УДК 661.72-051:616.314.17-008.1]616-008.9:616.15

Мета дослідження – проаналізувати зміни показників метаболізму сполучної тканини у сироватці крові
в працівників спиртового виробництва з запальнодистрофічними захворюваннями тканин пародонта
за для визначення подальшої лікувальної тактики.
Методи дослідження. Дослідження виконано на кафедрі терапевтичної стоматології, пародонтології та стоматології ФПДО, ЛНМУ імені Д. Галицького. Групи спостереження у нашому дослідженні були сформовані наступним чином: 50 осіб з генералізованим пародонтитом (ГП), які були безпосередньо
зайняті на спиртовому виробництві – основна група; 20 осіб, хворих на ГП, які не зазнавали впливу нега-тивних факторів даного виробництва – порівняльна група; 15 практично здорових осіб з клінічно незмі-
неними тканинами пародонта – контрольна група.
Дослідження активності колагенази у сироватці крові пацієнтів проводили за методом Ліньді. Фракції гідро-
ксипроліну у сироватці крові досліджуваних виділяли за методом Frey S., а вміст гідроксипроліну в них – за
Stegeman H. F. Визначення глікозаміногліканів в сироватці крові пацієнтів проводили орциновим методом
за Кляцкіним С.А. і Ліфшиць Р.І. Активність лужної фосфатази (ЛФ) у сироватці крові осіб груп дослідження визначали на автоаналізаторі «Spektrum» Series 2 фірми «Abbott» (США).
Наукова новизна. У працівників спиртового виробництва, хворих на ГП, колагенолітична активність була
підвищена: вміст колагенази був достовірно вище стосовно показника контрольної групи, (р<0,05) та
хворих на ГП порівняльної групи, (р<0,05), зменшення концентрації білковозв’язаного гідроксипроліну на
30,0 %, а у пацієнтів порівняльної групи – на 14,67 %, стосовно даних контрольної групи, (р<0,05). Аналіз
вільної фракції оксипроліну – виявив достовірне підвищення вмісту цієї фракції в сироватці крові хворих
на ГП: у основній групі на 20,0 % та на 6,0 % у осіб порівняльної групи стосовно показника контрольної
групи, (р<0,05). У хворих на ГП основної групи вміст ГАГ у сироватці крові перевищував показник контр-
ольної групи на 105,88 %, (р<0,05), а у порівняльній групі на 47,06 %, (р<0,05). Динаміка вмісту лужної
фосфатази, характеризувалась збільшенням показника у осіб основної групи на 136,47 % та на 55,29 %
у пацієнтів порівняльної групи, (р<0,05).
Висновок. Аналіз показників метаболізму сполучної тканини у хворих з запально–дистрофічними захворю-
ваннями тканин пародонта, зайнятих на спиртовому виробництві, переконливо засвідчує порушення біо-
синтезу сполучної компоненти кісткової тканини та, відповідно, у процесах метаболізму побудови тканин
пародонта й порушення його репаративних властивостей, що потребує обов’язкової подальшої фарма-
корекції препаратами скерованої остеотропної дії.
Ключові слова: генералізований пародонтит, спиртове виробництво, метаболізм сполучної тканини,
сироватка крові.

УДК 616.311.2+616.314.17)]-002-06:616.72-002.77]-08-059-071.3

Вступ. Генералізований пародонтит (ГП) на тлі ревматоїдного артриту (РА) залишається одним із складних і недостатньо вивчених проблем стоматології та медицини. Взаємозв’язок патогенетичних механізмів ГП та РА зумовлюють необхідність міждисциплінарного підходу для розпрацювання ефективних комплексних схем лікування та профілактики ГП на тлі РА. Мета дослідження полягала у вивченні динаміки пародонтальних індексів після проведення консервативного лікування ГП у пацієнтів з РА. Матеріали і методи. Пародонтологічне лікування було проведено 58 пацієнтам із ГП на тлі РА, яких розподілено на дві групи. В основну групу було включено 31 пацієнт (53,45%), у яких лікування проводили із застосування розробленої схеми консервативного лікування ГП. Групу порівняння склали 27 пацієнтів (46,55%), у яких лікування ГП здійснювалась відповідно до загальноприйнятих протоколів. Динаміку значень індексів РМА, OHI-S, CPITN та вакуумної проби стійкості капілярів ясен за методикою В.І. Кулаженко оцінювали до лікування, через 6 та 12 місяців після лікування. Результати. Результати оцінки ефективності розробленої схеми консервативного лікування ГП І та ІІ ступеню тяжкості на тлі РА при значеннях індексу CPITN < 2 балів вказують на покращення та стабілізацію патологічного процесу в тканинах пародонта, що підтверджувалось позитивною динамікою індексних оцінок у віддалені терміни спостереження/ У пацієнтів, яким проводили лікування із застосуванням розробленої схеми, спостерігали достовірне покращення гігієни порожнини рота та клінічного стану ясен, зокрема зменшення ступеня запального процесу за індексом РМА.
Висновок. Виражену ефективність розробленої схеми лікування ГП на тлі РА також доведено високим відсотком пацієнтів (80,65%), у яких констатували «стабілізацію» патологічного процесу після 12 місяців спостереження. На противагу, у групі порівняння, у яких лікування ГП проводили традиційними методами, кількість таких осіб була значно меншою та становила 40,47% (р<0,01).
Ключові слова: генералізований пародонтит, ревматоїдний артрит, індексна оцінка пародонтального статусу, консервативне лікування.

УДК 378.147:[378.22:61

Анотація. Метою написання статті визначено здійснення критичного аналізу змісту наукових досліджень, присвячений підготовці майбутніх магістрів медицини до педагогічної діяльності. Використано методи теоретичного аналізу наукової літератури, порівняння, сепарування, узагальнення. Встановлено, що проблема професійної підготовки магістрів медицини окреслюється здебільшого у вітчизняних дослідженнях. Узагальнено, що закордонні дослідники зосереджують увагу на різних аспектах міжособистісної взаємодії на рівні «лікар – пацієнт» у роботі практикуючих лікарів. Одним із актуалітетів наукових розвідок визначено формування педагогічної компетентності лікарського персоналу, що виявляється: у здатності комунікувати з пацієнтами, ефективно використовуючи весь обсяг медичних і психолого-педагогічних знань. Перспективи подальших наукових досліджень у цьому напрямі вбачаємо у методичному забезпеченні системи професійної підготовки майбутніх магістрів медицини до педагогічної діяльності.

Ключові слова: професійна підготовка, педагогічна діяльність, магістри медицини, лікарі.

Abstract

The purpose of the article is to clarify the content and carry out a critical analysis of scientific research devoted to the preparation of future masters of medicine for teaching activity. Methods. In the preparation of the article, the methods of theoretical analysis of scientific literature were used to determine the actualities of training future masters of medicine at the current stage of the development of medical education. The methods of separation various aspects of the pedagogical activity of doctors were used to specify the content of scientific investigations in the context of comparing the directions of professional training of medical personnel in Ukraine and abroad. The methods of summarizing the results of scientific research were aimed at determining promising directions of scientific research in the context of professional training of future masters of medicine for pedagogical activity. Results. It has been established that the problem of the pedagogical activity of medical personnel in the systems of medical education and health care attracts the attention of researchers. It was found that the problem of professional training of medical students in the master’s degree is outlined mostly in domestic studies. It is summarized that foreign researchers mostly devote their research to various aspects of interpersonal interaction at the “doctor-patient” level in the work of practicing doctors. Conclusions. One of the actualities of scientific research is the formation of pedagogical competence of medical personnel, which is manifested in the ability to teach and educate themselves and patients, as well as people who care for them, effectively using the entire scope of medical and psychological and pedagogical knowledge. An important task is outlined - to improve the system of master’s training of future medical specialists with the aim of purposefully forming the readiness of master’s graduates for teaching activities. We see the prospects for further scientific research in this direction in the methodical provision of the system of professional training of future masters of medicine for pedagogical activity.

Keywords: professional training, pedagogical activity, masters of medicine, doctors.

УДК 616.314-002:59.085

Серед величезної кількості хімічних сполук, що містяться в харчовій сировині як тварини, так і, особливо, рослинного походження є група речовин, що мають властивості біорегуляторів, здатних модулювати нейроендокринні реакції організму. Мета дослідження. Дослідження було присвячено експериментальній оцінці на щурах, на тлі карієсогенного раціону, змін біохімічних показників пульпи різців щурів під дією розробленого зубного еліксиру. Матеріали та методи. Дослідження було проведено на 30 безпородних білих щурах 30-денного віку. Як контроль використовували дві групи тварин, одна з яких знаходилася на дієті віварію, інша – на карієсогенному раціоні Стефана. Для біохімічних досліджень з різців виділяли пульпу, у гомогенатах якої визначали активність кислої та лужної фосфатаз. Блоки щелеп із зубами виділяли та очищали від м'яких тканин для підрахунку кількості та глибини каріозних ушкоджень. Визначали ступінь атрофії альвеолярного відростка нижньої щелепи. При статистичній обробці отриманих результатів використовувалася комп’ютерна програма STATISTICA 6.1. для оцінки їхньої достовірності та похибок вимірювань. Результати дослідження. З результатів дослідження видно, що утримання одномісячних щурів на карієсогенному раціоні підвищує кількість каріозних уражень з 8,3±0,9 до 15,2±1,4 (в середньому на 1 щура). При цьому збільшується глибина каріозних порожнин з 9,5±1,3 до 17,2±2,0 балів. Профілактичне застосування «Ексодент-1» знизило до нормальних значень і кількість і глибину каріозних уражень зубів щурів. Висновки. Утримання одномісячних щурів на карієсогенному раціоні підвищує кількість каріозних уражень та збільшується глибина каріозних порожнин у них. Проведені експериментальні дослідження показують досить високу карієспрофілактичну ефективність еліксиру «Ексодент-1» Ключові слова: експеримент, щури, зубний еліксир, біохімічні показники.

EXPERIMENTAL STUDIES OF BIOCHEMICAL INDICATORS

OF THE PULP OF RAT INCISORS UNDER THE INFLUENCE OF THE DEVELOPED DENTAL ELIXIR

Among the huge number of chemical compounds contained in food raw materials of both animal and, especially, plant origin, there is a group of substances that have the properties of bioregulators that can modulate neuroendocrine reactions of the body. Purpose of the study. The study was devoted to the experimental assessment on rats, on the background of a cariogenic diet, of changes in the biochemical parameters of the pulp of the incisors of rats under the action of the developed dental elixir. Materials and methods. The study was conducted on 30 outbred white rats aged 30 days. Two groups of animals were used as controls, one of which was on the vivarium diet, the other on Stefan's cariogenic diet. For biochemical studies, the pulp was isolated from the incisors, and the activity of acid and alkaline phosphatases was determined in the homogenates. Blocks of jaws with teeth were isolated and cleaned of soft tissues to count the number and depth of carious lesions. The degree of atrophy of the alveolar process of the lower jaw was determined. During statistical processing of the obtained results, the computer program STATISTICA 6.1. was used to assess their reliability and measurement errors. Research results. The results of the study show that keeping one-month-old rats on a carious diet increases the number of carious lesions from 8.3±0.9 to 15.2±1.4 (on average per 1 rat). This increases the depth of carious cavities from 9.5±1.3 to 17.2±2.0 points. Preventive use of Exodent-1 reduced the number and depth of carious lesions of rat teeth to normal values. Conclusion. Keeping one-month-old rats on a carious diet increases the number of carious lesions and increases the depth of carious cavities in them. The conducted experimental studies show a fairly high caries- prophylactic effectiveness of the elixir "Exodent-1".

Key words: experiment, rats, dental elixir, biochemical parameters.

 Introduction. Surgical interventions are accompanied by acute stress reactions, which are staged and cause functional changes, primarily in the nervous, cardiovascular, endocrine systems. The study of biochemical stress markers in blood provides valuable information about the state of patient’s state under conditions of surgical aggression. Aim: To investigate the biochemical manifestations of stress reactions in blood of dental patients with different
individual psychological characteristics during planned surgical treatments in the maxillofacial department. Materials and methods. The level of neuroticism was determined in 64 patients at the Department of Maxillofacial Surgery of Lviv Regional Clinical Hospital, by testing according to the well-known Eysenck method. The level of reactive anxiety and depressive manifestations in patients was determined using the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS). Before the surgery (before premedication) and fve hours after its completion, the content of cortisol, prolactin and interleukin-1β was examined in the peripheral venous blood of the patients. Results and discussion. Before premedication, the highest levels of cortisol and prolactin in the peripheral venous blood of patients with high neuroticism and anxiety, which could not be eliminated by antistress therapy in the stage of preoperative preparation, were found. In the pre-surgery period, all patients, regardless of their level of neuroticism, had a low level of interleukin 1-β in blood - 8.5 ± 3.6 pg/ml (p = 0.2547). Despite the satisfactory anaesthetic support of the surgical interventions, all patients had increased cortisol in blood, due to the development of an acute inflammatory reaction induced by surgical trauma. In the postsurgical period, there was also a statistically signifcant increase of interleukin 1-β in the blood in all patients - up to 19.7 ± 4.6 pg/ml. There is a close relationship (χ2 = 17.89, p < 0.01) between the anxious state of the patients and the increase in the concentration of prolactin in their blood. Conclusions. Under conditions of surgical stress in dental patients before analgesia, similar changes occur at biochemical level - the blood cortisol and prolactin levels increase, the intensity of this process being more pronounced in emotionally labile patients (with a high level of  neuroticism). There is a close relationship between the psycho-emotional state of patients (their level of anxiety)
and the dynamics of prolactin concentration in blood, while the concentration of cortisol in blood is affected by phlogogenic factors caused by surgical trauma.