PURPOSE Cytoreductive surgery/hyperthermic intraperitoneal chemotherapy (CRS/HIPEC) programs are often limited to centers in developed countries because of extensive requirements. We aimed to analyze efficacy and challenges of CRS/HIPEC centers in lower-middle–income settings in the Ukraine example.

METHODS A multicenter descriptive study was conducted using data sets (2008-2022) from Kyiv, Lviv, and Odesa centers. Patients with appendiceal neoplasm (AN); colorectal cancer (CRC); malignant peritoneal mesothelioma (MPM); and epithelial ovarian, fallopian tube, and primary peritoneal cancer (EOC) treated with CRS 6 HIPEC were included. Overall survival (OS) was analyzed for N ≥ 20 cohorts using the Kaplan-Meier method.

RESULTS We included 596 patients. At Kyiv and Lviv centers, 37 and 28 patients with AN had completeness of cytoreduction (CC-0/1) rates of 84% and 71%, respectively. Thirty-day major morbidity stood at 24% and 18%, respectively. Median OS was not reached (NR) at both centers. Nineteen patients with CRC from Kyiv, 11 from Lviv, and 156 from Odesa had CC-0/1 rates of 84%, 91%, and 86%, respectively. Thirty-day major complications occurred in 16%, 18%, and 8%, respectively. Median OS in the Odesa cohort was 35 (95% CI, 32 to 38) months. Among 15 Kyiv, five Lviv, and six Odesa patients with MPM, CC-0/1 rates were 67%, 80%, and 100%, respectively, while major complications occurred in 13%, 0%, and 17%, respectively. OS was not analyzed because of small MPM cohorts. At Kyiv, Lviv, and Odesa centers, 91, 40, and 89 patients, respectively, had primary EOC. CC-0/1 rates were 79%, 100%, and 80%, and 30-day major morbidity rates were 23%, 5%, and 6%, respectively. Median OS was NR, 71 (95% CI, 32 to 110), and 67 (95% CI, 61 to 73) months, respectively.

CONCLUSION CRS/HIPEC programs in lower-middle–income environment can achieve safety and survival that meet global standards. Our discussion highlights common obstacles in such settings and proposes effective overcoming strategies.

 Класичний алгоритм лікування пародонтиту включає видалення зубних відкладень та місцевий контроль запалення, кюретаж пародонтальних кишень, а також підтримуючу терапію у тому числі з використанням засобів тривалої дії та спеціальних систем доставки ліків [1,2,3,4,5]. Ці методи терапії покликані мінімізувати симптоми та запобігти прогресуванню та рецедивам захворювання, але, на жаль, не можуть відновити втрачене прикріплення м’яких тканин пародонта до зуба. 

УДК 616.5:616.992.282]:612.015.32

Мета роботи — дослідити закономірність взаємозв’язку вуглеводного обміну з поверхневим кандидозом для подаль- шого розроблення раціональних терапевтичних підходів до лікування кандидозу на тлі початкових порушень вугле- водного обміну.

З метою визначення показників вуглеводного обміну та їхнього впливу на перебіг поверхневого кандидозу було обстежено 93 пацієнтів з різними формами тяжкості цього захворювання. Дослідження вуглеводного обміну включало визначення рівня глюкози натще для виявлення явного цукрового діабету і проведення тесту на толерантність до глюкози (з навантаженням 75 г глюкози). У 32 пацієнтів було виявлено порушення толерантності до глюкози, тому в них додатково визначали рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) та фруктозаміну (ФР). Вміст HbA1c визначали іонообмінним хроматографічним методом у цільній крові, вміст ФР — колориметрично-кінетичним методом як у сироватці, так і в плазмі крові. Забір крові здійснювали натще з ліктьової вени, дослідження проводили відразу після забору. Для дослідження використовували тест-систему Sentinel CH фірми Intero (Італія) і спектрофотометр з фільтром на 405—425 нм.

За результатами дослідження встановлено, що у групі пацієнтів з кандидозними ура- женнями існує пряма залежність рівня HbA1c та ФР від ступеня тяжкості захворювання. Так, у пацієнтів з міні- мальними та середніми кандидозними ураженнями спостерігали підвищення показників НbA1с і ФР (в 1,54 та 1,21 разу відповідно) порівняно з аналогічними показниками у контрольній групі. У пацієнтів зі значними канди- дозними ураженнями та рецидивами концентрація НbA1с зросла в 2,59 разу, а ФР — у 2,26 разу відносно показни- ків контрольної групи.

Результати наших досліджень підтвердили прямий кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості кандидозу та рівнями НbA1с і ФР. Виявлення кореляційних закономірностей є важливим для розроблення комплексного патогенетично обґрунтованого лікування пацієнтів з кандидозними ураженнями шкіри та слизових оболонок.

УДК: 616.127-005.8-036.11:547.964.4]-07 

З метою діагностики та прогнозування перебігу серцево-судинних захворювань, окрім визначення серцевих тропонінів, у кардіологічній практиці все частіше використовують нові біомаркери ураження міокарда, які виявляють наявність ішемії, активність запалення, міокардіальне розтягнення та ремоделювання інтерстицію [1-3].
Зміна серцево-судинного гомеостазу в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда відображає запальну реакцію, що виникає в умовах гемодинамічного стресу; це основа раннього та віддаленого постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка. У цій статті описано роль біомаркерів NT-proBNP та ST2 в стратифікації ризику серцево-судинних ускладнень у післяінфарктному періоді.
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, біомаркери, ST2, NT-proBNP, серцево-судинні захворювання, серцева недостатність.


УДК 616.13-002-036-053.2-07:616.155.02

Хвороба Кавасакі (ХК)-це гострий системний васкуліт, який є найпоширенішою причиною набутих вад серця в дітей віком до 5 років із гіпертермією. Діагностика ХК є клінічною проблемою, враховуючи широкий спектр її проявів і схожість із багатьма вірусними та бактеріальними захворюваннями