УДК 616.314.085.454.1.546.28

При патології пародонта часто розвивається хвороблива зміна макрорельєфу ясен, яка супроводжується гіпертрофією чи рецесією ясен з оголенням коренів зубів та розвитком патології цементу. Макрорельєф контуру ясен ми характеризували терміном гінгівогліфіка. Нами досліджено, що особливості контуру та макрорельєфу ясен можуть формувати аркадний, балонуючий, сплощений та змішаний типи гінгівогліфіки. При хворобах пародонта часто формується патологічний макрорельєф контуру ясен: змішаний – 8,56%, сплощений – 6,29%, балонуючий – 4,23%, посилено-аркадний – 3,28%. Знання особливостей гінгівогліфіки дозволяє краще планувати та прогнозувати лікування пацієнтів із патологією пародонта.

Ключові слова: патологія пародонта, маргінальний пародонт, гінгівогліфіка, рецесія ясен 

 . One of the problems in standardizing Bioadhesive dental film (BDF) produced by the solvent casting method, is the use of a Casting Mould with clearly set geometrical parameters of 10.0 x 60.0 mm, when using a set volume of polymer gel. Many scientific studies dealing with the preparation of polymeric medical film fail to describe the technological equipment necessary for the manufacture of BDF (bio dental films) using the solvent casting method on a flat surface.

During the scientific development of this process, three types of devices were designed, tested and patented, these being a Casting Mould, and Perforating and Cutting Devices to be applied in the production of dental BDF using the solvent casting method.

The Casting Mould is made of a neutral glass and has the dimensions of 60 x 400 mm which allows the tie production of dental films of a standardized size using the solvent casting method. The Perforating Device results in improved perforated BDF in the process of its production. Meanwhile the Cutting Device allows the uniform distribution and cutting of the polymer film into dozaged strips with accurately specified geometrical dimensions of 10.0 x 60.0 mm. 

УДК [616.311.2-002.153:616.322-002.2]-078-078.73 

 Мета дослідження. Визначити особливості гуморального локального та системного імунітету у хворих з хронічним катаральним гінгівітом на тлі хронічного рекурентного тонзиліту. Матеріали і методи дослідження. Об’єктом дослідження обрано стан показників імунітету ротоглотки та периферичної крові за наявності діагностованих хронічного тонзиліту та патології тканин пародонта. Предмет дослідження – периферична кров, ротоглотковий секрет (РГС). У дослідженні брали участь 40 пацієнтів обох статей віком 18-40 років, з яких групу А склали 20 хворих на хронічний рекурентний тонзиліт на тлі хронічного катарального гінгівіту; група Б – 10 хворих на хронічний рекурентний тонзиліт в стадії клінічної ремісії без патології пародонта. Група В включала 10 практично здорових донорів. Наукова новизна. Наявність високого рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) в сироватці крові (група А і Б) дозволяє зробити припущення про те, що імунні комплекси відіграють роль одного з провідних патогенетичних чинників у розвитку катарального гінгівіту і поглиблення цього процесу може відбуватись за рахунок впливу зі сторони піднебінних мигдаликів. Висновки. У пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом на тлі хронічного перебігу тонзиліту встановлено суттєве підвищення в РГС рівня секреторного імуноглобуліну А, інтерферонів α-γ та імунних комплексів, що являється патогенним чинником у розвитку запальних процесів в піднебінних мигдаликах та тканинах пародонта. Ключові слова: хронічний катаральний гінгівіт, хронічний рекурентний тонзиліт, локальний та системний гуморальний імунітет. 

Субстанція декаметоксину (ДКМ®) – це речовина з групи четвертинних амонієвих сполук. За даними літературних джерел антимікробний ефект ДКМ® зумовлений механізмом, який поєднує ушкодження клітинної мембрани бактерій і лізис їхніх протопластів, а також змінює проникність клітинної оболонки мікробної клітини, зумовлюючи її деструкцію. ДКМ® демонструє активність щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій (стафілококи, стрептококи, дифтерійна та кишкова палички, сальмонели, протей, клебсієли, шигели, псевдомонади, клостридії), деяких грибів (дріжджеподібні гриби, окремі види пліснявих грибів). Є також повідомлення про антивірусну дію цієї сполуки. Метою дослідження є висвітлення результатів сучасних робіт українських науковців щодо аналізу властивостей і широких аспектів застосування антисептика ДКМ®, а також у демонстрації власного клінічного випадку стосовно його ефективності у пародонтологічній практиці. Аналіз результатів різних публікацій дав змогу оцінити повний спектр властивостей ДКМ ® щодо його терапевтичного потенціалу в сучасних доклінічних і клінічних дослідженнях, зокрема у пародонтологічній практиці.Ключові слова: декаметоксин (ДКМ®), бактерицидна дія, протигрибкова дія, противірусна дія, клінічна медицина, пародонтологія.


УДК.616.311.2-002-06:616.322-002.2:615.33:615.454.1 

 Дослідження фармакотерапевтичної (імуномоделюючої) дії в умовах клітинних культур in vitro на сьогодні вважається доцільним і обґрунтованим для визначення дії лікарських засобів на доклінічному рівні. Також важливим є вирішення патогенетичності застосування таких засобів, особливо місцевої дії. В якості досліджуваного препарату був використаний багатокомпонентний гель на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти для лікування хронічного катарального гінгівіту у хворих на хронічний тонзиліт. Мета роботи – визначення впливу гелевої композиції на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти на тканину піднебінних мигдаликів у пацієнтів з хронічним тонзилітом на тлі хронічного катарального гінгівіту. Матеріали і методи. При досліджені впливу основних активних компонентів, які входили до складу гелевої композиції, використовували рекомендації І.П. Кайдашева та співавторів при апробації фармакологічних препаратів в культурах in vitro. Тканина піднебінних мигдаликів була отримана від 20-ти пацієнтів з хронічним тонзилітом на тлі хронічного катарального гінгівіту, у яких, за показаннями, була проведена тонзилектомія. Роботу з отриманим матеріалом виконували відповідно до рекомендацій, прийнятих у лабораторії патофізіології та імунології Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України. Тканину мигдаликів заливали середовищем 199 (Serva, Німеччина) з гентаміціном сульфатом (Дарниця, Україна) у концентрації 120 мкг/мл і залишали на 0,5 години при температурі 4-80 С на 20 хвилин. Після цього видаляли геморагічні частини з цілого мигдалика, переносили його в середовище Ігла (Sigma,USA) і промивали ополіскуючи 3-4 рази. Далі, підготовлений таким чином матеріал додавали до стерильних флаконів із збагаченим середовищем Ігла (+ L-глутамін, натрій бікарбонат, 100- кратний концентрат вітамінів, ембріональна сироватка теляти - 5%, 60 мкг/мл гентаміцину). Мигдалики розрізали ножицями і промивали середовищем, вимиваючи клітини. Процедуру повторювали декілька разів (5-7), після цього фільтрували через нейлон. Усі маніпуляції проводили у ламінарній шафі в потоці стерильного повітря. Підраховували кількість клітин за допомогою світлового мікроскопа (Олімпус-23, Японія) та камери Горяєва. Готували клітинну завись із розрахунку 2,5 млн лімфоцитів на 1 мл середовища. При відсотках синіх («мертвих») клітин >10%, клітини вважали непридатними для подальшої роботи. Результати дослідження. При дії основних складників запропонованої гелевої композиції (декаметоксину та гіалуронової кислоти) на in vitro клітини піднебінних мигдаликів пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом на тлі рекурентного тонзиліту, не визначено суттєвих змін у концентрації α і γ-інтерферонів. Під впливом гелевої композиції знижується вміст прозапальних чинників: інтерлейкіну-1β та імунних комплексів. Розпрацьована гелева композиція стимулює продукування клітинами мигдаликів протимікробного чинника – антистрептолізіну-О, стимулюючи продукцію антитіл проти антигенів гемолітичного стрептококу. Висновок. Досліджувана гелева композиція на основі декаметоксину та гіалуронової кислоти є ефективним протизапальним та антимікробним засобом, що стимулює продукування клітинами мигдаликів протимікробного чинника – антистрептолізіну-О, таким чином стимулюючи продукцію антитіл проти антигенів гемолітичного стрептококу.