In the article, the authors analyze the problem of using modern innovative nanotechnologies in dentistry. Currently, nanotechnology is used in treatment, prosthetics, preventive care of the oral cavity and teeth. Based on this, the use of nanotechnology in dentistry has a number of
advantages compared to the traditional materials used, as they are more effective, affordable, structured, meet all modern parameters, and have high quality. Despite the widespread use of nanotechnology, in some cases, they may carry certain risks. Nanomaterials have higher activity, high permeability through the skin, lungs, and digestive tract. But the impact of nanoparticles on the body remains unexplored. In addition to safety problems of nanomaterials, their production is associated with a number of other problems: engineering, biological, and social. Specialists think about new ways to solve currentprofessional problems. Time will tell how successful the process of integrating narrowprofile research into practical activity will be. The development of new and implementation of existing nanotechnology medical technologies is a promising direction of the development of modern dentistry.
Keywords: nanotechnology, nanomaterials, nanoparticles, dentistry, medicine. 

УДК 616.314-002.36:615.451.34 

У зв’язку з погіршенням екологічної обстановки, збільшенням числа алергічних захворювань серед населення, залишається актуальним пошук методів лікування, що дозволяють знизити кількість лікарських препаратів. Метою дослідження стало підсилення лікувального ефекту та скорочення термінів лікування хворих гострими одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями (гострі одонтогенні періостити, остеомієліти, в тому числі ускладнені флегмонами) шляхом застосування для антисептичної обробки запальних м’яких тканин розчину діоксиду титану в озонованій дистильованій воді.

УДК 616.831.9-002:616.98-092.19-008.64]-036-06-07

Установлено, що в усіх країнах світу туберкульоз (ТБ) є найчастішою опортуністичною інфекцією у ВІЛ-позитивних пацієнтів. Поширення епідемії ТБ/інфекції, спричиненої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), є загрозою національного масштабу та негативно впливає на працездатний і репродуктивний потенціал населення багатьох країн.
Мета роботи — проаналізувати клініко-діагностичні вияви туберкульозного менінгоенцефаліту у пацієнтів на тлі ВІЛ-інфекції.
Матеріали та методи. Проаналізували медичні дані пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу специфічного процесу в Львівському регіональному фтизіопульмонологічному центрі з 2020 до 2023 р. Відібрали 31 медичну карту пацієнтів із туберкульозним ураженням центральної нервової системи на тлі ВІЛ-інфекції. Проводили загальноклінічне, мікроскопічне, молекулярногенетичне, культуральне, морфологічне дослідження, лінійний зонд-аналіз і рентгенологічно-інструментальні обстеження згідно з чинними стандартами. 
Результати та обговорення. Аналіз структури специфічного ураження центральної нервової системи виявив, що у 97 % випадків клінічною формою у ВІЛ-позитивних осіб був ТБ-менінгоенцефаліт, який у 86 % випадків поєднувався з ураженнями інших органів (легень, різних груп лімфатичних вузлів (ЛВ)). Найчастіше діагностували ураження аксилярних та мезентеріальних ЛВ, у 57,1 % випадків — різне поєднання кількох груп периферичних ЛВ. ТБ-ураження головного мозку частіше діагностували у ВІЛ-позитивних чоловіків, мешканців міста, працездатного віку. У більшості пацієнтів (80,6 %) специфічний процес виявили вперше. У 13 % випадків діагностували хіміорезистентні форми. Двоє пацієнтів, госпіталізованих у стані середньої тяжкості, відзначали погіршення загального стану протягом 
останніх 6 міс, однак по медичну допомогу не зверталися, а в 29 % випадків специфічний процес тривав від 2 до 3 міс, що призвело до генералізації ТБ-інфекції в різні органи, розвитку ускладнень у 16,7 % випадків, тривалого стаціонарного лікування та зниження/втрати працездатності у кожного другого ВІЛ-інфікованого пацієнта. У 45,2 % випадків збудника ТБ виявили у спинномозковій рідині і/або харкотинні за допомогою методу GeneXpert MTB/Rif. Супутня патологія була наявна в 80,7 % випадків, майже у кожного другого спостерігали захворювання органа зору, шлунково-кишкового тракту і кровотворної системи. Найчастішими рентгенологічними ознаками ураження органів дихання у ВІЛ-позитивних осіб із ТБ-менінгоенцефалітом були вогнищеві тіні м’якої та середньої інтенсивності, іноді — зливного характеру, підсилення легеневого малюнка або його деформація за рахунок інтерстиційних, перибронхіальних змін, елементів фіброзу, або поєднання зазначених змін. У половини пацієнтів корені були неструктурні.
Висновки. Слід вжити активних цілеспрямованих діагностично-лікувально-профілактичних заходів щодо ко-інфекції ТБ/ВІЛ-інфекції, для цього необхідні оновлення інформації і глибокі знання спеціалістів різних рівнів надання медичної допомоги.
Ключові слова. Ко-інфекція, туберкульоз, ВІЛ-інфекція, специфічний менінгоенцефаліт.

УДК 61(091.2): 616-036.22:616.927.3:579.881.1

Streszczenie. Artykuł poświęcony jest działalności naukowej doktora nauk medycznych Henryka Mosinga, który opracował strategię walki z tyfusem plamistym. Wdrożenie opracowanych przez H. Mosinga środków przeciwepidemicznych umożliwiło poraz pierwszy w historii kraju ograniczenie zachorowań do poziomu bezpiecznego epidemiologicznie i doprowadzenie tej groźnej infekcji do stanu eliminacji.

Анотація. Стаття присвячена науковій діяльності доктора медичних наук Генріха Мосінга, який розробив стратегію боротьби з висипним епідемічним тифом. Впровадження розроблених Г. Мосінгом протиепідемічних заходів дозволило вперше в історії країни знизити захворюваність до епідеміологічно безпечного рівня та привести цю небезпечну інфекцію до стану ліквідації.