УДК 616.12-005.4+616.36-003.826

Пандемія метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки, що починається з метаболічно-асоційованого стеатозу печінки (МАСП), впливає на перебіг ішемічної хвороби серця (ІХС). За даними літератури, МАЖХП вже на стадії стеатозу асоціюється з підвищеною кальцифікацією коронарних артерій, хоча вплив на тривалий прогноз пацієнтів точно не встановлений. Мета дослідження – визначитивплив МАСП на довготривалий прогноз пацієнтів з хронічними формами ІХС. Упродовж 3-х років спостерігались 85 чоловіків віком 36-78 років (медіана 57 рр.) із ІХС, стабільною стенокардією І-ІІІ функціональних класів. Вони були поділені на дві зіставні групи: з МАСП (13%) та інтактною печінкою (87%). Критерії МАСП: уль-тразвукові ознаки підвищеної акустичної щільності печінки порівняно з нирками, помірне збільшення розмірів печінки; незначне розширення селезінкової та ворітної вен, погана візуалізація центральних судин; відсутність лабораторних ознак активності мезенхімального запалення та цитолізу (EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the Treatment of Non-alcoholic Fatty Liver Disease, 2016). Прогноз оцінювали за Kaпланом-Mайєром з визначенням істотності за критерієм Кокса чи тестом Гехана-Вілкоксона, сукупна кінцева точка – гостра кардіоваскулярна подія. У хворих на хронічні форми ІХС наявність метаболічно-асоційованого стеатозу печінки є незалежним предиктором розвитку гострих кардіоваскулярних подій впродовж трьох років. Несприятливими предикторами 3-річної виживаності пацієнтів з хронічними формами ІХС також були низький вміст ХС-ЛПВЩ (<1,0 ммоль/л) та збільшені рівні тригліцеридів (≥1,7 ммоль/л), загального фібриногену (> 4 г/л) та РФМК (≥ 4 мг/дл). Несприятливими прогностичними факторами тривалого прогнозу у пацієнтів з ІХС були наявність стеатозу печінки, ліпідні порушення та гіперкоагуляція.

УДК 616.24-006.6-089.87+089.844+616.233-089.844

While the development of specific steatohepatitis-associated cardiomyopathy (SHACMP) in the context of fatty liver disease has been documented, it remains unclear whether any cardiac changes occur during the initial stage of fatty liver disease, known as metabolic-associated liver steatosis (LS).

Objective — to evaluate the characteristics of metabolism and electrical activity of the heart in patients with chronic obstructive pulmonary disease and chronic forms of coronary heart disease and concomitant liver steatosis.Materials and methods. 35 patients with chronic obstructive pulmonary disease, respiratory insufficiency stages I and II, coronary heart disease, atherosclerotic cardiosclerosis, and heart failure functional classes I and II, were examined. Their diagnosis and treatment were conducted in accordance with established protocols and international recommendations. Depending on the occurrence of LS, patients, matched for age, gender and lung function parameters, were divided into two groups: those suffering from it (n = 26) or not suffering from it (n = 9). Additionally, leptin level was determined, body mass index (BMI), leptin to BMI ratio, De Ritis ratio, hepatic steatosis index, glomerular filtration rate (according to MDRD) were calculated, and automatic ECG test was run. The results were processed statistically; the significance assumed at р < 0.05.

Results and discussion. It was established that LS was diagnosed in patients with a higher BMI and was accompanied by clear metabolic changes — higher values of leptin, leptin-to-BMI ratio, fasting blood glucose and total cholesterol levels. The criteria of LS are not only an increase in echogenicity and size of the liver, but also higher values of ALT, De Ritis ratio and hepatic steatosis index. According to the correlation analysis, the deterioration of the liver condition was accompanied by changes in the heart — tachycardia and a decrease in the angle of the QRS complex, which can be considered as signs of the development of SHACMP, characteri-zed by a prolongation of the PQ interval (р = 0.07) and a significant deviation of the angle of the QRS complex. Inflammation and endogenous intoxication are the leading mechanisms of progression of both LS and SHACMP.Conclusions. Patients with chronic obstructive pulmonary disease and chronic forms of coronary heart disease, alongside with liver steatosis, exhibit signs of steatohepatitis-associated cardiomyopathy caused by metabolic changes, inflammation and endogenous intoxication.

УДК 616.1[.4-099-008.6-07 

Речовини синдрому ендогенної інтоксикації (СЕІ), які відносяться до молекул середньої маси (МММ), мають кардіоваскулярну токсичність. Їх
вміст підвищений за умов хронічної серцевої недостатності, зумовлюють кардіометаболічні ускладнення у хворих на хронічну хворобу нирок, однак їх вплив вивчений недостатньо, що зумовило актуальність та доцільність нашого дослідження.
Мета дослідження – порівняти лабораторно-інструментальні особливості перебігу метаболічно-асоційованого стеатозу печінки (МАСП), за умов
вираженої та незначної активності СЕІ. Обстежено 19 пацієнтів (10 чол., 9 жін.; середній вік 61,8 р.) з ішемічною хворобою серця (ІХС), атеросклеротичним кардіосклерозом, СН І-ІІ ФК та сонографічно діагностованим МАСП. Залежно від рівня МММ пацієнти розподілені на групи
з вираженим СЕІ (МММ >0,6 од.) та помірною активністю (МММ <0,6 од.), що були тотожні за гендерно-віковим складом, показниками гемодинаміки, індексом маси тіла та площею поверхні тіла. Проведено фотометричне визначення МММ загальних та на хвилях довжин 238, 254, 266, 282 нм у крові та сечі; визначення L-аргініну крові та нітритів сечі, лептину; розраховано коефіцієнт ароматичності 238/282, гепатостеатозний індекс; відношення АСТ/тромбоцити; ядерний індекс інтоксикації (ЯІІ); відношення лімфоцитів та нейтрофілів до моноцитів. Результати опрацьовані статистично, поріг істотності р<0,05.
Результати. Серед амбулаторних пацієнтів з ІХС, атеросклеротичним кардіосклерозом та МАСП 36,8% мали високу активність СЕІ (2-3-го ступеня), а 63,2% - помірну (1-го ступеня). Пацієнти з вираженою активністю СЕІ характеризувались гіпоальбумінемією, дисліпідемією, низьким вмістом лептину та вищим аргініном, лімфопенією периферичної крові, формуванням адаптаційної реакції стресу та відносним стоншенням
стінок серця. Вміст МММ254,266,282 крові істотно корелював з розміром лівого шлуночка в діастолу, МММ266,282 сечі - із загальним холестерином, часточками низької та дуже низької щільності та тригліцеридами, коефіцієнт ароматичності – з нітритами сечі. Інтегральний гематологічний ЯІІ був прямо пропорційний діастолічному тиску, а відношення лімфоцити/моноцити - систолічному. Відношення нейтрофілів до моноцитів та АСТ/тромбоцити корелювали з вмістом загального білірубіну; а гепатостеатозний індекс - з ліпопротеїдами високої густини та коефіцієнтом атерогенності.
Висновок. Пацієнти із супутнім лічно-асоційованим стеатозом печінки та високим рівнем СЕ характеризувались метаболічними порушенням, а специфічні показники СЕІ корелювали з параметрами ліпідного обміну та гемодинаміки.