Туберкульоз і в теперішній час, як і багато років поспіль, лишається актуальною та важливою медико-соціальною проблемою яка наносить значні економічні збитки державі. Дана хвороба не подолана в жодній країні світу. У 2023 році в Україні спостерігалось зростання захворюваності на дану недугу, особливо серед дитячого населення. Враховуючи війну в Україні, а через неї значну міграцію населення, хронічні стреси, зниження життєвого рівня населення можна прогнозувати і подальше погіршення епідемічної ситуації з туберкульозу, адже дана хвороба є не лише інфекційною а й соціальною. Відомо, що туберкульоз може уражувати не тільки легені, а й усі інші органи людини: у 80 % випадків уражуються легені, а в 20 % - інші
органи. Хоча, зазвичай, дана хвороба у населення та навіть у медичних працівників асоціюється з легенями. Даний факт є однією з причин
несвоєчасної діагностики туберкульозу позалегеневої локалізації. Ще одним фактором, який не сприяє своєчасній діагностиці туберкульозу не
легеневої локалізації є складна його диференційна діагностика з іншими Інноваційна наука: пошук відповідей на виклики сучасності патологіями через труднощі в отриманні матеріалу для пошуку збудника хвороби.

Зростання захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, ожиріння, а також їхній вплив на загальний рівень здоров’я
населення, ставить перед медичною системою завдання значної уваги до профілактики. Хронічні неінфекційні захворювання (ХНЗ) вже давно стали
одними з основних причин смерті і інвалідності в Україні. Враховуючи це, медичні сестри відіграють надзвичайно важливу роль у профілактиці цих
захворювань, оскільки вони є найбільш доступними медичними працівниками для широких верств населення [1,2,3,4]. Для дослідження було вибрано 100 пацієнтів, які звертались до медичних працівників загальної практики – сімейної медицини міста Луцька. Пацієнти були вибрані випадковим чином з різних вікових груп та соціальних категорій, щоб забезпечити репрезентативність вибірки. Окрім того, до дослідження було залучено медичних сестер загальної практики – сімейної медицини (25 осіб). Для опитування пацієнтів та медичних сестер були розроблені анкети, що включають питання щодо знань про ХНЗ, ставлення до здорового способу життя, частоти проходження медичних обстежень, а також оцінки
ефективності профілактичних заходів.

В роботі розглянуто проблему диференціальної діагностики синдрому цитолізу гепатоцитів за лабораторними показниками, зокрема критерії, які дозволяють відрізняти хронічні вірусні гепатити та метаболічно асоційовану жирову хворобу печінки.

Актуальність теми дослідження професійних ризиків емоційного вигорання персоналу екстреної медичної допомоги зумовлена щоденною
роботою в умовах екстремальних ситуацій, що супроводжуються високим емоційним навантаженням. Постійний стрес, перевтома, обмежені ресурси
та необхідність прийняття термінових рішень сприяють розвитку синдрому емоційного вигорання серед працівників екстреної медичної допомоги.
Метою дослідження є аналіз професійних ризиків виникнення емоційного вигорання серед персоналу екстреної медичної допомоги.

УДК 615.15:159.954.3

У сучасних умовах розвитку сфери охорони здоров’я посилення доказової медицини та зростання етичних вимог до фармацевтичної діяльності комунікація між фармацевтом і пацієнтом набуває надзвичайної ваги. Фармацевт виконує функції не лише реалізатора ліків, а й медичного консультанта, який здатен впливати на вибір пацієнта, зміну його поведінки, дотримання режиму лікування. Ефективний вплив у цій взаємодії реалізується через низку мовленнєвих стратегій, що мають психолінгвістичну природу. «Безумовно, невисокий рівень комунікативної компетентності, вмінь та навичок ділового спілкування негативним чином впливає на ефективність професійної діяльності фахівців фармацевтичної галузі».