The severe acute respiratory syndrome coronavirus-2 (SARS-CoV-2) caused a new coronavirus disease (COVID-19), which is highly contagious and its pathogenesis has not been fully elucidated. In COVID-19, the inflammation and blood coagulation systems are excessively activated. SARS-CoV- 2 damages endothelial cells and pneumocytes, which leads to disruption of hemostasis in SARS. Thromboembolism is the main cause of mortality in patients with COVID-19. Clots, including pulmonary embolism (PE) and deep vein thrombosis (DVT), ranging from minor to fatal complications of the SARS-CoV-2 infection are known. Individuals with pre-existing diseases are more susceptible to the development of blood clots and poor outcomes. High levels of circulating cytokines and D-dimer (DD) are influential biomarkers of poor outcomes in COVID-19. The latter occurs as a result of hyperfibrinolysis and hypercoagulation. Plasmin is a key player in fibrinolysis and is involved in the cleavage of many viral envelope proteins, including SARS-CoV. Due to this function penetration of viruses into the host cell occurs. In addition, plasmin is involved in the pathophysiology of acute respiratory distress syndrome (ARDS) in SARS and promotes the secretion of cytokines, such as IL-6 and TNF, from activated macrophages. The focus of existing treatment to alleviate fibrinolysis in patients with COVID-19 is the use of systemic fibrinolytic therapy given thrombotic pathology in severe forms of COVID-19 which may lead to death. However, fibrinolytic therapy may be harmful in the advanced stages of COVID-19, when the status of disseminated intravascular coagulation (DIC) changes from suppressed fibrinolysis to its enhancement during the progression of the disease. This narrative review aims to elucidate the pathogenesis of COVID-19, which will further help in precise diagnosis and treatment.

УДК616.155.194-053.2+616-096.7/.001.891.5

Еритропоетична протопорфірія (ЕПП) є рідкісним спадковим захворюванням, зареєстрованим в усьому світі, проте існують регіональні відмінності у його епідеміології. Хвороба спричиняється частковим дефіцитом ферохелатази, яка є останнім ферментом шляху біосинтезу гему. При типовій ЕПП світлочутливість з'являється вже після першого перебування в ранньому дитинстві на сонці. У 20-60% пацієнтів з ЕПП спостерігається мікроцитарна анемія, яку помилково первинно діагностують як залізодефіцитну анемію, a тому призначають залізовмісні ліки.

An increase in the hypogalactia frequency diagnosis in breastfeeding mothers is one of the world-spread medical and social problems and is especially high in women with risk factors of lactation disorders. Early estimation of risk factors creates opportunities for physicians to diagnose the lactation problem that mothers face and solve it.

УДК: 613.287.1:614.25:347.61

У статті представлено переваги грудного вигодовування, сучасні рекомендації з грудного вигодовування
дітей, отримані шляхом аналізу наукової літератури. Деталізовано дані, що підкреслюють значущість, унікальність якісного і кількісного складу грудного молока — найкращого виду вигодовування немовлят. Акцентовано увагу на існуючих науково визначених фактах, що пояснюють значення грудного вигодовування як найкращого способу забезпечення росту й розвитку немовляти. Відзначено, що адекватне вигодовування матері захищає малюка від різних інфекцій, алергічних реакцій і захворювань, сприяє формуванню власної імунної системи. Захисну функцію забезпечує чимало специфічних і неспецифічних протиінфекційних факторів, що містяться в молозиві та молоці людини: секреторний імуноглобулін А у високій концентрації, імуноглобуліни А, G, М, Е, живі клітинні елементи (нейтрофіли, макрофаги), лактоферин, лізоцим, біфідофактор, комплемент, параамінобензойна кислота (захист від малярії), антистафілококовий чинник тощо. Грудне молоко відіграє значну роль у профілактиці харчової алергії. У даній статті підкреслено важливість основних положень, на які слід опиратися при проведенні допологової бесіди, а також зосереджено увагу на збалансованості роботи лікаря-педіатра та лікаря загальної практики — сімейного лікаря медичних установ первинної ланки, яка є запорукою успіху грудного вигодовування. Робиться акцент на володінні лікарями первинної ланки медичної допомоги основами менеджменту періоду лактації та грудного вигодовування, а також забезпеченні теоретичної, практичної і психологічної підтримки матерів. Крім теорії знання, важливою умовою успіху роботи лікарів у підтримці грудного вигодовування є переконання матері в його перевагах і важливості. Описано властивості грудного молока, що повністю відповідають морфофункціональним потребам немовляти. Звернено увагу на основні положення бесіди сімейного лікаря чи педіатра щодо підтримки грудного вигодовування при первинному патронажі.
Ключові слова: грудне вигодовування, грудне молоко, новонароджена дитина, імуноглобуліни, молозиво.

УДК: 616.5-002.2:612.015.6:577.161.2]-053.2

Вітамін D – важливий для дерматології стероїдний гормон. Шкіра є унікальним органом, оскільки в ній синтезується цей вітамін під час перебування на сонці, та органом-мішенню для його діяльності. Надзвичайно важливі в медицині дослідження фізіології метаболізму, механізму дії вітаміну D та його впливу на шкіру. Разом із тим, важливою опцією є участь вітаміну D у роботі уродженого й адаптивного імунітету, а саме його вплив на функцію кератиноцитів і проліферацію, що може свідчити про ймовірну роль вітаміну D у шкірній алергічній сенсибілізації та розвитку атопічного дерматиту (АД).
Мета дослідження – визначити рівень вітаміну D у дітей з атопічним дерматитом різного ступеня
тяжкості залежно від значення індексу SCORAD за допомогою імунохімічного методу з хемілюменісцентною детекцією для глибшого розуміння патогенетичних механізмів розвитку атопічного дерматиту, оптимізації діагностичних втручань, персоніфікованого терапевтичного підходу до вибору схеми дотації вітаміну в дітей з атопічним дерматитом.