В Україні активно використовується ряд антисептичних та дезінфікуючих лікарських препаратів, такі як “Декасан”, “Септефрил”, “Риносепт” та інші, що мають в складі декаметоксин як активний фармацевтичний інгредієнт. Декаметоксин чинить ефективну антимiкробну та протигрибкову дію, що пов’язано із впливом речовини на проникність мембран патогенів та їх деструкцію.

Як відомо, люди, які перебувають в особливих умовах, можуть відчувати унікальні психологічні та емоційні переживання. Це, найчастіше, військові, рятувальники, люди, які працюють в екстремальних умовах та ін. Вони часто зазнають підвищений рівень стресу, відчувають тривогу, переживають травматичні ситуації. Відповідно, вивчення і розуміння особливостей таких ситуацій є актуальним, оскільки допомагає розробити підходи до підтримки тадопомоги цим людям.

Вивчення механізмів міжмікробних взаємозв’язків патогенних чи умовнопатогенних мікроорганізмів в останні роки викликає зацікавленість все більшого кола дослідників в різних країнах. Серед предметів вивчення важливе місце посідає мінливість біологічних властивостей збудників інфекційних хвороб в мікробних асоціаціях – зокрема, прояв факторів патогенності чи зниження рівня антибіотикочутливості. Характерною особливістю екології збудника дифтерії Corynebacterium diphtheriae є його здатність тривалий час перебувати в організмі людини в вигляді безсимптомного носійства, коли він включається у складний мікроценоз ротоносоглотки. Вважається, що тривалому носійству C. Diphtheriae сприяють порушення нормоценозу ротоглотки. Одним з індикаторів таких порушень є збільшення кількості предстаників роду Candida. Водночас, можливі взаємозв'язки між видами C. diphtheriae та C. albicans вивчені недостатньо.

У хворих на туберкульоз легень (ТБ) в крові спостерігаються численні порушення обмінних процесів в результаті яких виникає виражений дисбаланс звичайно існуючих в нормі проміжних та кінцевих продуктів обміну різних метаболічних ланцюгів та з’являються метаболіти, дія яких є токсичною (чинники ендогенної інтоксикації). Одним із патогенетичних факторів ендогенної інтоксикації (ЕІ) є накопичення в крові та інших біологічних рідинах організму середньо-молекулярних пептидів – молекул малої та середньої маси (МСМ) – речовин з молекулярною масою від 300 до 5000 дальтон, які чинять високу токсичну дію на організм. Ріст захворюваності гостропрогресуючими деструктивними формами туберкульозу легень з хіміорезистентністю збудника, висока смертність серед цих хворих визначають необхідність пошуку нових ефективно діючих технологій лікування в умовах глибокого ендотоксикозу, на фоні масивної антимікобактеріальної (АМБ) терапії. Тому оцінка рівня ЕІ є надзвичайно важливою та актуальною.

Saccharomyces boulardii – вид непатогенних одноклітинних дріжджових грибів роду Saccharomyces, який входить до складу пробіотичних препаратів. Найчастіше, їх застосовують для профілактики розладів шлунково-кишкового тракту, спричинених прийомом антибіотиків. Одним із ключових механізмів дії пробіотичних засобів є модифікація мікробіоти шляхом синтезу антибактерійних сполук. Відомо, що більшість штамів, які використовуються у виробництві пробіотиків продукують речовини, що володіють бактерицидною дією. Тому, з метою вивчення пробіотичних властивостей Saccharomyces boulardii, було порівняно їх антагоністичну активність зі штамами Bacillus subtilis та Escherichia coli M-17, виділених із пробіотичних препаратів.