Вивчено особливості діяльності аптечних закладів України в умовах повномасштабної війни, зокрема, зміни у нормативно-правовому регулюванні та кадрове забезпечення, динаміку кількості та обсяги реалізації аптечних закладів у 2022 – 2023 рр., а також споживання товарів аптечного асортименту населенням.
УДК 378.147:61
Метою цього дослідження є вивчення питання щодо можливостей дистанційної медичної освіти в кризових умовах. Для виконання поставленої мети встановлено, що така форма освіти дала змогу продовжити освітній процес під час пандемії COVID‐19 та є актуальною в умовах воєнного стану. Під час дослідження виокремлено недоліки й переваги дистанційної форми навчання, охарактеризовано можливості дистанційної освіти саме для студентів медичних закладів, оскільки крім теоретичних знань, важливі практичні заняття. Визначено, що практичні навички під час дистанційного навчання здобувачі освіти медичних закладів освіти можуть отримувати за допомогою клінічних задач, онлайн‐симуляторів, мобільних застосунків.
Distance education is a relatively new form of learning, and its development is directly linked to the advancement of IT technologies. This study aimed to
explore the possibilities of distance medical education in crises. To achieve this goal, it was established that this form of education in unstable life conditions was able to ensure the continuation of the educational process during the COVID‐19 pandemic and remains effective even during full‐scale invasions. During the research, the advantages and disadvantages of distance learning were identified. It was found that this form of education disciplines students and catalyzes their self‐development, but it may not be suitable for unmotivated and disorganized students. However, in the context of this study, it was crucial to highlight the possibilities of distance education specifically for students of medical institutions, as practical sessions are essential for this profession in addition to theoretical knowledge. It was discovered that practical skills for medical students can be acquired through online simulators that create artificial clinical situations for students to solve. In the absence of such simulators, this format is possible through discussions with the instructor, who can design situational tasks for collective discussion during online sessions. Additionally, it was found that modern digital advancements allow students to have simulation learning tools in their pockets, for example, mobile applications that enable the study of anatomy. Furthermore, it was observed that the format of simulation‐based learning, such as virtual reality, is currently being actively implemented. However, it is understood that virtual reality resources are costly and not readily available to a wide range of users. Overall, distance education in the context of full‐scale invasions is essential and irreplaceable. It is the only form of education that enables the continuation of learning in crises. However, its organization, creativity, and progressiveness are directly linked to the managerial decisions of educational institution leaders and the material‐technical base available.
У статті проведено оцінку основних тенденцій ризикових форм поведінки студентів-медиків VI курсу за результатами добровільного анонімного анкетного опитування. Розраховували відсоток осіб, які дали відповідь на запитання анкети та середню похибку відносного показника. Опрацювання результатів здійснювали за допомогою статистичної програми Microsoft Excel. Результати досліджень засвідчили, що серед студентів-медиків зустрічаються випадки використання поведінкових факторів ризику таких, як зловживання тютюновими виробами, наркотичними засобами, алкоголем, а також поширене тривале використання гаджетів, не зважаючи на шкідливий вплив цих чинників на здоров’я. Студенти надають перевагу тютюнопалінню та вживанню алкогольних напоїв у компанії друзів (21,49% та 52,07% відповідно) та для зняття стресу (16,53% та 33,88% відповідно). Однак, більшість респондентів ніколи не палили (35,54%) чи декілька разів пробували палити (36,36%), а також не використовували наркотичних засобів (90,91%).
Thearticleassessesthemaintrendsinrisk forms of behavior between medicalstudents of theVIyearbasedontheresultsof a voluntaryanonymousquestionnaire polling.Thepercentage of personswhoansweredthequestionsof the questionnaireand average errorof the relativeindicator.Theresultswere processed accordingto usingtheMicrosoftExcelstatisticalprogram.Theresultsofthe research showedthat amongmedicalstudentstherearecasesoftheuse of behavioral riskfactorssuchasabuseoftobaccoproducts,drugs,alcohol,aswellaslong-term useofgadgets,regardless of
ontheharmfuleffectsofthesefactorsonhealth.Studentsprefer smokinganddrinkingalcoholic beverages in the company of friends(21.49%and52.07%
respectively)andforstress relief (16.53%and33.88%,respectively).However,most of respondents haveneversmoked(35.54%)ortried to smokeseveraltimes(36.36%),but alsodidnotusedrugs(90.91%).
УДК 613.2:616-057.87
Вивчення стану харчування студентів в сучасних умовах є надзвичайно актуальним. Метою дослідження була гігієнічна оцінка режиму харчування та кратності споживання окремих груп харчових продуктів під час навчання студентками-медиками за допомогою анкетування. У результаті дослідження встановлено у більшості студентів порушення режиму харчування, зменшення кратності споживання м’яса та м’ясопродуктів (2-3 рази на тиждень або рідше), риби та морепродуктів, горіхів (раз на місяць або рідше). Натомість крупи, хліб і хлібобулочні продукти більшість студенток споживає регулярно. Виявлена значна частка молоді, які не включають у свій щоденний раціон фрукти та овочі, або включають їх у недостатній кількості. За отриманими даними виокремлюється група ризику серед студентів з нераціональним харчуванням з метою впровадження рекомендацій щодо правильної організації харчування.
Specific features of students’ nutrition are irregularity and irrationality, which can lead to the development of non-communicable diseases in the future. Therefore, the study of the nutrition peculiarities of students nowadays is extremely relevant. The purpose of the article is a hygienic assessment of the dietary regime and the frequency of consumption of some food groups by female medical students during study at the university. A special questionnaire for scientific research was developed by us and administered to students. It includes questions assessing elements of the dietary regime and the frequency of consumption of key food groups such as meat and meat products, fish and seafood, milk and dairy products, eggs, bread and bakery products, cereals, oil, nuts, fruits and vegetables, and potatoes. The study revealed dietary violations for many students, including lack of optimal meal frequency and meal timing, irregular daily breakfast intake, and additional snacks between main meals. Furthermore, there was a noted decline in the frequency of consumption of essential food groups. Most of the surveyed female medical students include meat and meat products in their diet only 2-3 times a week or less. Some respondents consume fish, seafood, and nuts only once a month or less. Instead, most female students regularly eat cereals, bread and bakery products. In addition, many girls do not include fruits and vegetables in their daily diet or include them in insufficient quantities (less than 300 grams daily). The results indicate that there is a risk group among students regarding possible changes in their health status associated with an imbalanced diet and inadequate intake of essential nutrients. Therefore, an important task of educational institutions is to promote rational nutrition among young people, including future doctors, and to implement recommendations for the proper organization of students’ dietary regime to prevent the development of non-communicable diseases.
Стаття присвячена вивченню анкетним методом стану та самооцінці здоров’я студентів-медиків, їх рівня психологічного стресу в умовах навчання. Виявлено, що більшість студентів-медиків мають хронічні захворювання та часто скаржаться на втомлюваність. Встановлено, що за психологічним тестом Рідера більше половини студентів мають середній або низький рівень психологічного стресу, проте вони часто скаржаться на емоційну лабільність. Студенти з високим рівнем стресу частіше оцінюють свій стан здоров’я як «посередній», а студенти з низьким рівнем стресу – як «добрий».
The article is devoted to the study of the state and self-assessment of the health of medical students, their level of psychological stress in the learning environment of the questionnaire method. It has been found that most medical students have chronic illnesses and often complain of fatigue. According to Reeder’s psychological test, more than half of students have moderate or low levels of psychological stress, but they often complain of emotional lability. Students with high levels of stress are more likely to rate their health as "mediocre" and students with low levels of stress as "good".