Проблема рецидивуючого бронхіту (РБ) у дитячій патології не втрачає своєї актуальності. Поширеність РБ у дітей становить 2,5 на 1000 дітей віком 1–15 років. Найвищі показники спостерігаються у дітей віком від 2 до 7 років. У цей період імунна система ще не повністю сформована, що робить малюків вразливими до частих епізодів запалення бронхів. У зонах із забрудненням повітря рівень РБ на 15-20% вищий, ніж у чистих зонах. Виснаження резервів захисних систем організму створює умови для активації і пролонгації мембранопатологічних процесів в організмі, що несе загрозу до хронізацїї процесу.

Актуальність теми. Хімічні сполуки з подразнюючими властивостями (альдегіди, органічні кислоти, галогени тощо) є невід’ємною складником сучасних технологічних процесів: від фармацевтичного виробництва до нафтохімії. Постійне впровадження нових хімічних речовин потребує оперативного встановлення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для запобігання виникненню професійних захворювань.

Речовини з вибірковою подразнюючою дією характеризуються низьким порогом сприйняття та високою агресивністю щодо слизових оболонок дихальних шляхів та очей. Наукова актуальність проблеми полягає у необхідності чіткого розмежування адаптивних рефлекторних реакцій та патологічних змін у верхніх дихальних шляхах, що потребує прецизійного медико-біологічного обґрунтування медико-санітарних нормативів. Встановлення медико-санітарних нормативів дозволяє мінімізувати ризики розвитку професійних дерматитів, алергічних ринітів та професійної астми, які мають значний соціально-економічний вплив.

Враховуючи ризики аварійних ситуацій на хімічно небезпечних об'єктах та використання специфічних реагентів під час відновлення промислової інфраструктури, контроль за сполуками з вибірковою подразнюючою дією стає критичним фактором збереження трудового потенціалу країни.

У роботі наведені результати дослідження ланок кровоносного русла яєчка білого щура в нормі та шляхи кровопостачання яєчка щура за умов експериментального цукрового діабету. Морфологічний та морфометричний аналіз ангіоархітектоніки яєчка дозволив оцінити стан його васкуляризації в нормі та за умов стрептозотоциніндукованого цукрового діабету. Глибина структурних змін ланок кровоносного русла яєчка білого щура при цукровому діабеті корелює з морфометричними показниками.
Для ранньої діагностики ускладнень цукрового діабету, що є запорукою успіху для подальшого лікування захворювання, важливо розуміти особливості будови і кровопостачання органів при цукровому діабеті. Домінуючу роль в інвалідизації при цукровому діабеті відіграє ураження стінки судин різних органів.
Мета дослідження: встановити особливості кровоносного русла яєчка білого щура репродуктивного віку в нормі та закономірності перебудови в динаміці перебігу експериментального цукрового діабету.
Матеріали та методи: дослідження проведено на 20 статевозрілих білих щурах-самцях, віком 4,5-7,5 місяців і масою тіла 130-150 г. Експериментальний цукровий діабет моделювали одноразовим внутрішньоочеревинним введенням стрептозотоцину («Sigma» США), приготованому на 0,1 М цитратному буфері, рН =4,5, із розрахунку 7 мг на 100 г. маси тіла тварини. Розвиток цукрового діабету контролювали за збільшенням рівня глюкози в крові, який вимірювали глюкозооксидазним методом. Дослідження проводили на тваринах з рівнем глюкози понад 13,4 ммоль/л через 2, 4, 6 і 8 тижнів після початку експерименту. Для ін’єкції судинного русла яєчка використовували водну суспензію казеїнової олійної газової сажі “Темпера». Для проведення морфометричного аналізу використовували наступні кількісні критерії: діаметр мікросудин, густина (щільність) пакування обмінних судин, показник трофічної активності тканини (радіус дифузії). Терміном «обмінні судини» позначали гемокапіляри. Для статистичного аналізу вихідних даних, математичних розрахунків, їх графічного представлення та результатів аналізу використано програмне забезпечення Excel з пакету прикладних програм Microsoft Office. Для оцінки результатів досліджень визначали наступні показники: середнє значення (М); середньоквадратичне відхилення (σ sigma); абсолютну похибку (m).