На сьогоднішній день у дерматології плазма крові збагачена тромбоцитами найчастіше застосовується як додатковий метод терапії при лікуванні різних форм алопеції, постакне, акне, ангіоневрозів шкіри, гострих та хронічних виразок різної етіології (діабетичні, венозні, травматичні та ін.), вторинних гіперпігментованих плям та різних косметичних дефектів шкіри.

У кожного з нас є невеликі, часом помітні тільки нам, але такі ненависні недосконалості шкіри (судинна зірочка, сліди постакне, гіперпігментації, рубці). Невдоволення зовнішністю часто стає причиною комплексів, психологічних проблем і низької самооцінки. Сьогодні одне з перших місць в сучасній медицині та косметології в боротьбі з будь-якими дефектами шкіри займають лазерні методики, спектр яких достатньо широкий. Вони розрізняються довжиною хвилі, потужністю впливу, глибиною проникнення, частотою і тривалістю імпульсів і іншими фізичними показниками. Для однієї і тієї ж процедури можуть використовуватися різні види лазерів. І навпаки один лазер може охопити собою безліч різних процедур і ефектів.

Синдром Стівенса – Джонсона (ССД), що у 50 % випадках є медикаментозно спровокованим захворюванням, дедалі частіше зустрічається в повсякденній практиці лікарів дерматовенерологів. Визначальну роль у патогенезі патологічних станів (запалення, шоків різного ґенезу тощо) має унікальний поза- і внутрішньоклітинний месенджер – система оксид азоту (NO), яка виконує функцію ендогенного регулятора при різних дерматозах. У фізіологічних концентраціях NO, взаємодіючи з активними формами кисню, проявляє властивості антиоксиданта, при порушеннях метаболізму, пов’язаних з накопиченням NO в тканинах, в цих же реакціях утворюються високотоксичні речовини, які негативно впливають на перебіг захворювання. Широкий спектр біологічної дії NO визначає інтерес до вивчення системи NO - NOS (іони нітратів (NO -), іони нітритів (NO -)) у хворих на ССД, які супроводжуються залученням до процесу усіх систем організму та визна чають прогноз хвороби.

Акне складає у структурі дерматологічних хворих близько 20 – 30% і є однією із найчастіших причин звернення пацієнтів до дерматолога. У більшості випадків захворювання дебютує у підлітковому віці частіше серед хлопців, у зрілому ж віці – серед жінок. Дослідження останніх років показали, що дисморфічні розлади виникають частіше у пацієнтів дерматологічного профілю, серед таких пацієнтів понад 86% не задоволені лише однією частиною свого тіла, і у 95% випадків – це обличчя. Дисморфічні розлади асоційовані з дерматологічними захворюваннями та без вчасної корекції можуть призвести до соціальної дезадаптації, тривожності та фобій.

В проблемі екземи має актуальність вивчення судинної ланки її патогенезу. Встановлено, що ситуація імунного конфлікту супроводжується підсиленням вироблення або виділення широкого спектру речовин, що мають також і вазоактивну дію. В подібних випадках можемо думати про зміни судинної стінки з наступною активацією судинно- тромбоцитарної та коагуляційнїі ланок гемостазу.