УДК 616.31 

 24 лютого 2022 року життя в Україні кардинально змінилось. Війна принесла смерть і руйнування. Мільйони людей, рятуючи своє життя і життя дітей, змушені були покинути домівки і переїхати у більш безпечні міста і селища в Україні і за кордоном. Так, за інформацією голови Львівської ОВА (обласна військова адміністрація) у березні 2022 року на території Львівської області перебувало до 400 тисяч внутрішньо переміщених осіб, із них у Львові – понад 200 тисяч, понад 1 млн українців перетнули кордон із Польщею у Львівській області. Головне завдання тоді полягало в тому, щоб дати людям прихисток і можливість поїсти, надати медичну допомогу з урахуванням кількості людей, що прибули. Стоматологи України активно долучились до надання допомоги біженцям і внутрішньо переміщеними особам. Доцільно звернути увагу на організаційну роботу АОУ (Асоціація ортодонтів України). У соціальних мережах і на сайті АОУ була розміщена інформація («Невідкладна ортодонтична допомога пацієнтам України») про клініки з прізвищами ортодонтів і їх контактними даними, щоб транзитні пацієнти мали можливість звернутись за допомогою. Так, за період воєнного стану в Україні лише з лютого 2022 року до листопада 2023 року в стоматологічну клініку звернулось понад 100 ортодонтичних пацієнтів, які рятувались від воєнної агресії. Перший місяць війни у зв’язку з організаційними проблемами (повітряні тривоги, загроза обстрілів і обстріли, стрес і психологічний стан як пацієнтів, так і лікарів) ортодонтична допомога біженцям і тимчасово переміщеним особам надавалась переважно у разі травмування м’яких тканин елементами ортодонтичних апаратів, а документація належним чином не велась (запис в журналі прізвища пацієнта і що зроблено). Лише через місяць вдалося відновити звичну організацію роботи. Повноцінне клінічне обстеження було проведене 63 ортодонтичним пацієнтам, які розпочали лікування в регіонах активних воєнних дій.

УДК 616.31-053.2:616]-07-084(048.8)

Мета дослідження. Провести аналіз наукових літературних джерел з питань стоматологічної захворюваності дітей України, які обтяжені соматичною патологією.

Методи дослідження. Для виконання мети використано бібліосемантичний метод дослідження. Проведено аналіз близько 50 вітчизняних наукових статей та електронних джерел за період з 2007 р. до 2023 р. за запитом «Соматичні захворювання у дітей», «Хвороби порожнини рота». Наукова новизна. На тлі погіршення екологічної, економічної, медико-соціальної ситуації в Україні і за несприятливих географічних умов та біогеохімічних дефіцитів окремих хімічних елементів, а також на тлі хронічного стресу зростає як загальносоматична захворюваність серед дітей, так і стоматологічна. За даними державної статистики при зменшенні чисельності дитячого населення рівні захворюваності і поширеності хвороб мають спадну тенденцію, але залишаються високими. Також спостерігається загальне омолодження хвороб. У хворих із соматичною патологією послаблюються захисні функції імунної системи, відбуваються дисбіотичні зміни, порушуються метаболічні процеси, які екстраполюються на ротову порожнину і зменшують резистентність твердих тканин, сприяють прогресуванню, генералізації патологічного процесу в тканинах порожнини рота та розвитку ускладнень. Згідно з численними дослідженнями науковців встановлено, що стоматологічні прояви соматичних захворювань у ротовій порожнині проявляються хворобами твердих тканин зубів, пародонту та слизової оболонки порожнини рота.

Висновки. Аналіз наукових джерел свідчить про високу поширеність стоматологічних захворювань, що виникають у дітей, обтяжених соматичною патологією, та підтверджує взаємозв’язок між ними. Отже, отримані результати свідчать про те, що існує нагальна потреба у комплексному підході до проведення профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів у дітей зі стоматологічною патологією, обтяженою супутніми хворобами.
Ключові слова: соматична патологія, карієс, хвороби пародонту, хвороби слизової оболонки порожнини рота, зубо-щелепні аномалії.

УДК 616.311:-073.7-053.2:616.8/.89

Соматична патологія має виражений негативний вплив на перебіг захворювань органів та тканин порожнини рота, як у дорослих, так і у дітей. Віддзеркалення різних патологічних процесів, що мають місце при стоматологічних захворюваннях на тлі різних відхилень здоров'я, можуть бути відображені у змінах ЕФАКБЕ. Зарядовий стан клітин букального епітелію відповідає рівню адаптаційно-компенсаторних реакцій в організмі дитини і, як наслідок, рівню неспецифічної загальної та місцевої резистентності. Зміна активності клітин букального епітелію може свідчити про зміну функціональних можливостей організму дітей.

Мета дослідження. Визначення особливостей електрофоретичної активності клітин букального епітелію у дітей із психоневрологічними розладами.

Матеріал і методи дослідження. З метою визначення стану твердих тканин зубів було обстежено 127 дітей із психоневрологічними розладами (основна група) та 74 соматично здорових дітей, які склали контрольну групу. Для вивчення стану твердих тканин у обстежених дітей визначали інтенсивність карієсу за індексом КПВ. Показники електрофоретичної активності клітин букального епітелію визначались у залежності від віку та місця проживання обстежених дітей.

Результати досліджень та їх обговорення. На основі проведеного дослідження встановлено, що у дітей із психоневрологічними розладами значення ЕФАКБЕ, в середньому, становить 25,04±1,32 % та є достовірно нижчим порівняно до соматично здорових дітей (36,13±1,24 %). Виявлено, що у дітей 7-9-ти річного віку основної групи ЕФАКБЕ на 54,79 %, а у дітей 10-12 років ‒ на 26,18 % нижче порівняно із дітьми групи порівняння. Найнижчі значення ЕФАКБЕ встановлено у дітей навчально-реабілітаційного центру “Оберіг”, що в середньому, становило 21,81+1,28 %, що на 16,64 % нижче порівняно із дітьми з “Великолюбінського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру та на 27,74 % нижче від дітей із “Добромильської спеціальної школи”. Висновки. 1. У дітей із психоневрологічними розладами значення ЕФАКБЕ є нижчим у порівнянні із соматично здоровими дітьми. 2. У дітей основної групи при інтенсивності карієсу, в середньому, 4,92+0,62 зуба ЕФАКБЕ становить 25,04+1,32 %. 3. Отримані дані співставлення показників КПВ та ЕФАКБЕ в залежності від віку та місця проживання дітей з даною патологією спонукають до подальшого вивчення залежності електрофоретичної активності букального епітелію від різних стоматологічних захворювань.

УДК: 616.311.17-008.6-06:616.152.112-008.9:616.716.4-018.4:612.015.31]-092.9

Деструктивні зміни кісткової тканини коміркової частини нижньої щелепи визначають ступінь важкості перебігу та впливають на результат лікування захворювань пародонту. Порушення балансу макро- та мікроелементів призводить до структурно-функціональних змін у кістковій тканині коміркової частини нижньої щелепи, а в поєднанні з запальним процесом у м’яких тканинах пародонту веде до втрати зубів. Мінеральні елементи, які є депоновані в кістках, входять у буферні системи організму і здатні впливати на метаболічні процеси макроорганізму шляхом мобілізації в кров’яне русло.

Мета роботи. Порівняльний аналіз вмісту мінеральних елементів у кістковій тканині альвеолярного паростку нижньої щелепи щурів при змодельованому експериментальному пародонтиті, який виникає на тлі метаболічних порушень, і після проведеної фармакотерапевтичної корекції.

Матеріали та методи. Дослідження було проведено на 80 білих безпородних статевозрілих щурах-самцях віком 2-4 місяці і масою 120-200 г. Тварини були розділені на 5 груп (по 16 у кожній): дві контрольні – ІК (негативний контроль) і ІІК (умовно позитивний контроль) та три дослідні: ІД, ІІД, ІІІД. Контрольну (1-шу) групу склали тварини, які протягом усього експерименту перебували на стандартному раціоні віварію. Тваринам 2-5-ї груп моделювали пародонтит, для цього щурам вводили per os 0,04% розчин амонію хлориду (NH4Cl) протягом 30 діб. Тварини 3 групи з експериментальним пародонтитом отримували внутрішньом’язово 5% розчин мельдонію дигідрату 0,25 мг на 1 кг ваги. Тваринам 4-ї групи пародонтит коригували за допомогою препарату кальцію першого покоління – «Кальцію гліцерофосфат» із розрахунку 133 мг на 1 кг ваги щура. Тваринам 5-ї групи пародонтит коригували 5% розчином мельдонію дигідрату в поєднанні з кальцію гліцерофосфатом із розрахунку 133 мг на 1 кг ваги щура. Вміст цинку та магнію визначали атомно-абсорбційним методом, стронцію, кальцію, натрію, калію – атомно-емісійним, фосфору та заліза – фотометричним методом.

Результати дослідження. Зміна кількості елементів у кістковій тканині коміркової частини нижньої щелепи свідчить про нерівномірність та різні механізми перебігу процесу мінералізації в залежності від обраного засобу корекції. Позитивний ефект корекції проявляється в тому, що сприяє поступовому підвищенню ступеня щільності шляхом накопичення досліджуваних елементів у кістковій тканині нижньої щелепи щурів, що свідчить про зворотність патологічних змін на даному досліджуваному етапі експерименту. Висновки. Проведені дослідження підтверджують, що кісткова тканина коміркової частини нижньої щелепи є лабільною системою, яка активно реагує як на дію несприятливих чинників, так і на вплив коригуючих засобів зміною кількісного складу та процентного співвідношення макро- та мікроелементів.
Ключові слова: пародонтит, метаболічна модель, мінеральний склад кісткової тканини, фармакотерапевтична корекція.