Мета. Провести порівняльний аналіз клінічних проявів депресії у реабілітаційних хворих після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС) в залежності від фактору куріння.

        Матеріали та методи. Обстежено 124 пацієнтів від 37 до 68 років (середній вік 57,40±5,8 роки), які проходили програму кардіореабілітації (КР) після перенесеного ГКС. В залежності від звички куріння всі пацієнти були розподілені у три групи. В (IА) групу увійшли пацієнти (n=30), які продовжували курити в процесі КР, в (IБ) групу – курці (n=38), що відмовились від куріння та II група – пацієнти-некурці (n=56), які ніколи не палили. Для об’єктивної ідентифікації реабілітаційних пацієнтів з проявами депресії нами був застосований скринінговий метод опитування за госпітальною шкалою HADS. 

      Результати. Проведений порівняльний аналіз показників скринінгу депресії показав, що на початку реабілітаційного лікування у групі персистуючих курців (IA) кожен другий пацієнт мав клінічно виражену депресію, а їх частка у групі становила 50,00±5,56 %. Водночас, у групі успішної відмови від паління (IБ) та у групі некурців (II) переважали частки реабілітаційних хворих з субклінічно вираженою депресією і становили відповідно 36,84±5,16 % (IБ) та 55,36±5,16 % (II). Подібна тенденція спостерігалась при проведеному порівняльному аналізі категорії реабілітаційних хворих з відсутніми симптомами депресії. Відмічалась достовірно менша частка таких хворих у групі персистуючих курців (IA) у порівнянні з іншими досліджуваними групами (IБ і II) (відповідно 10,00±2,08 % (IA) проти 31,58±4,42 % (IБ) та 21,43±3,68 %, p<0,05). Отримані результати в ході спостереження узгоджуються з обчисленим середнім балом депресії у досліджуваних групах реабілітаційних хворих. На старті проходження програми КР у групі курців, що продовжували палити (IА), спостерігався достовірно вищий середній бал депресії за шкалою HADS і становив відповідно 10,87±2,49 (IA) проти 9,47±2,53 (IБ) та 9,14±1,97 (II), p<0,05.

     Висновки. Персистуючі-курці мають значно виразніші прояви психоемоційних розладів, зокрема депресії, на старті санаторно-курортного лікування. Депресивний стан у реабілітаційних хворих може суттєво  погіршувати ефективність кардіореабілітаційного процесу, а відтак сприяти підвищенню виникнення кардіоваскулярних ускладнень та погіршувати прогноз у таких хворих в майбутньому.

Мета. Встановити ризики порушень ліпідного обміну у персистуючих курців після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС) на етапі відновного лікування.

        Матеріали та методи. Обстежено 68 пацієнтів з фактором куріння (група I). Наприкінці санаторного етапу реабілітації для оцінки ефективності програми відновного лікування група I була розподілена на дві підгрупи: IА – пацієнти-курці, які відмовились від куріння в процесі кардіореабілітації (КР), та IБ – пацієнти-курці, які продовжували курити. Визначали основні показники ліпідного обміну та ризики їх порушень в динаміці реабілітаційного лікування.

      Результати. Проведений аналіз показав, що курці, що продовжують курити мали значно підвищений ризик  недосягнення цільового значення ЗХС < 4,5 ммоль/л - на 55 % (OR=1,55, СІ=1,15-2,26), ТГ < 1,7 ммоль/л - на 23 % (OR=1,23, СІ=1,05-1,43), ХС ЛПНГ < 1,4 ммоль/л - в 3,2 рази (OR=3,24, СІ=1,14-9,54), ХС ЛПВГ > 1,3 ж, (>1,0 ч) ммоль/л  і ХС не-ЛПВГ < 2,6 ммоль/л - в 2,5 рази (OR=2,48, СІ=1,24-4,99) (OR=2,51, СІ=1,18-4,74). У свою чергу, відмова від куріння значно знижує ризики недосягнення цільових рівнів показників ліпідного обміну: ризик недосягнення ХС ЛПНГ < 1,4 ммоль/л був підвищеним на 45 % (OR=1,45, СІ=1,00-2,11), ХС ЛПВГ > 1,3 ж, (>1,0 ч) ммоль/л - на 36 % (OR=1,36, СІ=1,04-1,76) та ТГ < 1,7 ммоль/л - на 19 % (OR=1,19, СІ=1,06-1,34).

     Висновки. Персистуюче куріння під час проходження програми КР значно підвищує ризик дисліпідемії проатерогенної спрямованості. Відмова від куріння покращує результати та ефективність реабілітаційного лікування.

УДК 614.2:615.89:354: 615.5`0973

Актуальність, місія традиційної - східної медицини. Інтеграція досвіду сучасної класичної, західної та традиційної, східної медицини з метою створення ефективних технологій як профілактики, так і лікування, медичної реабілітації різних захворювань.

УДК 616.831-005.1-039.76-085.81/.84

Актуальність. Проблема відновлення пацієнтів після перенесеного геморагічного інсульту є однією із актуальних питань сучасної реабілітації. Згідно статистичних даних у 48% хворих, які перенесли інсульт, спостерігаються інвалідизуючі геміпарези, у 30% — розвиваються психоорганічні синдроми та лише 10-15% пацієнтів повертаються до праці. Це свідчить про актуальність даної проблеми та необхідність пошуку шляхів удосконалення та оптимізації відновного процесу в даної групи хворих. Одним із факторів порушень мозкового кровообігу є дисбаланс нуклеїнового номеостазу, він корелює із важкістю захворювання, що дозволяє оцінити динаміку вогнищевої та загальномозкової симптоматики.

 The greatest influence on the teeth’ disease has two groups of products – dairy and vegetables, fruits. For boys, there are optimal limits of these products consumption, reduction or increase of them leads to an increase in the number of caries. Compared to boys for girls, the consumption’s effect is much weaker.