УДК 616.311.2:616.16]-018:616.314.17-008.6-06:616.152.112]-08-092.9

Резюме. Мета роботи – вивчити сучасні наукові тенденції щодо особливостей лікування та профілактики генералізованого пародонтиту на тлі супутніх системних захворювань.

Матеріал і методи. Пошук, систематизація, опрацювання та аналіз наукових джерел літератури, що висвітлюють дослідження щодо ефективності лікувальних та профілактичних заходів для пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта з урахуванням етіопатогенетичного впливу наявних у них системних захворювань. Використано аналітичний метод дослідження для аналізу 33 джерел літератури.

Результати. Проаналізовано доступні наукові літературні джерела та узагальнено дані про сучасні методи лікування та профілактики генералізованого пародонтиту в осіб із коморбідними захворюваннями. Встановлено, що лікування та профілактика генералізованого пародонтиту без урахування етіопатогенетичних чинників соматичної патології, особливостей перебігу та терапії супутніх захворювань є малоефективними. Проведення комплексних лікувально-профілактичних заходів має ключове значення, оскільки коморбідні стани підвищують частоту та поширеність патології, істотно ускладнюють її перебіг і сприяють прогресуванню дистрофічно-запальних процесів у тканинах пародонта.

Висновки. Залишається актуальним пошук нових сучасних методів індивідуалізованого підходу до лікування та первинної, вторинної і третинної профілактики генералізованого пародонтиту на тлі коморбідних захворювань. Ефективним шляхом вирішення цієї проблеми є поглиблене вивчення соматичного та стоматологічного анамнезу, а також змін у функціонуванні різних систем організму, що дозволяє сформувати обґрунтований комплекс індивідуальних лікувально-профілактичних заходів.

Ключові слова: генералізований пародонтит, захворювання пародонта, коморбідні захворювання, лікування, профілактика.

SOME ASPECTS OF TREATMENT AND PREVENTION OF GENERALIZED PERIODONTITIS IN PATIENTS WITH COMORBID DISEASES. LITERATURE REVIEW

Resume. The aim of the study is to examine current scientific trends in the treatment and prevention of generalized periodontitis in the context of concomitant systemic diseases.

Materials and methods. Search, systematization, processing, and analysis of scientific literature sources covering research on the effectiveness of therapeutic and preventive measures for patients with periodontal tissue diseases, taking into account the impact of their systemic diseases. An analytical research method was used to analyze 33 literature sources.

Results. Available scientific literature sources were analyzed and data on modern methods of treatment and prevention of generalized periodontitis in individuals with comorbid diseases were summarized. It was found that the treatment and prevention of generalized periodontitis without taking into account the etiopathogenetic factors of somatic pathology, the characteristics of the course and therapy of concomitant diseases are ineffective. Comprehensive therapeutic and preventive measures are of key importance, since comorbid conditions increase the frequency and prevalence of pathology, significantly complicate its course, and contribute to the progression of dystrophic and inflammatory processes in periodontal tissues.

Conclusions. The search for new modern methods of individualized approach to treatment and primary, secondary, and tertiary prevention of generalized periodontitis against the background of comorbid diseases remains relevant. An effective way to solve this problem is to conduct an in-depth study of somatic and dental history, as well as changes in the functioning of various body systems, which allows for the formation of a well-founded set of individual therapeutic and preventive measures.

Keywords: generalized periodontitis, periodontal diseases, comorbid conditions, treatment, prevention.

УДК 616.311.2:616.16]-018:616.314.17-008.6-06:616.152.112]-08-092.9

АНОТАЦІЯ. Попри вагомі досягнення сучасної клінічної медицини та новітні біотехнологічні напрацювання, не втрачає актуальності проблема відновлення та збереження структурної і функціональної повноцінності тканин пародонта. Опубліковано окремі методики, пов'язані з експериментальним пародонтитом, проте механізми, що призводять до ендотеліальної дисфункції, а також морфологічні особливості можливого порушення та реконструкції пародонтальних тканин на клітинному рівні, все ще залишаються під питанням.

Мета дослідження – вивчення ультраморфологічних змін в мікросудинах ясен при запально-дистрофічному ураженні на ацидотичній моделі пародонтиту у щурів, задля виявлення механізмів порушення судинної функції та відновлення структури після метаболічної регуляції.

Матеріали та методи. Зразки ясенної тканини були отримані від 16 щурів після застосування фізіологічного розчину (негативний контроль) та 64 білих самців щурів-мішанок з кислотно-індукованим пародонтитом: 16 тварин – після лікування плацебо (позитивний контроль), 48 (три дослідні групи) – після метаболічної корекції. Зразки фіксували в 1,5 % розчині тетраоксиду осмію та досліджували (збільшення 4000–6000) на просвічувальному електронному мікроскопі JEM-100 CX II (JEOL Ltd., Японія) з вбудованою цифровою камерою AMT.

Результати досліджень та їх обговорення. На завершальному етапі експерименту ступінь вираженості запалення ясен в експериментальних групах був значно нижчим, ніж у групах позитивного контролю. При візуальному огляді запалення ясен супроводжувалося значним зниженням проникності судин, посиленою мікровезикуляцією в ендотеліальних клітинах із збереженими мітохондріальними кристами та потовщенням базальних мембран. У сукупності дані цього дослідження дають додаткове уявлення про окремі механізми, що беруть участь у функціонуванні ендотелію ясен та його реакції на проацидотичну стимуляцію — на стадії індукції та після метаболічної регуляції — на завершальному етапі експерименту.

Висновки. Отримані результати проведених досліджень вказують на ключову роль стабілізації мембран судинних клітин ясен щурів у результаті регуляції білкового та ліпідного обміну у відновленні цілісності ендотеліальних і периваскулярних клітин.

Ключові слова: пародонтит, тваринна модель, метаболічна корекція, мікросудини, ендотеліальні клітини.

EXPERIMENTAL ANALYSIS OF ULTRASTRUCTURAL CHANGES IN GUM MICROVESSELS DURING METABOLIC CORRECTION OF ACIDOTIC PERIODONTITIS

АBSTRACT. Despite the significant achievements of modern clinical medicine and the latest biotechnological developments, the problem of restoring and preserving the structural and functional integrity of periodontal tissues remains relevant. Some methods related to experimental periodontitis have been published, but the mechanisms leading to endothelial dysfunction, as well as the morphological features of possible disruption and reconstruction of periodontal tissues at the cellular level, remain unclear.

The aim of the study was to investigate ultramicroscopic changes in the microvessels of the gums in cases of inflammatory-dystrophic lesions in an acidotic model of periodontitis in rats, in order to identify the mechanisms underlying impaired vascular function and structural recovery following metabolic regulation.

Materials and Methods. Gingival tissue samples were obtained from 16 rats after treatment with saline (negative control) and 64 male white Sprague-Dawley rats with acid-induced periodontitis: 16 animals – after placebo treatment (positive control), 48 (three experimental groups) – after metabolic correction. The samples were fixed in a 1.5% osmium tetroxide solution and examined (magnification 4000–6000) using a JEM-100 CX II transmission electron microscope (JEOL Ltd., Japan) equipped with a built-in AMT digital camera.

Results and Discussion. At the final stage of the experiment, the severity of gingival inflammation in the experimental groups was significantly lower than in the positive controls the severity of gingival inflammation during visual examination was accompanied by a significant decrease in vascular permeability, enhanced microvesiculation in endothelial cells with preserved mitochondrial cristae, and thickened basement membranes. Taken together, the data from this study provide additional insight into some of the mechanisms involved in the function of the gingival endothelium and its response to proacidotic stimulation — at the induction stage and after metabolic regulation — at the completion stage of the experiment.

Conclusions. The results of our studies indicate the key role of stabilizing the membranes of rat gingival vascular cells as a result of regulating protein and lipid metabolism in restoring the integrity of endothelial and perivascular cells.

Key words: periodontitis, animal model, metabolic regulation, microvessels, endothelial cells.

УДК 576.8: 616.311.2-002:616.322-002.2]-06

Мета дослідження. Визначення поширеності умовно-патогенних мікроорганізмів (їх видового складу),
асоційованих із рекурентним тонзилітом (РТ), у групі пацієнтів із хронічним катаральним гінгівітом (ХКГ) та
статистичне порівняння частоти виділення окремих представників аеробних, факультативно-анаеробних
та мікроаерофільних умовно-патогенних мікроорганізмів із різних локусів.

Методи дослідження. Для дослідження біотопу задньої стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної
борозенки з обстежених 138 пацієнтів обох статей віком 19–40 років було сформовано три групи: групу
А становили 77 пацієнтів з ХКГ на тлі РТ; групу Б –51 пацієнт з ХКГ без ЛОР-патології. Група В слугувала контролем і включала 10 стоматологічно та соматично здорових пацієнтів. Посів матеріалу із задньої стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної борозенки здійснювали на поживні середовища. Ідентифікацію одержаних ізолятів мікроорганізмів проводили за схемами, наведеними у визначнику Берджі. Результати статистично опрацьовували. Наукова новизна. У мікробному пейзажі ясенної борозенки осіб групи А превалювали бета-гемолітичні стрептококи (68,83 ± 5,31 % проти 25,49 ± 6,16 % у групі Б, р < 0,01) за повної
відсутності їх у групі В. Мікроорганізм Str. pyogenes частіше виявляли з мазків слизової зіву, ніж з ясенної
борозенки. Інші представники аеробної мікрофлори S. aureus, S. epidermidis виявлені у 14,28 ± 4,01 % та 27,27 ± 5,11 % обстежених пацієнтів групи А, проте у групі Б ці види простежувалися у суттєво меншої кількості осіб (3,92 ± 2,24 % та 13,72 ± 4,86 %, р1 < 0,01). Разом із тим Str. mutans та S. salivarius виділяли в найменшій кількості від пацієнтів групи А (15,58 ± 4,16%), і в найбільшій – від осіб групи В (50,0 ± 15,81 %).
Висновки. Таким чином, отримані результати дали змогу виявити суттєві порушення біотопів задньої
стінки глотки, піднебінних мигдаликів та ясенної борозенки саме в пацієнтів із ХКГ на тлі РТ.
Ключові слова: мікробіоценоз, задня стінка глотки, піднебінні мигдалики, ясенна борозенка, гінгівіт,
рекурентний тонзиліт.

УДК 616.31:(377+378)(477.83)(091)
Мета дослідження. Представити історичні аспекти становлення стоматологічного факультету
у Львівському державному медичному інституті, науково-освітнє підґрунтя його формування, інформа-
цію про співробітників, які зробили свій внесок у створення факультету.
Методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела
з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дозволив проаналізувати особливості станов-
лення і розвитку медичної освіти в різні історичні періоди.
Наукова новизна. Для підвищення якості освітнього процесу, забезпечення кадрових потреб прак-
тичної медицини була необхідність у створенні власного стоматологічного факультету, який очолив
проф. О.В. Коваль. У статті представлено ґрунтовну інформацію з питань еволюції формування стоматоло-
гічного факультету у Львові на історичному тлі того часу. Висвітлено особливості організації різних кафедр
факультету і забезпеченість навчального процесу, представлено імена патріотів-стоматологів, які відстою-
вали пріоритет української науки, розробляли залишену нам наукову спадщину. Тож пошук історичної істини
є вельми актуальним нині в умовах інтеграції України в ЄС та побудови демократичного суспільства.
Висновки. Основними визначальними критеріями процесу розвитку медичної освіти можна назвати:
поступове зростання мережі закладів медичної освіти, збільшення числа кафедр, збільшення кількості
студентів і викладачів у них, розширення змісту навчання, зміна рівня професійної підготовки медиків.

Purpose of the study. To present the historical aspects of the establishment of the Dentistry Faculty
at the Lviv State Medical Institute, the scientific and educational foundation of its formation, and information
about the staff who contributed to the creation of the faculty.
Research Methods: The bibliographic method was used to study library catalogs; sources on the history
of medicine, pedagogy; the chronological method, which allows to analyze the features of the formation
and development of medical education in different historical periods.
Scientific Novelty. The creation of the Dentistry Faculty, led by Prof. O.V. Koval, was essential to improve
educational quality and meet the personnel needs of practical medicine. Thus, the study provides comprehensive
information on the evolution of the Dentistry Faculty’s development in Lviv against the historical background
of that time. It also highlights the features of the organization of its departments and the provision of the educational process. It is important to identify the names of patriotic dentists who defended the priority of Ukrainian science and developed our scientific heritage. Therefore, the search for historical truth is particularly relevant today as Ukraine integrates into the EU and builds a democratic society.
Conclusions. The main determining criteria for the development of medical education can be identified as
the gradual expansion of medical educational institutions, the increase in departments, the growth in the number
of students and teachers, the broadening of educational content, and the improvement in the level of professional
training for medical professionals.