УДК: 611.321.018.3 ⁄ .73:615.212.7:616 076.4

На сьогоднішній день питання вживання та залежності від опіоїдів стоїть надзвичайно гостро та розглядається в площині громадського здоров’я через широку розповсюдженість [1, 2, 3]. В Україні, згідно з офіційними даними МОЗ та МВС, нараховується 150 тисяч наркоспоживачів, серед них близько 70% вживають опіоїди, здебільшого це особи віком до 35 років [4].
Мета. Метою проведеного нами дослідження було вивчити ультраструктурну організацію слизової та хрящів гортані наприкінці двадцять першої та двадцять восьмої діб опіоїдного впливу.
Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували статево зрілі, безпородні щури самці в кількості 32- ти тварин, масою 80 г, віком 4,5 місяців. Тваринам проводили ін’єкції препарату налбуфін дом’язево, щоденно 1 раз на добу в одному проміжку часу (10-11 година ранку) впродовж 28 діб. Доза налбуфіну становила 22 мг/кг впродовж третього тижня, 29 мг/кг впродовж четвертого
тижня, експериментального дослідження. Таким чином створювали умови хронічного опіоїдного впливу [5]. Тварини були поділені на 3 групи. 1-
а група контрольна, яка впродовж 28 діб отримувала ін’єкції фізіологічного розчину дом’язево в одному проміжку часу (10 11 годин ранку); 2- а
група тварин отримувала налбуфін впродовж 21 доби в одному проміжку часу (10 11 годин ранку) з наступним забором матеріалу дослідження
(кінець третього тижня експериментального опіоїдного впливу); 3- а група тварин отримувала налбуфін впродовж 28 діб в одному проміжку часу (10 11 годин ранку) з наступним забором матеріалу дослідження (кінець четвертого тижня експериментального опіоїдного впливу). Усі тварини знаходились в умовах віварію і робота, що стосувалася питань утримання, догляду, маркування та всі інші маніпуляції проводилися із дотриманням положень Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей ˮ [Страсбург, 1985], Загальних етичних принципів експериментів на тваринах”, ухвалених Першим Національним конгресом з біоетики [Київ, 2001]. Комісією з біоетики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького встановлено, що проведені наукові дослідження відповідають етичним вимогам згідно наказу МОЗ України № 231 від 01. 11. 2000 року ( протокол № 10 від 26.12. 2011 року).
Перед проведенням забору некропсійного матеріалу тварину виводили з експерименту за допомогою диетилового ефіру. Як матеріал для  ультраструктурного дослідження використали слизову та хрящі гортані щурів. Ультраструктурні препарати готували за загальноприйнятою методикою 

 Aim: to develop an algorithm for dental supervision of drug addicts with dental caries. 

 Для шинування рухомих зубів у пацієнтів із пародонтитом широко застосовуються адгезивні технології з використанням скловолоконних стрічок. Однак самі стрічки можуть бути місцями ретенції, на яких утворюється додаткова кількість біоплівки, а на верхній щелепі можуть сприяти підвищенню прикусу. Використання композиційних матеріалів без армуючої стрічки неефективне, оскільки шинуючі конструкції зі звичайних композитів не витримують механічного навантаження і розтріскуються. 

 Важливою проблемою стоматології залишається гарантування якісного ендодонтичного лікування хворих на хронічні форми періодонтиту. Вагоме значення має регенерація запально-деструктивних процесів у позаапікальній ділянці зуба. Низька ефективність ендодонтичного лікування зумовила пошук нових остеокондуктивних препаратів остеотропної та біоревіталізуючої дії. Експеримент проводили на щурах. 

 При лікуванні захворювань пародонта для досягнення стабізації патологічного процесу та ліквідації його на ранніх стадіях велике значення має проведення своєчасної комплексної терапії. Враховуючи це, розробка більш ефективних методів медикаментного лікування представляє значний практичний і теоретичний інтерес.