УДК 616.31:614.254.1]:616-008.87:615.281

Лікарі-стоматологи зазнають вплив великої кількості частинок пилу при виконанні стоматологічних процедур, що може шкідливо впливати на їх здоров’я. Також ризик бактеріальних і вірусних інфекцій є високим серед стоматологічного персоналу. Мета роботи. Узагальнити сучасні дані наукової літератури щодо впливу зубного пилу на лікарів-стоматологів та запропонувати захисні заходи для зменшення його шкідливості шляхом використання передпроцедурного ополіскування порожнини рота пацієнта та розпилення розчинів антимікробної дії у повітрі робочого середовища лікарів-стоматологів. Матеріали та методи. Використано методи інформаційного пошуку та аналізу даних наукової інформації, мікробіологічні дослідження. Результати та їх обговорення. Проведено вивчення асортименту готових лікарських засобів для місцевого застосування в стоматології, представлених на фармацевтичному ринку України, станом на грудень 2024 року та проаналізовано дані наукової літератури щодо розробки нових лікарських засобів даного напрямку дії. Встановлено, що провідну позицію займають синтетичні препарати, а лікарські засоби рослинного походження становлять приблизно третину від загальної кількості препаратів, проте більшість з них випускаються вітчизняними виробниками. Лідерами серед лікарських рослин, екстрактів та ефірних олій, які входять до складу фітопрепаратів для місцевого застосування у стоматології, за частотою їх використання є: евкаліпт прутовидний, календула лікарська, ромашка лікарська і шавлія лікарська. Виробники лікарських засобів переважно випускають їх у формі лікарської рослинної сировини для приготування настоїв і відварів, настойок та рідше таблеток або спреїв. Для розпилення у повітрі робочого середовища найчастіше застосовують ефірні олії, що зумовлено їх високою біологічною активністю. З метою вибору засобів для передпроцедурного ополіскування порожнини рота пацієнта та розпилення у повітрі робочого середовища лікаря-стоматолога досліджено декілька розчинів у різних концентраціях з речовинами природного походження – рамноліпідами, настойкою прополісу, олією кориці та синтетичними засобами - цетилпіридинію хлориду, хлоргексидину біглюконату, а також розчинів з сумісним застосуванням рамноліпідів та вказаних антимікробних засобів. Висновки. Поєднання передпроцедурного ополіскування порожнини рота пацієнта разом з розпиленням у повітрі робочого середовища ефірної олії з допомогою очищувача повітря зі зволожувачем може зменшити шкідливий вплив зубного пилу на лікарів-стоматологів. Результати проведеного мікробіологічного дослідження доводять перспективність застосування олії кориці для розпилення у повітрі робочого середовища для зменшення мікробного навантаження в стоматологічних кабінетах. Використання рамноліпідів у концентрації 0,1-0,5 г/л не виявляє вираженої антимікробної активності до тестового мікроорганізму S. aureus та не суттєво впливає на підвищення антимікробної активності інших засобів, проте, враховуючи їх поверхневу активність, може сприяти солюбілізації та осадженню частинок зубного пилу, що потребує подальших досліджень.

Research on the harmful effects of dental dust remains a relevant problem. The risk of bacterial and viral infections among dental personnel and patients has been a major research topic, especially during the coronavirus disease 2019 (COVID-19) outbreak. However, dental dust, as a common and potential health hazard, has not received sufficient attention.  For effective precipitation of dental dust particles, it is proposed to use aqueous solutions of
surfactants. The choice was made among 5 types of surfactants of natural origin: coco glucoside (CGl), decyl glucoside (DGl), Tween-80, cocamidopropyl betaine, rhamnolipid biocomplex (RBC).
The wetting properties of the solutions were characterized by surface tension and contact angle to the surface of the tooth and the filling composite material Latelux. A synergistic effect of nonionic surfactant compositions with RBC was established, which contributed to the acceleration of the sedimentation rate of model dental dust.
 Preparation of compositions based on physiological solution (0.9% NaCl) increased the effectiveness of the drug. According to the results of experiments, the formula of the preparation (g/l): CGl (0.25), DGl (0.25), RBC (0.2), NaCl (9.0) is optimal. The composition is characterized by efficiency and stability of action.

УДК: 616.155.3-097.37-07:615.262.1.454.1]-092.9

 Various pro- and anti-inflammatory cytokines play crucial roles in the development of acute inflammatory processes. Depending on their effect on inflammatory processes, interleukins are divided into pro-inflammatory (IL-6) and anti-inflammatory (IL-10). The aim of the study was to analyze the dynamics of pro- and anti-inflammatory cytokines in the blood plasma of rats in an experiment using hydrogel dressings saturated with silver ions and an antioxidant drug for the local treatment of inflammatory processes. The experimental study was conducted on 80 sexually mature male rats. The healing of an experimental infected wound was studied using hydrogel dressings saturated with medicinal substances. The effectiveness of local therapy was assessed using biochemical methods. Analysis of the dynamics of the pro- and anti-inflammatory balance showed that the greatest manifestation of the inflammatory process and suppression of the body's compensatory reactions was observed on the third day. Indicative data on the relative ratio of the course of the inflammatory process were obtained on the seventh day. The highest result was in the control group – 2.719±0.55 IU, which clearly reflected the general tendency towards the equalization of pro- and anti-inflammatory reactions in the animals' bodies. However, in the third experimental group, it was even lower (1.094±0.23 IU) than the normal value, which indicates the predominance of anti-inflammatory reactions of the body to damage when using hydrogel dressings saturated with silver ions and an antioxidant preparation. On the 10th day, the body's anti-inflammatory defense mechanisms intensify, with parallel processes of inflammation subsiding. The results obtained on the 14th day of the experiment did not differ statistically significantly from the norm in all animal groups. The use of hydrogel dressings reduces the duration of treatment of the inflammatory process. 

УДК: 616.716.8:616.314.165-002.3]-018.4-07-089

У статті розглядається проблема ефективності застосування системної ензимотерапії для лікування післяопераційних гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки. Під впливом системної ензимотерапії відбувається регуляція продукції цитокінів, необхідних для адекватної запальної відповіді, зменшується концентрація біомаркера запалення - С-реактивного протеїна, а також посилюється фібриноліз. Мета дослідження - вивчити за допомогою клініко-лабораторних методів дослідження у порівняльному аспекті ефективність впливу низки лікарських препаратів для системної ензимотерапії на запальну реакцію у стоматологічних хворих після видалення радикулярних кіст на нижніх щелепах. Матеріал та методи дослідження. Хворим основної групи призначено антибіотик “Далацин Ц”, кетопрофен та «Флогензим». Хворі групи порівняння для системної ензимотерапії отримували «Мовіназу». Місцеві клінічні прояви гострої запальної реакції оцінювали за методикою Sulieman MS. В ротовій рідині досліджували вміст простагландину Е2. Результат. Встановлено, що поєднане застосування кетопрофену з лікарським засобом, що містить комбінацію бромелаїну, рутоциду та трипсину, має кращу анальгетичну дію ніж одночасне вживання цього анальгетика із серратіопептидазою (χ2 – 5,38, р ˂ 0,025). В групі порівняння повільніше проходила редукція запального процесу в щелепно-лицевій ділянці. Висновки. Поєднане застосування кетопрофену з лікарським засобом, що містить комбінацію бромелаїну, рутоциду та трипсину, стоматологічним хворим для лікування післяопераційного больового синдрому й гострого запального процесу в щелепно - лицевій ділянці є більш ефективне у порівнянні з медикаментозною схемою лікування ноцицептивного болю та гострого запалення, в якій поєднуються кетопрофен із серратіопептидазою. 

УДК 616.716.4-073.432.19:616.716.1

Вступ. Сьогодні ультрасонографія (УСГ) є одним із найпоширеніших методів діагностики скроне-во-нижньощелепних суглобів (СНЩС) та навколишніх тканин, адже має цілу низку загальновідомих переваг. Проте цей метод має й певні недоліки: неможливість у повному обсязі дослідити кісткові еле-менти СНЩС, вагома залежність УСГ зображень від топографо-анатомічних особливостей структур СНЩС, залежність якості опису обстеження від досвіду оператора, довготривале навчання оператора. Окремою проблемою УСГ діагностики є стандартизація протоколу обстеження, що, зокрема, потребує встановлення норми УСГ параметрів СНЩС і жувальних м’язів (ЖМ). Також під час аналізу літератур-них джерел не було виявлено УСГ протоколу комплексного дослідження структур СНЩС та ЖМ, який би уніфікував УСГ параметри, важливі для щоденної клінічної практики.

Мета дослідження. Розробити пацієнтоорієнтований протокол УСГ обстеження СНЩС та ЖМ із урахуванням гендерних особливостей та клінічної значимості УСГ-параметрів.

Матеріали та методи дослідження. Волонтерів (53 особи), відібраних згідно з критеріями вклю-чення та виключення, було поділено на дві групи залежно від статі. У групі чоловіків було обстежено 54 СНЩС, а в групі жінок – 52 СНЩС. Для дослідження СНЩС, прилеглих ділянок та жувальних м’язів використовувався УСГ датчик із частотою від 3,0 до 11,5 МГц.

Результати дослідження. Ширина суглобової щілини становила 0,72–1,18 мм та 0,89–1,33 мм у жінок та чоловіків відповідно (p<0,05). Амплітуда переміщення головки вперед становила 12,18–16,02 мм неза-лежно від статі. У жінок товщина жувального м’язу в стані спокою становила 8,24–10,94 мм та 10,97–14,55 мм за стискання. У чоловіків товщина жувального м’язу в стані спокою становила 9,98–12,78 мм та 13,65–17,51 мм за стискання. Відсоток потовщення жувального м’язу для обох статей становив 21,10–31,12 %.

Висновки. Представлений протокол УСГ обстеження СНЩС та ЖМ уніфікує клінічно значимі параметри та містить показники їх норми для різних статей, що робить протокол пацієнтоорієнтованим і полегшує комунікацію між лікарем та пацієнтом.