У Європі близько 100 мільйонів людей страждають від хронічної хвороби нирок (ХХН), та згідно із прогнозами, до 2040 року вона стане п’ятою причиною смерті в усьому світі за поширеністю (Vanholder R, 2021). Етіологічна структура ХХН є наступною: 42.2% цукровий діабет, 21.4% хронічні гломерулонефрити, 19.5% артерійну гіпертензію, 6.9% обструктивні нефропатії, 3.6% хронічний інтерстиційний нефрит, 1.5% автосомно-домінантний полікістоз нирок, 2.7% невідомої етіології (Sharma R, 2018). Однак більшість змін при ХХН є незворотніми і такі пацієнти потребують трансплантації нирок, так станом на травень 2023 року в Україні 1409 пацієнтів перебували на листку очікування. Саме тому правильна діагностика має відбуватися на більш ранніх етапах, важливим діагностичним методом для визначення етіології ХХН, прогнозування подальших перспектив, діагностики відторгнення трансплантату та для проведення наукових досліджень є виконання нефробіопсії. Рутинне зафарбування гематоксилін-еозином не дозволяє повною мірою дослідити усі морфологічні зміни у нирках, що робить необхідним використання додаткових гістохімічних, імуногістохімічних та імунофлюоресцентних технік.
Практичне спрямування навчального процесу при вивченні базової медичної дисципліни – анатомії людини є вимогою сучасного викладання у вищому медичному навчальному закладі. Вивчення анатомії людини традиційно розпочинається з розділу «Кісткова система». Студент одразу ж зустрічається з труднощами, пов’язаними із необхідністю засвоєння великої кількості фактичного матеріалу. Одним із засобів оптимізації навчального процесу, формування позитивної мотивації при вивченні цього розділу для фахівців з фізичної реабілітації є роз’яснення функціонального значення частин опорно-рухового апарату, а також націленість на практичне застосування набутих знань. Цьому допомагає недооцінена на даний час «Анатомія поверхні тіла людини» («Human surface anatomy»), яка дозволяє вивчати анатомічні структури тіла людини без розтину і препарування.
Lviv as the capital of the Kingdom of Galicia and Lodomeria (which after the First Partition of Poland fell under Habsburg government in 1772) and its academic life were deeply connected with academic, legal, and political dynamics within the Habsburg Monarchy. For example, this can be shown by the introduction of a dissection course. It was first implemented in Vienna in 1786/87, and somewhat later in more peripheral academic institutions like Lviv, in 1810, after it had proofed itself in the capital. This showcases that Vienna held a special position among all („Austrian“) Habsburg universities as a testing ground for innovations, which later on could be implemented throughout the entire Habsburg Monarchy. The same mechanism has already been researched concerning other “smaller” Habsburg universities, for example in modern day Croatia
Henryk Kadyi, professor of anatomy in the Lviv university, was regarded as one of most eminent researchers in preparatory techniques. He studied medicine in Krakow and Vienna, then working in the Department of Anatomy in Jagiellonian University in Krakow under Professor Ludwik Karol Teichmann.
Teichmann is recognized as master of preparatory techniques, which enabled him to achieve several important discoveries, especially in the field of lymphatic system anatomical structure. Kadyi was co-working with Teichmann for several years having opportunity to learn and practice the art of preparation. Still in Krakow he began his own scientific project aiming to make full description of the vascular system of the spinal cord. In agreement with Teichmann, exploring several materials and techniques, Kadyi was in close scientific collaboration with Professor Albert Adamkiewicz, whose name is to this day associated with so-called Adamkiewicz artery (arteria radicularis magna).
Українська анатомічна номенклатура є системою, яка історично складається і формується на ґрунті народної мови, а також у тісному зв’язку з міжнародною анатомічною номенклатурою. Головним ініціатором упорядкування української анатомічної номенклатури, як еквівалента Міжнародної, виступив завідувач кафедри нормальної анатомії Львівського державного медичного університету Михайло Андрійович Нетлюх на ІІІ з’їзді анатомів України у Чернівцях (1990 рік). За його наполегливим сприянням була створена Українська анатомічна номенклатурна Комісія (УАНК).