УДК 611311:613.84

Однією з найактуальніших проблем сучасності - тютюнопаління, що є причиною багатьох тяжких захворювань. Дослідження останніх років свідчать, що динаміка розповсюдженості тютюнопаління в Україні загрозливо зростає – нині палять 62% чоловіків та 16 % жінок. У сучасній стоматології достатньо висвітлена проблема пов’язана зі згубним впливом тютюнового диму, а також встановлений прямий причинно-наслідковий зв’язок між тютюнопалінням та поширеністю і тяжкістю перебігу захворювань тканин та органів порожнини рота.

У тютюнових продуктах виявлено карієс-переважаючі субстанції, концентрація яких залежить від виду тютюну, умов зберігання, наявності ароматичних домішок для поліпшення смаку. Встановлено, що у курців агрегація тромбоцитів прискорюється внаслідок впливу нікотину на синтез простацикліну в судинах, яка спричиняє порушення мікроциркуляції в тканинах пародонту подібне до того, як це спостерігається при пародонтиті.

Клінічно доведений зв’язок тривалості тютюнопаління зі збільшенням втрати кісткової тканини, (майже в чотири рази), більшою втратою прикріплення пародонту (у 2,5-3,5 рази), більшою рецесією ясен і формуванням пародонтальної кишені у порівнянні з некурцями. Навіть якщо курець ретельно дотримується правил гігієни порожнини рота його пародонтальний статус гірший порівняно тими, що не мають нікотинової залежності.

В останні роки, у зв’язку з проведеними чисельними клінічними дослідженнями, які підтвердили вплив тютюнопаління на організм людини в цілому, провідні тютюнові компанії докладають великі зусилля для розробки менш шкідливих нікотиновмісних продуктів для здоров’я населення. До них належать електронні сигарети та системи нагрівання тютюну. Досі тривають дослідження щодо їх впливу на здоров’я людини. І жодне не має доказової відповіді, включно з міжнародними організаціями.

Ключові слова: карієс, захворювання пародонту, індексна оцінка, системи нагрівання тютюну GLO та IQOS. 

 УДК 616.314.13/.14:613.83]-056.8-08

Результати аналізу поширеності вживання наркотиків у 2018–2019 рр. вказують, що ситуація погіршилася, поширеність наркоманії в Україні має тенденцію до зростання. Вживання наркотичних речовин призводить до чималої кількості негативних змін у різних органах і системах організму (нефропатії, респіраторні захворювання, цироз печінки, захворювання серцево-судинної системи (інфекційний ендокардит), хірургічна патологія (некротизувальні фасціїти), вірусні гепатити, ВІЛ/ СНІД, туберкульоз), а також до психічних і поведінкових порушень. Мета роботи – на підставі аналізу фахової літератури дослідити вплив наркотичних речовин і способу життя, що формується при наркозалежності, на патологію порожнини рота та особливості надання стоматологічної допомоги наркозалежним хворим. 

 Diagnosing the persistent but not clinically pronounced inflammation in periodontal tissues often is an important clinical problem. Measurement of Nitrite-anion concentration in saliva is informative in diagnosing the periodontal pathology at different stages of its development as well as in differentiation of superficial inflammation of periodontal tissues in the case of gingivitis and profound destruction of gums and bone in case of periodontitis.

Aim of our investigations was the examinations of Nitric oxide level in saliva of patients with periodontal pathology by measuring accumulation of Nitrite anion.

Materials and methods. Were examined 47 patients (20-40 years old), including 28 persons with generalized inflammatory diseases of the gums: chronic simple (14) and hypertrophic gingivitis (14) and 19 patients with chronic generalized periodontitis. The level of Nitrite anion in salive of patiens was meassured. Saliva was obtained in the quantity of 1 ml from each patient on an empty stomach.

The method of analysis was as follows: 0,2 ml of sodium hydrocarbonate was added to 0,2 ml of saliva and stored in ice for 10 min, than 0,4 ml of distilled water and 1,2 ml of 4% ZnS04 were introduced into this solution. The mixture was centrifuged for 20 min and 1,2ml of translucent supernatant was separated from it and mixed with 1,2ml of Gries reactive. Results were obtained within 15 min in a spectrophotometry method (λ = 550 nm).

Results. In the patients with simple chronic gingivitis the level of Nitrite anion in saliva differs significantly from the control samples only in the group with exacerbation of simple chronic gingivitis (51,9±2,4 pmoI/L). In the patients with chronic hypertrophic gingivitis amounts of Nitrite anion in saliva were 11,6 ±1,6 pmol/L, but in the case of exacerbation they were increased 4-5 times as much as 56,1 ±2,7 pmol/L. Levels of Nitrite anion increased considerably in the exacerbation of both forms of gingivitis and amounted to 51,9 ±2,4 pmol/L and 56,1 ±2,7 pmol/L, respectively. These results indicate that level of NO synthesis in saliva doesn’t depend on the type of inflammation in the gums (simple or hypertrophic).

All the patients with chronic generalized periodontitis were tested at the active stage of disease and at the stage of remission. Increased amounts of nitrite anion in saliva of the patients with chronic generalized periodontitis were reported at the active stage of chronic

PhOL Ripetska, et al. 681 (pag 680-689)

http://pharmacologyonline.silae.it

ISSN: 1827-8620

generalized periodontitis (84,9 ± 3,8 pmol/L), which exceeds the healthy control group more than 10 times.

Remission in the patients with generalized periodontitis was attained after complex treatment, which included surgical pocket elimination and was characterized with absence of pockets, inflammation and gums bleeding on probing. Levels of nitrite anion in saliva were lowered to 8,5 ±0,7 pmol/L, which makes an insignificant difference with healthy persons (4,9 ±0,6 pmol/L).

Conclusion. The level of nitric-anion which depicts the level of Nitric oxide in the saliva probably depicts not only the activity of periodontal inflammatory process, but also the aggressiveness of alveolar bone destruction.

All human studies were conducted in compliance with the rules of the Helsinki Declaration of the World Medical Association "Ethical principles of medical research with human participation as an object of study". Informed consent was obtained from all participants.

Keywords: gingivitis, periodontitis, Nitric oxide, levels of Nitrite anion in saliva 

УДК [616-053.81+616.314-089.843]:616.311.2-002

Дослідження було присвячено вивченню рівня гігієни порожнини рота у пацієнтів з периімплантитом. У дослідженні взяли участь 67 пацієнтів з периімплантитом у віці від 25 до 55 років. Всім пацієнтам було проведено комплексне обстеження основного захворювання та стоматологічного статусу за єдиною схемою. Стоматологічне обстеження проводилося в умовах стоматологічного кабінету. Дослідження чітко вказує на те, що пацієнти з периімплантитом мають значно вищий рівень зубного нальоту та зубного каменю, про що свідчить на 29 % вищий індекс Silness-Loe, на 32 % вищий показник індексу Stallard порівняно із загальною популяцією та на 15 % вища інтенсивність зубного каменю. Необхідні подальші дослідження для глибшого вивчення механізмів виникнення периімплантиту, вивчення потенційних факторів ризику та розробки цілеспрямованих втручань. Поглиблюючи наше розуміння та лікування периімплантиту, ми можемо значно покращити результати стоматологічного здоров'я та загальну якість життя пацієнтів, які страждають на нього.

Ключові слова: гігієна порожнини рота, здоров'я порожнини рота, імплантати, запальні захворювання, дорослі пацієнти.

УДК: 616.316–008.8:616.89–008.441.14 

 Зловживання наркотичними речовинами залишається актуальною проблемою і акцентує увагу лікарів, науковців, соціальних та державних діячів, пересічних громадян. У дослідженнях стану порожнини рота наркозалежних хворих, часто вказують на розвиток карієсу, клиновидних дефектів та ерозії емалі, захворювання пародонту. До прикладу, за даними літератури, серед осіб, які зловживають наркотиками (героїн, опіати, гашиш, синтетичні речовини) найчастіше цервікальний карієс виникає у споживачів опіатів. Дослідження останніх років, у яких вивчали стан органів порожнини рота у наркозалежних хворих, вказують на значні зміни складу ротової рідини, зокрема, зафіксований дисбаланс макро- та мікроелементного вмісту, ферментної активності