Стан здоров’я студентської молоді як інтелектуального, так і трудового потенціалу є однією з найактуальніших проблем сьогодення, яка формує добробут нації в цілому. У сучасному студентському молодіжному середовищі поширена низка факторів, зокрема постійна перевтома, пов’язана з 
високою інтенсивністю навчального навантаження та необхідністю працювати паралельно з навчанням, незбалансоване харчування та порушення його режиму, недостатня тривалість сну, низька рухова активність та пристрасть до шкідливих звичок, які несприятливо впливають на здоров’я молоді та призводять до зниження рівня відповідальності молодих людей за збереження власного здоров’я і формування навичок здорового способу життя. Однією із важливих складових здорового способу життя є повноцінне харчування та високий рівень фізичної активності, які впливають на фізичний, моральний та духовний розвиток особистості і є важливою передумовою якості життя молодого покоління у майбутньому та його довголіття (Ярецька В. В., 2019; Олійник Н. А. та співавт., 2018; Чернявська Л. І., 2017). 

За статистичними даними кількість людей із зайвою вагою та ожирінням постійно зростає у багатьох частинах нашої планети. Відповідно до прогнозів експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у 2030 році у світі буде 600 мільйонів людей, які страждають на ожиріння. Варто підкреслити, що в 1996 році рівень цього показника становив 256 мільйонів осіб (Jarosz M., 2010). У Європі надлишкова маса тіла зустрічається приблизно у 10-25 % жінок і 10-20 % чоловіків. Ожиріння є системним захворюванням, основною причиною якого є тривалий позитивний енергетичний баланс, за якого невитрачена організмом енергія накопичується у вигляді надмірної жирової тканини. Серед факторів ризику цього патологічного стану слід зазначити низьку фізичну активність, систематичне споживання висококалорійної їжі, хронічний стрес, гормональні розлади, генетичні та екологічні фактори. З огляду на це, правильні харчові звички є запорукою належного стану функціонування організму та однією з базових умов збереження здоров'ям.

Студентський період нині розпочинається у 17-18 років. Продовжуються процеси росту і розвитку організму, це відбувається вже на фоні змінених умов побуту і навчання, нових емоцій, високого рівня інформаційних навантажень. Додаються розумові та нервовопсихічні навантаження, значні навантаження на зоровий апарат, зміна характеру харчування, порушення режиму харчування і нераціональне харчування, малорухомий спосіб життя і недостатнє фізичне навантаження. Усе разом може призводити до порушення адаптаційних процесів, погіршання рівня фізичного розвитку і стану здоров’я студентів закладів вищої освіти України (Гуліч М. П. та ін., 2018; Орлик Н. А. та ін.,2020; Мізюк М. І. та ін., 2022; Тисевич Т. В., 2022; Кіцула Л. М., Федоренко В. І., 2023 тощо). Поміж значної кількості параметрів оцінки фактичного харчування та фізичного розвитку для їхньої скринінг-оцінки використовується індекс маси тіла. Він є критерієм для визначення й оцінки маси тіла, оцінки стану адекватності харчування й визначення рівня фізичного розвитку, є обов’язковим критерієм урахування харчового статусу пацієнтів під час призначення лікувального
харчування у закладах охорони здоров'я (наказ МОЗ України № 931 від 2013 р.)

 УДК: 378 : 61 : [378. 12 : 378.048]: 004.89

Людство підходить до тієї межі свого розвитку, коли починає все частіше
запитувати себе: чи втримаємо монополію на інтелект на власній планеті? І йдеться
не про гіпотетичне прибуття представників інопланетної цивілізації, що поки виглядає
малоймовірним, а про наші власні розробки у створенні штучного інтелекту, який
стрімко розвивається, навчається, набирає сили