Introduction. Liver diseases and pathology of the organs of mouth cavity are interconnected. Smoking, usually increases the manifestations of the underlying disease and affects the course. The aim. To investigate the effect of chronic toxic hepatitis of nicotine-dependent patients and of patients without a bad habit on their periodontal status.

Materials and methods. During the clinical examination of the oral cavity of 86 patients, the depth and incidence of inflammation of the gum were determined using the number of the Svrakov's number (SN); the conditions of hygiene of the oral cavity were estimated using the Silness-Loe (S-l) index; Periodontal Index (PMA) and Bleeding Index (PBI). General histomorphology was studied on drugs stained with hematoxilin-eosin and by the method of Gerlich and van Gieson.

Results. It is established that the indicator of SN had the highest value among patients of group II (2,15±0,13), it was probably (p < 0.05) higher relatively to the group I and comparison group. In the smoking patients with chronic toxic hepatitis, in spinous layer of epithelium was determinanted karyorhexis, karyolysis with the formation of cell debris; basal layer cell proliferation, acanthosis, angiogenesis. We detected damage to collagen and elastic fibers of the periodontal, wich correlated with the intensity and duration of the bad habit. In areas of pronounced alterative changes colonies of bacteria were discovered.

Conclusions. Thus, the results obtained in nicotine-dependent patients with chronic toxic hepatitis visualize damaging effect on the epithelium and weakening of the histohematic barrier of the oral cavity and promotes the reproduction and penetrationof pathogenic microflora into the underlying tissues.

Keywords: periodontium, chronic toxic hepatitis, nicotine-dependent. 

УДК 616.311.2+616.314.17):618.2

Існують численні вітчизняні та закордонні дослідження патології тканин пародонту у жінок, які очікують народження дитини, проте й досі наявна низка невирішених питань, одне з яких є виникнення захворювань тканин пародонту вагітних у віковому аспекті. Метою даної роботи стало дослідження розвитку захворювань пародонту вагітних у різних вікових групах. Було проведено обстеження 83 жінок ІІ-ІІІ триместру вагітності, віком 19-45 років, яких поділили у залежності від віку на три групи - група І (34 осіб) – вагітні віком 19-25 років, група ІІ (29 осіб)– вагітні віком 26-35 років, ІІІ група (20 осіб) – вагітні віком 36-45 років. Для оцінки клінічних ознак ураження пародонту визначали пародонтальні та гігієнічний індекси (папілярно-маргінально-альвеолярний індекс, ступінь кровоточивості ясен, проба Шиллера-Писарєва, числове значення проби Шиллера-Писарєва – йодне число Свракова та спрощений індекс гігієни порожнини рота за Гріном-Вермільоном).Отримані результати вказують на високий рівень захворювання пародонту у вагітних. Захворювання пародонту виявили у 74,7 %обстежених. Під час дослідження встановлено значне прогресування патології тканин пародонту вагітних, які є старшими 26 років, та свідчать про те, що жінки у цій віковій категорії перебувають у зоні значного ризику виникнення захворювань пародонту. Дані, які отримали у наслідок індексного дослідження свідчать про те що значення індексу кровоточивості найнижчим було у вагітних з захворюванням пародонту І групи, а найвищий у жінок ІІІ групи. Значення індексу РМА різнилося у 1,3 рази (р˂0,05) у вагітних груп І та ІІ, у 1,2 рази (р˂0,05) у жінок ІІ та ІІІ групи та у півтора рази (р˂0,05) у вагітних І та ІІІ груп. Значення ЧС мали схожу тенденцію до зростання у вікових групах, так само, як результати попередньо описаних індексів. Гігієна у вагітних всіх вікових груп, які хворіли на захворювання пародонту була задовільною. Саме тому, особливу увагу слід приділити своєчасній діагностиці, лікуванню та профілактиці захворювань тканин пародонту у вагітних, враховуючи їх вік.
Ключові слова: вагітність, захворювання пародонту, індексна оцінка.

УДК 616.314-018.4-003.93-085.272.2:612.015.31]-073.756.8-036-092.9 

 Лікування хворих на хронічний періодонтит є однією з важливих і не повністю вирішеною проблемою сучасної стоматології, що спонукало до пошуку нових ефективних методів лікування. Метою нашого дослідження було оцінити ефективність впливу на інтенсивність регенераційних процесів в кістковій тканині композиції на основі гідроксіапатиту кальцію в експерименті, аналізуючи результати кальцій-фосфорного обміну, а також проаналізувати ефективність лікування хворих на хронічний гранулюючий періодонтит з набутою широкою верхівкою кореня зуба, розпрацьованою композицією та порівняти з результатами використання загальноприйнятого матеріалу мінерал триоксид агрегат. Матеріали та методи дослідження. Усі тварини були розподілені на 4 дослідні групи, яким створили деструкцію кісткової тканини та заповнили її досліджуваними матеріалом, окрім групи порівняння. Виведення з експерименту проводили на 14 та 90 добу. У гомогенаті кісткової тканини досліджували вміст кальцію та фосфору. 59 хворих розподілено на дві групи: у дослідній групі проводили пломбування апікальної ділянки кореня запропонованою нами композицією, а у групі порівняння – пломбування верхівки кореня матеріалом мінерал триоксид агрегат. Результати та їх обговорення. На 14 добу спостерігали найбільше зниження іонів кальцію та фосфору у 2-й дослідній групі у 1,8 раза, а у 4-й – лише у 1,3 раза. На 90 добу вміст іонів кальцію та фосфору все ще залишався нижчим відносно показників групи контролю у 1,6 та 1,5 раза відповідно, а у 4-й групі у 1,01 та 1,1 раза. Аналіз результатів лікування хворих через 6 місяців свідчить про зниження значення індексу у дослідній групі в 1,4 раза, а в контрольній - в 1,1 раза. Через 12 місяців у дослідній групі індекс зменшився в 1,9 раза, а у групі порівняння лише в 1,4 раза. Висновок. Експериментально, клінічно та рентгенологічно доведено, що запропонована композиція ефективніше стимулює процеси біоревіталізації та регенерації тканин періодонту порівняно із загальноприйнятим препаратом мінерал триоксид агрегат.

Ключові слова: хронічний гранулюючий періодон 

УДК:616-018.4-003.93:612.015.1:615.272.2]092.9-001.5

У статті наведено порівняльну оцінку динаміки репаративного процесу в кістковій тканині під впливом препарату МТА та композицій на основі бета-трикальцій фосфату і гідроксіапатиту кальцію, які містять органічні біоревіталізанти. Експеримент було проведено на 100 білих щурах, яким створювали дефект кісткової тканини та заповнювали його досліджуваними біоматеріалами. З досліду тварин виводили на 14, 30 та 90 добу шляхом декапітації під наркозом. У сироватці крові та гомогенаті кісткової тканини досліджували активність процесів пероксидного окиснення ліпідів за вмістом кінцевого продукту малонового діальдегіду та ферментів антиоксидантної системи – каталази та супероксидпероксидази. Використання запропонованої композиції на основі гідроксиапатиту кальцію та біоревіталізантів сприяло відновленню балансу у системі ПОЛ та АОС у більш ранні терміни. Зміни показників у сироватці крові корелювалися з аналогічними показниками у гомогенаті кістки та вказували на сприятливі умови для остеогенезу. Композиції на основі β-ТКФ та ГА проявили позитивний вплив на регенерацію кісткової тканини порівняно з групами, де не застосовували біоматеріал або використовували загальноприйнятий препарат МТА.

 Класичний алгоритм лікування пародонтиту включає видалення зубних відкладень та місцевий контроль запалення, кюретаж пародонтальних кишень, а також підтримуючу терапію у тому числі з використанням засобів тривалої дії та спеціальних систем доставки ліків [1,2,3,4,5]. Ці методи терапії покликані мінімізувати симптоми та запобігти прогресуванню та рецедивам захворювання, але, на жаль, не можуть відновити втрачене прикріплення м’яких тканин пародонта до зуба.