A pandemic of the novel disease COVID-19, caused by the SARS-Cov-2 virus, began in China, which was reported on December 30, 2019. The purpose of the study was to summarize data based on the analysis of official reports and messages, own research on the COVID-19 epidemic. The first case of COVID-19 in Ukraine was registered on March 1, 2020 in the Chernivtsi region. The epidemic of COVID-19 lasted until July 1 st , 2023, when the government of Ukraine announced its termination. According to official data, the incidence of COVID-19 in Ukraine was 128,681 per 1 million population, and the death rate was 2,603 per 1 million population. On average, the mortality rate during the epidemic was 2.1%. Quantitative manifestations of the epidemic process were characterized by five increases in morbidity, each of the next four being more intense than the previous one. Antigenic changes leading to the emergence of the Omicron genetic variant of the SARS-CoV-2 virus caused an increase in the contagiousness of COVID-19, so the highest incidence rates were during the circulation of this variant in early 2022.

The active phase of the russian-Ukrainian war is going from February 24, 2022. Military operationsaffect the emergence and spread of viral infectious diseases.

The aim is to study the structure of viral infectious diseases during the russian-Ukrainian war on based of the Public Health Center data, others Department of the Ministry of Health of Ukraine, and professional Internet resources.

The data of sentinel and routine epidemiological surveillance in the 2022/2023 epidemic season indicated at 38.2% decrease of intensive incidence rates of acute respiratory viral infections in comparison with the previous epidemic season. In the group of influenza-like diseases, influenza

viruses of type A dominated. In the group of acute respiratory infections, influenza viruses of types A and B were identified in 49.4%, the remaining 50.6% - SARS-CoV-2, para-, adeno-, RS-viruses, rhino-, metapneumoviruses. Increasing of the incidence of intestinal viral infections had been

detected. In 2022, 3,533 cases of rotavirus enteritis were reported in Ukraine, of which 3,388 had been detected in children. During this period, 8 outbreaks of rotavirus enteritis were registered, as a result of which 49 people were injured, including 44 children.

Поширенням стійкості збудників інфекцій до специфічних терапевтичних засобів зумовило розроблення низки стратегій ВООЗ щодо їх раціонального застосування, пошуку нових препаратів. У центрі уваги фахівців переважно є проблеми антибіотикорезистентності бактеріальних агентів, останні ВООЗ за тягарем для охорони здоров’я розділило на три підгрупи. Однак, подібна ситуація є і з іншими таксономічними групами збудників, зокрема грибами, рикетсіями, хламідіями і вірусами.

Хантавіруси (родина Hantaviridae) — збудники особливо небезпечних природно-осередкових інфекційних захворювань, які спричиняють у людей геморагічну гарячку з нирковим синдромом (ГГНС) і хантавірусний кардіопульмональний синдром (ХКПС) (Lee H.W. et al., 1978; Butler J.C. et al., 1994; Ткаченко У.А., 2002). Ареалом поширення збудників ГГНС є азійсько-європейський регіон, а ХКПС — американський континент. Відомо понад 20 серотипів збудників ГГНС, з яких найактуальнішими є Hantaan, Dоbrоvа/Веlgrаd, Saaremaa, Seoul, Puumala, а для ХКПС — Sin Nombre virus, Black Creek Canal virus, Bayou virus, New York virus, Andes. Резервуарами хантавірусів у природі є дрібні ссавці, переважно гризуни, і для кожного серотипу хантавірусу є властивий специфічний вид гризуна-резервуара, що обумовлює відмінності їх географічного поширення. У Східній Азії (Китай, Російська Федерація (РФ) і Південна Корея) захворювання спричиняється вірусом Hantaan; у скандинавських країнах, Західній Європі і на заході РФ — вірусом Puumala. У балканському природному осередку циркулює вірус Dоbrоvа/Веlgrаd, серотип Seoul — в усьому світі. У Центральній Європі та Скандинавії останніми роками виявлено випадки ГГНС, що спричинена хантавірусом Saaremaa (Dzagurova T.K. et al., 2018; Curtis J.L. et al., 2019). Клінічна маніфестація ГГНС суттєво різниться при ураженні різними серотипами хантавірусів. Найтяжчі клінічні форми зумовлені Hantaan, Seoul, Dobrava з розвитком класичних п’яти фаз ГГНС. Зараження людей серотипом Puumala маніфестує нефронефритом і має легший клінічний перебіг (Виноград Н.О., 2004; Clement J. et al., 2019).
Чинниками ризику ураження людей хантавірусами є приналежність до професійних груп ризику, перебування на ендемічних територіях, останньому сприяє інтенсифікація різних видів міграції населення: трудова, військова, рекреаційна, паломницька тощо.

Війни й епідемії супроводжували людство впродовж усієї історії. Спектр інфекційних і паразитарних хвороб під час воєн був вкрай розмаїтим у різні часи, як й інтенсивність епідемічного процесу при цьому. Епідемії поширювалися на військові контингенти, цивільне населення, а тривалість їх часто була більшою, ніж період активних бойових дій. Втрати людських життів унаслідок поширення висококонтагіозних збудників інфекційних хвороб у минулі тисячоріччя перевищували втрати від безпосередніх військових дій. Зміни характеру ведення війн за рахунок нових видів озброєння, що призводять до масивних руйнувань інфраструктури й неможливості забезпечення функціонування закладів охорони здоров’я, водопостачання та інших комунальних служб, сприяють поширенню інфекційних хвороб серед населення. Занесення окупантами нових патогенних мікроорганізмів становить високу загрозу для місцевого населення. Переміщення цивільного населення із зони ведення бойових дій утилові райони сприяє погіршенню епідемічної ситуації як на шляхах евакуації, так і в місцях розміщення вимушено переміщених осіб.
Дислокація військових контингентів на території, де циркулюють збудники захворювань, щодо яких у військовослужбовців немає специфічного імунітету; складнощі адекватної організації протиепідемічного захисту в разі польового розміщення військ, порушення логістичних зв’язків при переміщенні військових контингентів і ще ціла низка об’єктивних обставин зумовлюють високий ризик епідемічних ускладнень серед особового складу.