Алергічний альвеоліт (АА) – це імунологічно індуковане запалення легеневої паренхіми. Це захворювання поширене серед осіб, чия праця пов’язана з сільським господарством. У дощовий сезон алергічним альвеолітом хворіють до 8 % фермерів Англії і близько 4 % у США.
Найбільш поширений показник, який використовують для виявлення активності каріозного процесу є індекс КПВ, однак цей індикатор характеризує ситуацію враховуючи, зокрема, як наслідки нелікованого процесу так і результати лікування, але не описує глибини каріозного ураження у різних твердих тканинах [1]. Особливо це важливо при виявленні демінералізаційного процесу на ранньому
етапі. Тому, розпрацьовані значення, які дають змогу вивчити активність каріозних уражень спираючись на клінічні і та гістологічні дані. До таких критеріїв відносять індекс ICDAS (International Caries Detection and Assessment System) [2, 3, 4], який окрім детальної клінічної картини дає змогу спостерігати за розвитком каріозного процесу та планувати адекватне лікування.
В даний час більше 10 % населення України хворі на жирову хворобу печінки (ЖХП), третина з яких страждає на неалкогольний
стеатогепатит (НАСГ) [1, p.864]. Враховуючи, що стан гепато-біліарної системи впливає на стан ротової порожнини, майже у всіх хворих на НАСГ спостерігаються стоматологічні ускладнення, а саме захворювання тканин пародонту,які в свою чергу можуть впливати на стан
гепато-біліарної системи через стоматогенні механізми. Отже, доцільним є застосовувати ефективні засоби для лікування генералізованого
пародонтиту(ГП) у хворих з НАСГ. Препарат «Квертулін», який поєднює у собі властивості Р-вітамінактивних сполук, пребіотиків, а також виявляє гератопротекторну дію [2, с.8]. Метою є дослідження застосування для лікування хворих з ГП на тлі НАСГ з використанням препарату „Квертулін”в клініці. Під спостереженням знаходилось 210 хворих на хронічний ГП початкового та І ступеню тяжкості без супутніх патологій віком від 30 до 50 років.Хворі основної групи 140 осіб лікували за допомогою запропонованих засобів, а у контрольній групі 70-застосовували традиційну терапію.
В даний час більше 10 % населення України хворі на жирову хворобу печінки (ЖХП), третина з яких страждає на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) Враховуючи, що стан гепато-біліарної системи впливає на стан тканин ротової порожнини через метаболічні , дисбіотичні і нейро-гормональні механізми, практично майже у всіх хворих на НАСГ спостерігаються ті чи інші стоматологічні ускладнення. В свою чергу, стоматологічні захворювання можуть впливати на стан гепато-біліарної системи через стоматогенні механізми, пов’язані в значній мірі з тією обставиною, що ротова порожнина є значним мікробним резервуаром (біотопом) в організмі людини, який нараховує більше ніж 500 різних видів бактерій і грибів. Все вищевикладене робить доцільним дослідження патогенетичних механізмів взаємозв’язку ротової порожнини і гепато-біліарної системи і на цій основі розробку ефективних засобів для профілактики та лікування стоматологічних ускладнень,а саме запальних хвороб пародонту у хворих на ЖХП, зокрема, у хворих на НАСГ.
Алкогольна кардіоміопатія - одна із вторинних дилатаційних кардіоміопатій, що виникає внаслідок токсичного впливу етанолу на міокард впродовж тривалого часу.
Пацієнт Ю., 68 років, звернувся зі скаргами на задишку, що посилюється при фізичному навантаженні та в горизонтальному положенні, серцебиття, набряки нижніх кінцівок, виражену загальну слабкість. В анамнезі - хворіє 13 років, коли почав періодично відмічати задишку та загальну слабкість, проте вважав це результатом поганої фізичної форми, почав відвідувати спортзал. Через 6 міс. стан значно погіршився, після чого звернувся за медичною допомогою. Встановлено діагноз «Ішемічна хвороба серця. Післяінфарктний кардіосклероз. Серцева недостатність ПА зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка» (фракція викиду, ФВ = 30 %). Систематично не лікувався. Зловживав міцним алкоголем (> 500 мл/7 д) впродовж останніх 25 років, до того - слабоалкогольні напої (пиво) 500-1000 мл/д. Об’єктивно: набряки нижніх кінцівок, розширення меж серця, ознаки застою у малому колі кровообігу. На ЕКГ: фібриляція передсердь з ЧСС=104-132’, знижений вольтаж, повна блокада лівої ніжки пучка Гіса. За даними ЕхоКГ - дилатація усіх камер серця, муральний тромб у порожнині лівого шлуночка і зниження ФВ до 10 %. Пацієнту була проведена коронарографія, за даними якої ураження коронарних судин було відсутнє.
В результаті пацієнту був виставлений діагноз: Алкогольна кардіоміопатія. Фібриляція передсердь, постійна форма, тахісистолічний варіант. Серцева недостатність ПБ зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка, ПІ ФК за NYHA.
Отже, для встановлення вірного діагнозу важливе значення має детальний збір анамнезу, обстеження коронарних судин для диференційного діагнозу з ішемічною хворобою серця.