Для шинування рухомих зубів у пацієнтів із пародонтитом широко застосовуються адгезивні технології з використанням скловолоконних стрічок. Однак самі стрічки можуть бути місцями ретенції, на яких утворюється додаткова кількість біоплівки, а на верхній щелепі можуть сприяти підвищенню прикусу. Використання композиційних матеріалів без армуючої стрічки неефективне, оскільки шинуючі конструкції зі звичайних композитів не витримують механічного навантаження і розтріскуються. 

 Важливою проблемою стоматології залишається гарантування якісного ендодонтичного лікування хворих на хронічні форми періодонтиту. Вагоме значення має регенерація запально-деструктивних процесів у позаапікальній ділянці зуба. Низька ефективність ендодонтичного лікування зумовила пошук нових остеокондуктивних препаратів остеотропної та біоревіталізуючої дії. Експеримент проводили на щурах. 

 При лікуванні захворювань пародонта для досягнення стабізації патологічного процесу та ліквідації його на ранніх стадіях велике значення має проведення своєчасної комплексної терапії. Враховуючи це, розробка більш ефективних методів медикаментного лікування представляє значний практичний і теоретичний інтерес.