УДК 611.311.2:611.018.2/.7

Анотація

Актуальність. Захворювання пародонту залишаються однією з найпоширеніших проблем у сучасній стоматології, що вимагає детального вивчення морфофункціонального стану ясен як першого біологічного бар'єру проти патогенних факторів. Деталізація норм ультраструктурної будови ясен у дорослих є основою для вивчення еволюції патологічних процесів та розробки критеріїв оцінки ефективності новітніх протоколів лікування захворювань ясен. Метою було вивчення особливостей ультраструктурної організації клітинних компонентів епітеліального шару ясен у дорослих. Методи. Для дослідження м'яких тканин пародонту у клінічно здорових осіб було використано трансмісійну електронну мікроскопію. Результати та висновки. Виявлено градієнтне збільшення електронної щільності кератиноцитів у напрямку від базальної мембрани до поверхневих шарів, що відображає динаміку специфічного клітинного метаморфозу. Ці зміни визначаються морфофункціональною гетерогенністю ультраструктурної організації клітин у різних шарах ясенного епітелію. Клітини базального шару характеризуються високою функціональною активністю, про що свідчить наявність добре розвиненого синтетичного апарату. У клітинах остистого шару, на тлі зниження синтетичних функцій, спостерігається чітко сформований апарат міжклітинних зв'язків. Епітеліальні клітини зернистого шару характеризуються початком процесів зроговіння та підготовкою до запрограмованої клітинної смерті. Архітектоніка рогового шару є детермінованим результатом каскаду метаболічних та структурних змін, що відбуваються в кератиноцитах базального, остистого та зернистого шарів.

Abstract
Relevance. Periodontal diseases remain one of the most prevalent issues in modern dentistry, necessitating a detailed study of the morphofunctional state of the gingiva, which serves as the primary biological barrier against pathogenic factors. Establishing the ultrastructural norms of the gingiva in adults provides a foundation for investigating the progression of pathological processes and developing criteria to evaluate the efficacy of novel treatment protocols for gingival diseases. The objective was to examine the ultrastructural organization of cellular components within the gingival epithelial layer in adults. Methods. Transmission electron microscopy was employed to study the soft periodontal tissues in clinically healthy individuals. Results and Conclusions. A gradient increase in the electron density of keratinocytes was observed from the basal membrane toward the superficial layers, reflecting the dynamics of specific cellular metamorphosis. These changes are attributed to the morphofunctional heterogeneity in the ultrastructural organization of cells across the various layers of the gingival epithelium. Cells in the basal layer exhibit high functional activity, evidenced by a well-developed synthetic apparatus. In the cells of the spinous layer, while synthetic functions are reduced, a well-defined system of intercellular junctions is observed. Epithelial cells in the granular layer are characterized by the onset of keratinization processes and preparation for programmed cell death. The architectonics of the stratum corneum are the determined result of a cascade of metabolic and structural changes occurring in the keratinocytes of the basal, spinous, and granular layers.

УДК 616.31:378(477.83)

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати історію створення й організацію роботи кафедри терапевтичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, наукові здобутки, інформацію про співробітників, які доклали зусиль для підготовки науково-педагогічних кадрів і кваліфікованих лікарів. Методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дав змогу проаналізувати особливості становлення й розвитку медичної освіти в різні історичні періоди. Наукова новизна. Досліджено історію становлення розвитку терапевтичної стоматологічної освіти та вплив на цей процес різних історичних подій. Встановлено етапи в реформуванні вищої медичної освіти, уточнено відомості про професійну та наукову діяльність фундаторів-стоматологів цього періоду. Висвітлено особливості організації навчального процесу, формування медичних кадрів у різні періоди становлення кафедри терапевтичної стоматології як базової дисципліни стоматологічної освіти в медичному навчальному закладі на кожному етапі освітньої політики, що дає можливість правильно оцінювати позитивні і негативні тенденції формування досвіду для створення сучасних моделей функціонування національної освіти. Висновки. Створення сучасних наукових, освітніх центрів підготовки висококваліфікованих фахівців сприяє прогресу медичної галузі, підвищує рівень надання стоматологічної допомоги.

Abstract
The objective of the study is to analyze the history of the establishment and the organization of the Department of Therapeutic Dentistry at the Danylo Halytsky Lviv National Medical University. This includes an examination of its scientific achievements and information regarding staff members who contributed to the training of academic and teaching personnel as well as qualified physicians. Research methods. The study employs the bibliographic method to examine library catalogs, as well as sources on the history of medicine and pedagogy. A chronological method was also used, enabling an analysis of the specific features of the formation and development of medical education across various historical periods. Scientific novelty. The study explores the history of the development of education in therapeutic dentistry and the impact of various historical events on this process. It identifies key stages in the reform of higher medical education and clarifies details concerning the professional and scientific activities of the founding dentists of that era. The study highlights the organization of the educational process and the training of medical personnel during different stages of the Department’s development—viewing therapeutic dentistry as a core discipline within dental education—across various phases of educational policy. This analysis allows for an accurate assessment of both positive and negative trends, providing insights that can inform the creation of modern models for the national education system. Conclusions. The establishment of modern scientific and educational centers for training highly qualified specialists fosters progress in the medical sector and enhances the quality of dental care.

Карієс зубів та його ускладнення на сьогодні залишаються однією з найактуальніших проблем стоматології. Несвоєчасна діагностика та лікування даного захворювання можуть у майбутньому мати негативні наслідки для здоров'я пацієнтів, особливо молодого працездатного віку.
Найбільш поширений показник, який використовують для виявлення інтенсивності карієсу (викиннути бо є ще один процес в речені) є індекс КПВ, однак цей індикатор характеризує ситуацію враховуючи, зокрема, як наслідки нелікованого процесу так і результати лікування, але не описує глибини каріозного ураження у твердих тканинах. Особливо це важливо при виявленні процесу демінералізації на ранньому етапі. У свою чергу індекс ICDAS (International Caries Detection and Assessment System) дає змогу вивчити активність каріозних уражень ґрунтуючись на клінічні і та гістологічні дані. Цей індекс окрім детальної клінічної картини дає змогу спостерігати за розвитком каріозного процесу та планувати адекватне лікування. Для більш повного розуміння інтенсивності карієсу необхідно проводити розгорнуте дослідження та застосовувати критерії оцінки, як КПВ так і ICDAS.
Метою даного дослідження було оцінити активність розвитку каріозного процесу у осіб різного віку, за допомогою індексної оцінки КПВ та ICDAS.
Матеріали і методи дослідження. У дослідженні брали участь 38 осіб у яких діагностовано карієс твердих тканин зубів. Усіх учасників було розділено у групи відповідно до віку, а саме: група І – 13 осіб віком від 18 до 25 років, ІІ група – 14 осіб віком від 26 до 35 років та ІІІ група – 11 осіб віком від 36 до 45 років. Соматичні та інфекційні захворювання хворі заперечували.
Інтенсивність карієсу визначали за допомогою індексу КПВ, для оцінки активності каріозного ураження використовували Міжнародну систему виявлення та оцінки карієсу зубів ICDAS .Результати. Аналізуючи отримані результати індексу КПВ, можна стверджувати про різке зростання індексу КПВ у пацієнтів основного працездатного віку, порівняно з особами молодого віку.
Вивчаючи результати дослідження глибини поширення карієсу в емалі та дентині згідно системи ICDAS, бачимо, що у пацієнтів вікової групи 18–25 років у 71,4 % виявили карієс емалі, а у 28,6 % – ураження дентину. У пацієнтів вікової групи 26–35 років під коди 1-3 підпадало 41,0 % уражених зубів і під код 4-6 підпадало 59,0 % уражених зубів. У пацієнтів найстаршої вікової групи кількість уражених карієсом зубів з кодом 1-3 становила 27,9 % і з кодом 4-6 зафіксовано 72,1 %. Отримані результати свідчать про наростання глибини ураження твердих тканин зубів із збільшенням віку пацієнтів та збільшення середньої кількості уражених зубів з руйнуванням дентину на кожного з обстежених. Висновки. Аналізуючи результати проведених нами досліджень, бачимо, що із збільшенням віку обстежених пацієнтів знижується частка запломбованих зубів, проте зростає частка видалених зубів. Окрім цього, найвища відсоткова кількість уражених карієсом зубів виявлена у групі осіб віком 26-35 років.
Із збільшенням віку пацієнтів, збільшується як середня кількість уражених зубів, так і кількість каріозних зубів із зруйнованим дентином на кожного з обстежених.

Dental caries and its complications remain one of the most pressing issues in dentistry today. Failure to diagnose and treat this condition in a timely manner can lead to adverse health consequences for patients, particularly those of young, working age.
The most common metric used to assess the intensity of dental caries is the DMFT index (Decayed, Missing, and Filled Teeth). However, while this index accounts for both the consequences of untreated decay and the outcomes of prior treatment, it does not describe the depth of the carious lesion within the hard dental tissues. This is particularly significant when identifying demineralization at an early stage. In contrast, the ICDAS (International Caries Detection and Assessment System) index allows for the assessment of carious lesion activity based on both clinical and histological data. Beyond providing a detailed clinical picture, this index enables the monitoring of the progression of the carious process and facilitates the planning of appropriate treatment. To gain a more comprehensive understanding of caries intensity, it is necessary to conduct a detailed assessment utilizing both the DMFT and ICDAS criteria.
The objective of this study was to evaluate the activity of the carious process in individuals of various ages using the DMFT and ICDAS indices.
Materials and Methods. The study involved 38 individuals diagnosed with caries of the hard dental tissues. All participants were divided into groups based on age: Group I consisted of 13 individuals aged 18–25; Group II, 14 individuals aged 26–35; and Group III, 11 individuals aged 36–45. The subjects reported no history of somatic or infectious diseases.
Caries intensity was determined using the DMFT index, while the International Caries Detection and Assessment System (ICDAS) was used to evaluate the activity of carious lesions. Results: An analysis of the DMFT index scores reveals a sharp increase in the index among patients of prime working age compared to younger individuals.
An examination of the extent of caries progression into the enamel and dentin—assessed via the ICDAS system—shows that among patients in the 18–25 age group, 71.4% presented with enamel caries, while 28.6% had lesions involving the dentin. In the 26–35 age group, 41.0% of the affected teeth fell under codes 1–3, and 59.0% fell under codes 4–6. Among patients in the oldest age group, 27.9% of the carious teeth were classified under codes 1–3, while 72.1% were classified under codes 4–6. The results indicate an increase in the depth of hard dental tissue lesions with advancing patient age, as well as an increase in the average number of affected teeth with dentin destruction per individual examined. Conclusions. An analysis of our research findings reveals that as the age of the examined patients increases, the proportion of restored (filled) teeth decreases, while the proportion of extracted teeth rises. Furthermore, the highest percentage of teeth affected by caries was observed in the 26–35 age group.
As patient age increases, both the average number of affected teeth and the number of carious teeth with dentin destruction per individual examined also increase.

Вступ. Стан тканин пародонта є важливим показником не лише стоматологічного, а й загального здоров’я людини. У військовослужбовців, які перебувають у специфічних умовах професійної діяльності, особливості режиму, харчування, психоемоційного навантаження та зовнішні фактори, які можуть значно впливати на перебіг пародонтологічних захворювань. Проблеми з тканинами пародонта знижують ефективність військової служби, впливають на бойову готовність та якість життя, а також можуть ускладнювати перебіг інших соматичних хвороб.
Метою і завданням даної роботи було провести узагальнення основних характеристик пародонтологічного статусу у військовослужбовців та визначення ключових факторів, що зумовлюють розвиток і прогресування патології пародонта у цих пацієнтів.
Об’єкти і методи дослідження. Дослідження проводилось на базі військового госпіталю впродовж 2023–2024 років. Було обстежено 120 військовослужбовців віком від 20 до 45 років, які проходили службу в різних підрозділах Збройних Сил України. Критерії включення: наявність не менше ніж 20 зубів у порожнині рота; відсутність системних захворювань у фазі загострення; згода на участь у дослідженні. 
Методи обстеження: 1. Клінічне обстеження з використанням пародонтологічних індексів:індекс РМА (Papillary-Marginal-Attached); індекс гігієни Green-Vermillion (OHI-S); індекс кровоточивості ясен (SBI, Muhlemann & Son); пародонтальний індекс CPITN. 2. Інструментальні методи: зондування глибин пародонтальних кишень; визначення рухомості зубів за класифікацією Мюллера. 3. Рентгенологічні дослідження: ортопантомограма (ОПТГ); прицільні знімки для оцінки ступеня резорбції альвеолярної кістки. 4. Анкетування учасників – збір даних про шкідливі звички (куріння), умови служби, рівень стресового навантаження, особливості харчування та гігієни. Отримані результати обробляли методами варіаційної статистики із застосуванням програмного забезпечення SPSS 23.0.
Результати дослідженя та їх обговорення. Проведене дослідження дозволило встановити низку характерних особливостей пародонтологічного статусу у військовослужбовців: 1. Поширеність захворювань пародонта. Ознаки гінгівіту виявлені у 87% військовослужбовців. Генералізований
пародонтит різного ступеня тяжкості діагностовано у 62% обстежених. Некротизуючий виразковий гінгівіт – у 14% випадків, переважно серед військових, які перебували в зоні бойових дій. 2. Гігієнічний стан порожнини рота. Середнє значення індексу OHI-S становило 2,3 ± 0,4, що відповідає незадовільному рівню гігієни. Тільки у 12% військовослужбовців показник був у межах задовільного рівня. 3. Стан ясен та пародонтальних кишень. Середнє значення індексу РМА – 48,5% ± 6,2, що вказує на поширене ураження ясен. Глибина пародонтальних кишень у середньому склала 4,1 ± 1,2 мм, причому у 28% обстежених виявлені кишені понад 5 мм. Кровоточивість при зондуванні виявлена у 74% учасників. 4. Рентгенологічні дані. Ознаки резорбції альвеолярної кістки виявлені у 58% військовослужбовців. У 16% випадків резорбція перевищувала 1/3 висоти міжальвеолярної перегородки. 5. Фактори ризику. Куріння – 72% обстежених регулярно палять. Нерегулярна гігієна порожнини рота – 63% зізналися, що чистять зуби лише 1 раз на добу або рідше. Високий рівень стресового навантаження підтверджено у 81% пацієнтів.
Висновки. Отже, пародонтологічний статус у військовослужбовців має низку особливостей: висока поширеність запальних захворювань ясен, швидке прогресування пародонтиту, часті некротизуючі процеси, поєднання з абразіями та бруксизмом. Основними чинниками ризику виступають стрес, куріння, нерегулярне харчування та обмежена гігієна. Вчасна діагностика, регулярна профілактика та організація доступної пародонтологічної допомоги у військових шпиталях є критично важливими для підтримки стоматологічного здоров’я військовослужбовців, що безпосередньо впливає на їхню боєздатність і якість життя.

Introduction. The condition of periodontal tissues is an important indicator not only of dental health but also of a person’s general health. For military personnel, who operate under specific professional conditions, factors such as daily routine, diet, psycho-emotional stress, and external environmental influences can significantly affect the course of periodontal diseases. Problems with periodontal tissues reduce the effectiveness of military service, impact combat readiness and quality of life, and may also complicate the course of other somatic (systemic) diseases.
The aim and objectives of this study were to summarize the main characteristics of the periodontal status of military personnel and to identify the key factors driving the development and progression of periodontal pathology in these individuals.
Subjects and Methods. The study was conducted at a military hospital during 2023–2024. A total of 120 military personnel, aged 20 to 45 years, serving in various units of the Armed Forces of Ukraine, were examined. Inclusion criteria were: the presence of at least 20 teeth in the oral cavity; the absence of systemic diseases in an acute phase; and consent to participate in the study.
Examination methods: 1. Clinical examination using periodontal indices: the PMA (Papillary-Marginal-Attached) index and the Green-Vermillion Oral Hygiene Index (OHI-S). gingival bleeding index (SBI, Mühlemann & Son); CPITN periodontal index. 2. Instrumental methods: probing of periodontal pocket depths; assessment of tooth mobility according to the Mühlemann classification. 3. Radiographic examinations: orthopantomogram (OPG); periapical radiographs to evaluate the degree of alveolar bone resorption. 4. Participant questionnaires – data collection regarding harmful habits (smoking), service conditions, stress levels, as well as dietary and oral hygiene practices.
The obtained results were analyzed using methods of variation statistics with the application of SPSS 23.0 software.
Research Results and Discussion. The study revealed several characteristic features of the periodontal status among military personnel: 1. Prevalence of periodontal diseases. Signs of gingivitis were detected in 87% of the military personnel. Generalized periodontitis of varying severity was diagnosed in 62% of those examined. Necrotizing ulcerative gingivitis was observed in 14% of cases, primarily among military personnel who had been in a combat zone. 2. Oral hygiene status. The mean OHI-S index value was 2.3 ± 0.4, which corresponds to an unsatisfactory level of oral hygiene. Only 12% of the military personnel showed an indicator within the satisfactory range. 3. Condition of the gums and periodontal pockets. The mean PMA index value was 48.5% ± 6.2, indicating widespread gingival involvement. The mean depth of periodontal pockets was 4.1 ± 1.2 mm, with 28% of those examined exhibiting pockets deeper than 5 mm. Bleeding on probing was observed in 74% of the participants. 4. Radiographic findings. Signs of alveolar bone resorption were detected in 58% of the military personnel. In 16% of cases, the resorption exceeded one-third of the height of the interalveolar septum. 5. Risk factors. Smoking: 72% of those examined are regular smokers. Irregular oral hygiene: 63% reported brushing their teeth only once a day or less frequently. High levels of stress were confirmed in 81% of the patients.
Conclusions. Thus, the periodontal status of military personnel is characterized by several specific features: a high prevalence of inflammatory gingival diseases, rapid progression of periodontitis, frequent necrotizing processes, and the presence of tooth abrasions and bruxism. The primary risk factors include stress, smoking, irregular eating habits, and inadequate oral hygiene. Timely diagnosis, regular preventive care, and the provision of accessible periodontal care in military hospitals are critically important for maintaining the dental health of military personnel, which directly impacts their combat readiness and quality of life.

Вступ. Запорукою успішного результату проведення дентальної імплантації є достатній об'єм та якість структури кісткової тканини, якого можна досягти при проведенні аугментації лунки видаленого зуба. Оцінити параметри альвеолярного відростка/частини щелепи для планування операції дентальної імплантації після проведеної реконструкції найбільш інформативно дозволяє конусно-променева комп'ютерна томографія (КПКТ).
КПКТ є невід'ємним етапом діагностики на всіх етапах реабілітації пацієнтів із частковою відсутністю зубів. Це найкращий та інформативний метод променевого дослідження для аналізу новоствореної кісткової тканини, оскільки він дозволяє візуалізувати кісткову структуру при мінімальному променевому навантаженні в багатоплощинному режимі, оцінити його топографію, структуру, щільність та спланувати подальше імплантологічне лікування. Саме планування з урахуванням даних КПКТ значно скорочує час операції та знижує ризик виникнення ускладнень, як під час, так і після дентальної імплантації, а також робить лікування більш прогнозованим.
Метою і завданням даної роботи було підвищення ефективності лікування пацієнтів із частковою вторинною відсутністю зубів шляхом аугментації лунок після видалення зубів з використанням препарату на основі гіалуронової кислоти у поєднанні з багатим тромбоцитами фібрином та остеопластичним матеріалом перед дентальною імплантацією під контролем КПКТ.
Об’єкти і методи дослідження. У дослідженні застосовували остеопластичний матеріал – «Bio-Oss (Geistlich) Гранули» (Geistlich Pharma AG, Швейцарія), препарат гіалуронової кислоти Hyadent BG і багатий на тромбоцити фібрин (PRF - Platelet Rich Fibrin) у вигляді мембрани (A-PRF) та рідкої фракції (I-PRF). У дослідженні взяли участь 33 пацієнти (19 жінок та 14 чоловіків) у віці від 21 до 65 років з діагнозом: хронічний періодонтит, травматичне пошкодження зуба - у яких після операції видалення зуба проводили аугментацію лунки чи вели лунку зуба «під згустком». У 1 групі дослідження 15 пацієнтам проводили видалення зубів та наступну аугментацію їх лунок з використанням препарату модифікованої гіалуронової кислоти - Hyadent BG, остеопластичного матеріалу «Bio-Oss», багатого на тромбоцити фібрину - i-PRF та A-PRF мембрани. 18 пацієнтам групи порівняння проводили видалення зубів та ведення їхній лунок за стандартною методикою «під згустком». Пацієнтам проводили КПКТ на томографі Galileos (Sirona, Німеччина) на до- та післяопераційному етапах лікування.
Результати дослідженя та їх обговорення. За результатами КПКТ в 1 групі дослідження (застосування препарату гіалуронової кислоти, багатого тромбоцитами фібрину, кістковопластичного матеріалу) через 6 місяців після аугментації сформована кісткова тканина рівномірно простежувалася по всьому об'єму лунки, мала однорідну дрібнокоміркову структуру. Середня щільність новоствореної кісткової тканини становила 976±225 HU. Ширина альвеолярного відростка щелепи після операції склала 9,10±1,61 мм (83% від первинної). У 2 групі порівняння (ведення лунки зуба «під згустком») через 6 місяців кісткова тканина мала нерівномірно сформовану, крупнокомірчасту структуру. Щільність остеорегенерату становила 824±325 HU. Ширина після операції через 6 місяців становила 8,02±1,53 мм (77% від первинної).
Висновки. КПКТ є ефективним методом оцінки застосування кістковопластичного матеріалу, препарату гіалуронової кислоти, багатого на тромбоцити фібрину для аугментації альвеолярного відростка/ частини щелепи перед дентальною імплантацією. Під час проведення операції видалення зуба та відсутності запальних змін у періапікальних тканинах з метою збереження параметрів альвеолярного відростка рекомендується проводити операцію аугментації лунки під контролем конусно-променевої комп'ютерної томографії.

Introduction. A successful outcome in dental implantation depends on having a sufficient volume and quality of bone tissue, which can be achieved through the augmentation of the extraction socket. Cone-beam computed tomography (CBCT) is the most informative method for assessing the parameters of the alveolar process or the alveolar part of the jaw when planning dental implantation following reconstructive procedures.
CBCT is an essential diagnostic step throughout the rehabilitation process for patients with partial edentulism. It is the optimal and most informative imaging modality for analyzing newly formed bone tissue; it allows for the visualization of bone structure in a multiplanar format with minimal radiation exposure, enabling the assessment of its topography, structure, and density, as well as the planning of subsequent implant treatment. Planning based on CBCT data significantly reduces surgical time and lowers the risk of complications—both during and after the dental implantation procedure—while also making treatment outcomes more predictable.
The aim and objectives of this study were to improve the efficacy of treatment for patients with partial secondary edentulism by augmenting extraction sockets using a hyaluronic acid-based preparation combined with platelet-rich fibrin and an osteoplastic material, prior to dental implantation and under CBCT guidance.
Research Subjects and Methods. The study utilized the following materials: the bone substitute "Bio-Oss (Geistlich) Granules" (Geistlich Pharma AG, Switzerland), the hyaluronic acid preparation Hyadent BG, and platelet-rich fibrin (PRF) in the form of a membrane (A-PRF) and a liquid fraction (I-PRF). The study involved 33 patients (19 women and 14 men) aged 21 to 65 years, diagnosed with chronic periodontitis or traumatic tooth injury. Following tooth extraction, these patients underwent either socket augmentation or socket management using the "blood clot" technique. In the first study group, 15 patients underwent tooth extraction followed by socket augmentation using a modified hyaluronic acid preparation (Hyadent BG), the bone substitute "Bio-Oss," and platelet-rich fibrin (in the form of I-PRF and an A-PRF membrane). In the comparison group, 18 patients underwent tooth extraction, with the sockets managed according to the standard "blood clot" technique.
Patients underwent cone-beam computed tomography (CBCT) using a Galileos scanner (Sirona, Germany) both preoperatively and postoperatively.
Study Results and Discussion. According to CBCT results in study group 1 (involving the use of a hyaluronic acid preparation, platelet-rich fibrin, and bone graft material), 6 months post-augmentation, the newly formed bone tissue was observed uniformly throughout the entire volume of the socket and exhibited a homogeneous, fine-trabecular structure. The mean density of the newly formed bone tissue was 976±225 HU. The width of the alveolar process following the procedure was 9.10±1.61 mm (83% of the initial value). In comparison group 2 (where the tooth socket was managed using a blood clot), the bone tissue observed at 6 months displayed an unevenly formed, coarse-trabecular structure. The density of the regenerated bone was 824±325 HU. At 6 months post-operation, the width was 8.02±1.53 mm (77% of the initial value).
Conclusions. CBCT is an effective method for evaluating the use of bone graft material, hyaluronic acid preparations, and platelet-rich fibrin for the augmentation of the alveolar process (or alveolar part) of the jaw prior to dental implantation. When performing a tooth extraction in the absence of inflammatory changes in the periapical tissues, it is recommended to carry out socket augmentation—aimed at preserving the dimensions of the alveolar process—under the guidance of cone-beam computed tomography (CBCT).