державних затрат. Популяційна програма скринінгу вимагає відповідної інформаційно-технічної інфраструктури включно з розробленням системи запрошень, нагадувань та відстеження результатів скринінгу, супроводу та моніторингу клінічних результатів.
Висновки. Під час створення системи скринінгу колоректального раку в Україні необхідно врахувати актуальні вихідні ресурси та стан системи охорони здоров’я, спираючись на засади організованого поетапного популяційного скринінгу.
Ключові слова: організація медичної допомоги, скринінг, злоякісні новоутворення, колоректальний рак, модель, рання діагностика, профілактика, обізнаність населення, громадське здоров’я.


Introduction. The incidence of colorectal cancer (CRC) is increasing worldwide, making it the third most common cancer affecting men and the second most common in women. The mortality rate from CRC increases depending on the stage of the disease, while the 5-year survival rate at stage IV is significantly decreased. Screening can detect colorectal cancer at an early stage of the disease, but it can also prevent the development of the disease by identifying polyps that can be removed before they become malignant. 
Another proof of the potential benefits of CRC screening is the high prevalence of this pathology among the population, its long preclinical and pre-cancerous periods, and the affordability of treatment. Countries with screening programmes have lower CRC mortality rates than countries without them, which confirms the effectiveness and importance of implementing such a programme, due to the medical and social significance of this pathology.
Purpose is to substantiate the necessity of developing a colorectal cancer screening programme in Ukraine.
Materials and methods. Using the bibliosemantic method, a number of foreign and national sources of information on the main stages of cancer screening were analysed, including current developments concerning the implementation of colorectal cancer screening. The data from the National Cancer Registry of Ukraine and official statistics of the State Statistics Service of Ukraine on deaths and population were used to substantiate the national screening programme.
Results. The organisational principles of colorectal cancer screening programmes worldwide were analysed. The practical significance and economic efficiency of implementing a programme focused on the prevention and early detection of the disease at the national level were considered. Ways to preserve the quality and duration of life, human and financial resources using screening, as well as potential opportunities to reduce public spendings were presented. Population-based screening programme requires an appropriate informational and technical infrastructure, including the development of an invitation, reminder and tracking system for screening results, follow-up and monitoring of clinical outcomes.
Conclusions. The implementation of the colorectal cancer screening system in Ukraine should take into account the current initial resources and the condition of the healthcare system, based on the principles of organised, staged population-based screening.
Key words: healthcare organisation, screening, malignant neoplasms, colorectal cancer, model, early diagnosis, prevention, public awareness, public health