Abstract. The article examines the problem of ensuring the psychological stability of students during the war. The level of psychological stability of the student in connection with his visit was analyzed. A study was conducted using a survey of students of several universities in Ukraine. The developed questionnaire made it possible to outline that most students feel anxiety and fear. The influence of the psycho-emotional state during the war on the educational performance of students was determined. There are ways to reduce the feeling of anxiety, tension, fear and directions of adjustment of the psychological climate in the context of resistance to stressful situations. The object of this study is the psychological stability of students during university studies and studies under martial law. The subject of the study is the peculiarities of the formation of psychological stability in students and the means of its formation. The purpose of the study is to determine the psychological conditions for the formation of students' psychological stability. Factors of stressogenicity and psychological stability of students in war conditions were studied. The research revealed the psychological essence of stress resistance and psychological resilience. On the basis of the survey, the mental state of students of higher education institutions during the war was analyzed. The methods of increasing the level of psychological stability of students while studying during the war are considered. Practical recommendations on the formation of stress resistance and psychological stability of students of higher education institutions during the war are presented.
Abstract
Objective: The aim: The study aims to provide evidence of the effectiveness of online low-intensity CBT-based psychological interventions on the psychological well-being of people with social anxiety disorders and related impairments in the COVID-19 pandemic.
Patients and methods: Materials and methods: 222 volunteers aged 18-35 years included in study: low-intensity CBT group (n=106) and control group (n=116). To assess the mental health prob¬lems were used International Neuropsychiatric Interview (MINI) and a set of IAPT scales. Analyses considered levels of pre-post intervention effect sizes and clinically significant improvement of symptoms of social anxiety disorder, generalized anxiety disorder, depression, and distress in maintaining general and work activity scores.
Results: Results: Comparisons between the low-intensity interventions group and control (self-help guide psychological care as usual) indicated more reduction in the severity of symp¬toms of social anxiety disorder and comorbid impairments associated with depression or generalized anxiety disorder. Changes for social phobia and other outcomes indicate that the odds of relapse or exacerbation of symptoms in the control group are more significant than those after a CBT-based low-intensity psychosocial care program. Analysis showed a significant interaction between outcomes scores and the number of sessions: more than five online sessions and homework with a self-help guide improved outcome.
Conclusion: Conclusions: This pilot trial provides initial evidence that low-intensity online interventions based on CBT result in reductions in psychological problems for persons with a social anxiety disorder during the COVID-19 pandemic.
Цією статтею продовжується цикл публікацій про системи охорони здоров’я різних країн світу. Нижчеподаний матеріал присвячений медицині малих країн Європи.
Ключові слова: система охорони здоров’я, Норвегія, Португалія, Греція, Нідерланли,
Швейцарія
This article continues the cycle of publications about the healthcare systems of different
countries of the world. The article below is devoted to the medicine of small European countries.
Key words: health care system, Norway, Portugal, Greece, Netherlands, Switzerland
Нейропластичність є сукупністю різних процесів ремоделювання синаптичних зв’язків, спрямованих на оптимізацію функціонування нейрональних мереж. Вона відіграє вирішальну роль у процесах філогенезу й онтогенезу, а також при підтримці функціонування вже сформованих нейрональних мереж. У нижчеподаній статті представлені останні уявлення про це поняття.
Ключові слова: нейропластичність, патофізіологія, позитронно-емісійна томографія,
транскраніальна магнітна стимуляція
Neuroplasticity is a set of various processes of synaptic connections' remodeling aimed at optimizing the functioning of neuronal networks. It plays a decisive role in the processes of phylogenesis and ontogenesis, as well as in maintaining the functioning of already formed neuronal networks. The following article presents the latest notions about this concept.
Key words: neuroplasticity, pathophysiology, positron emission tomography, transcranial
magnetic stimulation
Медичний гуманізм визначає захист людського життя, характеризує його цінність й забезпечує таємницю діагнозу чи рівноправну допомогу як основну соціальну функцію медицини, яка повинна виконувати завдан-ня, керуючись науковими знаннями, фаховими компетентностями, критичним мисленням й професійною майстерністю, незважаючи на воєнні дії. Адже основу медичного гуманізму становлять загальнолюдські нор-ми моралі й моральності, які формуються в процесі підготовки майбутнього лікаря. Метою статті є висвітлення особливостей формування медичного гуманізму в процесі підготовки студен-тів-медиків. Сьогодення диктує особливо високі культурні, етичні і моральні вимоги до лікарів, тому гуманістична спря-мованість освітньо-виховного процесу повинна стати ключовою при підготовці фахівців охорони здоров’я, а метою цього процесу стає особистість. Виховання майбутніх лікарів гуманістами в сучасних умовах є доволі складним процесом, оскільки змі-нилися цінності молодого покоління. А закріпити у їх свідомості гуманістичні погляди практично неможливо з огляду на сформовані матеріальні цінності в середовищі родини.Гуманістична освіта розвиває асертивні, емпатійні та емоційні якості студентів-медиків. Також складова гуманістичного навчання сприяє глибшому розумінню пацієнтів та колег, що вкрай важливо для майбутнього лікаря. Мета гуманістичної освіти полягає в залученні найкращого досвіду і людських якостей до процесу навчання.Центральну роль у гуманістичній освіті студентів-медиків займає комунікативна компетенція, яка тісно корелює з культурологічною складовою і медичним тактом. Правдивий зміст із довершеною мовною фор-мою зосереджує увагу на етико-деонтологічних і біоетичних нормах у поводженні з пацієнтами, їх родинами та колегами. Тому формування гуманності у майбутніх лікарів передбачає наступні структурні компоненти: пізнавально-когнітивний, мотиваційний, діяльнісно-поведінковий, регулятивний, емоційно-вольовий.