УДК 616.31:616.529.1] - 053.2

 Вступ. Рідкісні (орфанні) захворювання традиційно визначаються як захворювання, що уражають дуже невелику кількість людей, але які можуть бути пов’язані з неналежним лікуванням, хронічним виснаженням і несприятливим наслідком для здоров’я. Одним із найважчих спадкових дерматозів є бульозний епідермоліз (БЕ). Окрім ураження шкіри, залежно від форми, бульозний епідермоліз має виражені симптоми в порожнині рота, на виникнення та розвиток яких, окрім загальних чинників, також впливають місцеві, насамперед погана гігієна порожнини рота, яка пов’язана з утворенням пухирів у порожнині рота і навколо, утворенням рубцевих контрактур навколо рота, мікростомією, зниженою рухомістю язика, недостатньою моторикою рук. Мета дослідження. На основі власних досліджень і аналізу літературних джерел систематизувати рекомендації з догляду за порожниною рота в пацієнтів з бульозним епідермолізом. Матеріали та методи дослідження. Наведено два клінічні випадки пацієнтів з дистрофічною формою бульозного епідермолізу. В одному випадку встановлено діагноз «загострення хронічного гра- нулюючого періодонтиту», в іншому – «хронічний фіброзний пульпіт». Після досягнення задовільного ступеня відкривання рота (клінічний випадок № 1 – міогімнастика, клінічний випадок № 2 – хірургічне втручання) проведено лікування загострення хронічного гранулюючого періодонтиту зуба 23 (клінічний випадок № 1) та видалення зубів 41, 42, 43, 44 (клінічний випадок № 2). Результати. У результаті власних досліджень і аналізу літературних джерел систематизовано рекомендації з догляду за порожниною рота, метою яких є профілактика розвитку патологічних змін у порожнині рота. Висновки. Отже, догляд за порожниною рота є ефективним і необхідним елементом профілактики стоматологічних захворювань у пацієнтів із бульозним епідермолізом, оскільки допомагає не тільки запобігти розвитку патологічних змін у порожнині рота, але й покращити загальне самопочуття та якість життя таких пацієнтів.

Ключові слова: бульозний епідермоліз, порожнина рота, профілактика, гігієна, діти.

Purpose.To analyse the changes in local immunity in the oral fluid of servicemen of the Armed Forces of Ukraine with chronic catarrhal gingivitis depending on their psycho-emotional state.

Material and methods. The study of local oral immunity in oral fluid was conducted in 22 military patients of the Armed Forces of Ukraine with chronic catarrhal gingivitis (main group), in 11 patients of civilian specialties with chronic catarrhal gingivitis (comparison group), and in 16 dentally healthy individuals (control group). Additionally, military patients in the main group were divided into 4 subgroups depending on their psychoemotional state. The determina- tion of sIgA in the oral fluid was performed by the method of Mancini et al. The photoelectrocolorimetric method was used to measure lysozyme activity in the oral fluids of patients. The content of cortisol in the oral fluid of patients in the study groups was determined by a competitive enzyme-linked immunosorbent assay.

Results. As a result of the laboratory studies, it was found that in patients with chronic catarrhal gingivitis, military personnel of the Armed Forces of Ukraine had a 1.2-fold decrease in the content of sIgA in the oral fluid (p<0.01) and lysozyme activity (p<0.05), against the background of an increase in cortisol levels by 61.18 % (p<0.01) compared to the data in the comparison group.

Conclusion. Thus, summing up the data of laboratory studies, it can be stated that patients of the main group (mili- tary personnel of the Armed Forces of Ukraine) with chronic catarrhal gingivitis have a more pronounced weakening of local oral immunity, which is manifested by a decrease in sIgA levels and lysozyme activity, compared with similar data in the comparison group (patients of civilian professions) with chronic catarrhal gingivitis. At the same time, the imbalance of immunological parameters deepened with the deterioration of the psychoemotional state of patients in the main group, which was confirmed by an increase in the level of cortisol in the oral fluid.

Keywords: chronic catarrhal gingivitis, military personnel, psycho-emotional state, local oral immunity, oral fluid

УДК 616.311.2-002-07:613.1]-053.2

Мета дослідження. Визначення імунологічних показників ротової рідини у дітей із хронічним катаралmним гінгівітом, які проживають в умовах комплексного впливу екологічного забруднення.

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених цілей і завдань стоматологічний огляд здійснено у 120 школярів (основна група) міст Яворів та Жидачів Львівської області, які належать до екологічно забрудненого регіону (ЕЗР). Групу порівняння склали 80 дітей м. Львова, екологічний стан яких характеризувався як «умовно чистий» регіон (УЧР). Обстеження проводилося в ключових вікових групах 7, 12, 15 років років відповідно до рекомендацій ВООЗ. Для вивчення гігієни порожнини рота використову- вали індекс Федорова-Володкіної (ГІ). З метою оцінки адаптаційних можливостей організму та визначення чинників ризику виникнення ураження тканин пародонта нами досліджено вміст цитокінів у ротовій рідині обстежених дітей.

Статистичнаобробкаданихпроведенаметодомваріаційної статистики з урахуванням критерію Стьюдента та використанням програмного забезпечення Statistica 7.0 (StatSoft, Inc). Вимірювання кореляційного взаємозв’язку між показниками імунологічного статусу ротової рідини у дітей з хронічним катаральним гінгівітом основної групи проводилось за допомогою непарамртричного коефіцієнта кореляції Кендал-Тау (τ=).

Висновки. Оцінка стану порожнини рота за індексом Федорова-Володкіної показала, що у дітей з хронічним катаральним гінгівітом, які проживають в умовах комплексного впливу екологічного забруднення гігієнічний індекс складав 1,73±0,07 бала та характеризувався як задовільний, тоді як у оглянутих дітей групи порівняння дані індексу гігієни оцінювались як добрий гігієнічний стан ротової порожнини зі значенням 1,22±0,05 бала (р<0,01).

З метою вивчення і аналізу взаємозв’язку між показниками імунологічного статусу ротової рідини дітей, їх віком та місцем проживання ми провели кореляцій- ний аналіз цих параметрів.

З’ясовано, що зі збільшенням віку обстежених дітей, рівень прозапальних цитокінів у ротовій рідині збільшується в обох групах порівняння, але у дітей з екологічно забрудненого регіону ця тенденція носить більш виражений характер.

У той же час, концентрація протизапальних цито- кінів (IL-4, ТФР-β1) у ротовій рідині дітей основної групи була знижена, стосовно даних у дітей, які про- живають на умовно «чистих» територіях.

Ключові слова: діти, хронічний катаральний гінгівіт, цитокіни, екологічна ситуація.

УДК 616.31:(377+378)(477.83)(091)

Мета дослідження. Проаналізувати історію виникнення та організації кафедри стоматології при медичному факультеті Львівського університету, а в подальшому – Львівському державному медичному інституті, наукові здобутки, інформацію про співробітників, які доклали зусиль для підготовки науково-педагогічних кадрів і кваліфікованих лікарів у воєнний та повоєнний періоди.
Методи дослідження. Використано бібліографічний метод вивчення бібліотечних каталогів; джерела з історії медицини, педагогіки; хронологічний метод, що дав змогу проаналізувати особливості становлення і розвитку медичної освіти у різні історичні періоди.
Результати. Досліджено історію становлення розвитку стоматологічної освіти та вплив на цей процес різних історичних подій. Установлено етапи реформування вищої медичної освіти, уточнено відомості про професійну та наукову діяльність видатних українських лікарів цього періоду. Висвітлено особливості організації навчального процесу, формування медичних кадрів у різних медичних навчальних закладах на кожному етапі розвитку держави та освітньої політики, що дає можливість правильно оцінювати позитивні і негативні тенденції формування досвіду для створення сучасних моделей функціонування України та національної освіти.
Висновки. Створення наукових, освітніх центрів підготовки висококваліфікованих фахівців сприяє прогресу медичної галузі, підвищує рівень надання стоматологічної допомоги.
Ключові слова: розвиток медичної освіти, навчальні заклади, медичні фахівці, стоматологічна допомога.

Abstract: Nowadays, the latest treatment technologies are actively developing in dental practice, namely for the restoration of tooth pulp.
Aim: to evaluate the advantages of using modern materials in the treatment of tooth pulps.
Materials and Methods: We examined 33 patients with pulp diseases: 18 women (54.5%) and 15 men (45.5%) with an average age of (33.2±2.3) years. 18 patients (group I) had conservative treatment; 15 patients (group II) got pulp restoration using Biodentin.
Results: In 33 (100 %) patients of both groups, inflammation of tooth pulps was found; in 5 of 18 (27.8 %) patients of group I and 6 of 15 (40.0 %) patients of group II, the presence of fibrous pulpitis without signs of periodontitis was determined, in patients of group II, 4 of 15 (26.7 %) - acute diffuse pulpitis. Streptococci with α-haemolytic activity, staphylococci and fungi of the genus Candida albicans were detected in the plaque. In 93.3% of patients, both clinical
and overall success was achieved with Biodentin, and the frequency of isolation of microorganisms of the genus Streptococcus spp. with α-haemolytic activity and Candida albicans decreased.
Conclusions: Effective pulp restoration, inflammatory process reduction, and conditionally pathogenic microflora suppression were found in patients treated with Biodentin.
Keywords: Pulpitis, biological method of treatment, conservative treatment, Biodentin, microbiocenosis.