RATIONALE: Precision allergy molecular diagnostics allows assessment of cross-reactivity between pollen and food allergens using multiplex
measurement arrays.
METHODS: Data from 8016 ALEX tests performed in different regions of Ukraine in 2017-2019 were assessed in patients from 1 to 78 years old.Correlation analysis was performed by the Spearman method.
RESULTS: Cross-reactions were mostly seen with Betulaceae pollen groups. Sensitization to Alnus, Betula and Corylus pollen alone expressed cross-reactivity to other pollen types in 55-60 % of cases. 51 % of pateints sensitive to Bet v 2 profilin were sensitized to olive pollen profilin Ole e 2 and of date palm profilin Pho d 2. 51-53 % of patients were sensitized to PR-10 Bet v 1 of Betula pollen and Ara h 8 peanut allergen. 52 to 60 % of patients were sensitized to birch and alder pollen PR-10 allergens and to Mal d 1 of apple from the same group. Cross-reaction between alder and celery PR-10 allergens (Aln g 1 and Api g 1) was 50 %. 50 % of patients reacted to profilins of birch and latex (Bet v 2 and Hev b 8).
CONCLUSIONS: Pollen-targeted allergen-specific immunotherapy may possibly impact pollen-food oral allergy syndromes based upon allergen
cross-reactivit.

Актуальність проблеми невиношування зумовлена її медичними, соціальними, психологічними та економічними аспектами. Незважаючи на велику кількість медичних, соціальних, клінічних наукових досліджень спрямованих на пошук причин втрати вагітності та шляхів їх запобігання, частота невиношування вагітності залишається на високому рівні у більшості країн світу та навіть має тенденцію до зростання [1–4]. Однією з найвагоміших причин смертності немовлят та дітей віком до 5 років, порушення їх психомоторного та фізичного розвитку, когнітивних порушень, інвалідності є передчасні пологи [5]. Кожного року у цілому світі народжуються приблизно 15 мільйонів недоношених немовлят, це складає понад 11 % з числа усіх світових пологів [6]. Передчасні пологи є причиною перинатальної та неонатальної смертності немовлят, важкої захворюваності та смертності дітей віком до 2 років [7] та залишається першочерговою проблемою, яка вимагає пошуку шляхів її вирішення [8]. 

 Актуальність  Невиношування вагітності є поліетіологічною проблемою без чітко встановленої універсальної класифікації чинників ризику, що спричиняють цю патологію. Причини невиношування вагітності часто поділяють за триместрами вагітності, зі сторони матері/батька та з боку ембріона/плоду, на демографічні, акушерські та гінекологічні, на медичні та соціально-демографічні тощо.[1,2,3,4]
Результати проведеного науковцями дослідження причин передчасних пологів у Непалі окрім соматичних факторів ризику, визначили значний вплив початку та частоти антенатального догляду під час вагітності. Було встановлено, що вагітні, які зверталися вперше за антенатальним доглядом у другому чи третьому триместрі ( пізнє звернення) та жінки, які протягом вагітності мали менше 4 передпологових візитів, мали вищий ризик передчасних пологів. 
      Рекомендації щодо зниження частоти самовільних абортів, розроблені науковцями Китаю на основі когортних досліджень, включають проведення консультування пар перед зачаттям, з метою визначення та корегування модифікованих факторів ризику.[6,7] Також науковцями Китаю виявлено підвищення ризику передчасних пологів серед жінок, яким не проводився допологовий догляд чи проводився не регулярно. 
      Превентивні заходи щодо попередження перинатальних втрат у Сполучених Штатах Америки містять рекомендації по зміні поведінкових факторів, корекцію хронічної патології та забезпечення доступу до первинної допомоги, страхування та профілактичних заходів. [9].
      Профілактичні рекомендації амбулаторної медичної допомоги щодо профілактики передчасних пологів та самовільних абортів у Німеччині та країнах Європи включають оцінку всіх відомих факторів ризику на самому початку допологової допомоги з індивідуальною
оцінкою ступеня ризику та проведенням заходів профілактики. Мультимодальна профілактична програма в Австралії включала обов’язкову інформаційно-просвітницьку роботу для вагітних жінок та лікарів, а жінок з високим ступенем ризику рекомендують госпіталізовувати до спеціалізованих перинатальних центрів. . 

УДК 342.1 (477):811.161.2:94(477):008

У збірнику уміщено матеріали учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна українська нація: мова, історія, культура». Подано розвідки, в яких проаналізовано феномен українства у світі, образ України у культурі та мистецтві, державну мову як предмет в національних навчальних закладах України, українознавство у площині політики і філософії держави; розглянуто нові інтелектуально-культурні ґенерації та їх роль у національно-духовному поступі України, українську національну ідею і християнство, сучасні інтерпретації народної культури українців, колективну пам’ять і національну ідентичність, мову як основу безпеки української нації; визначено роль творчої інтелігенції України в період системних змін 1985 – 2015 рр.; запропоновано шляхи дослідження, збереження та популяризації культурно-мистецької спадщини України.

Для науковців у галузі українознавства, істориків, культурологів, філологів.

УДК 342.1 (477):811.161.2:94(477):008

Пропонований збірник матеріалів уміщує наукові розвідки учасників усеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті», яка відбулася дистанційно 11 – 12 червня 2020 року у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Особливістю цьогорічного заходу філологів, істориків, філософів, теологів, культурологів з України і Польщі було те, що дискусії проводилися в онлайн режимі. Географія учасників конференції охоплювала наукові центри: Київ, Львів, Переяслав-Хмельницький, Полтава, Одеса, Харків, Івано-Франківськ, Дніпропетровськ, Вінниця, Тернопіль, Чернівці, Запоріжжя, Житомир, Миколаїв, Маріуполь, Рівне, Кам’янець-Подільський, Умань, Мелітополь, Краків (Польща), Варшава (Польща) та ін. З-поміж понад 150 учасників – вчені з науково-дослідних установ та провідних університетів України і Європи: Інституту народознавства НАН України (м. Львів), Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів), Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (м. Київ), Шевченківського національного за- повідника (м. Канів), Національного музею Голодомору-геноциду, Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» (м. Київ), Львівського історичного музею, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (м. Київ), Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Запорізького державного медичного університету, Івано-Франківського національного медичного університету, Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, ВНКЗ ЛОР «Львівська медична академія імені Андрея Крупинського», Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного університету «Львів- ська політехніка», Одеської національної академії харчових технологій, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Української академії друкарства (м. Львів), Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця), Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, Харківського національного університету внутрішніх справ, Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені акад. В. А. Лазаряна (Львівська філія), Львівського державного університету внутрішніх справ, Львівського державного університету безпеки життєді- яльності, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Одеської філії Центру гуманітарної освіти НАН України, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Подільського спеціального навчально-реабілітаційного соціально-економічного коледжу, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Запорізького національного університету, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного економічного університету, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Приазовського державного технічного університету (м. Маріуполь), Національної академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Івано-Франківської академії Івана Золотоустого, Національного авіаційного університету, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького, Харківського навчально-наукового інституту ДВНЗ «Університет банківської справи» та ін. Прикметою цьогорічного форуму є різнорідність представництва української наукової громади: фахівці з медицини, фармації, психології, біоетики, педагогіки, сільськогосподарських наук, культурології, соціальних комунікацій, політології, історії, філософії і теології, філології і фольклору, які доказово оприлюднюють факти злочинних дій комуністичної влади на прикладі власних родин, рідних міст і сіл, ведуть мову про вияви тоталітаризму щодо української інтелігенції у галузях: авіації, медицини, фармації, в науці, освіті, теології тощо. З-поміж авторів є науковці, які нині на Сході боронять кордони нашої України, дослідники-представники монаших чинів та згромаджень, священники, освітяни, музейники. У колі уваги обговорюваних проблем: міфи, символи й ідеологеми комуністичного тоталітаризму у мистецтві (художня література, музика, театр, кіно), науці й освіті; місця української національної пам’яті (топографічні, монументальні, символічні, функціональні); українське дисиденство: персоналії, події, громадські рухи; репресії проти церкви й українського духівництва за часів радянського сталінізму. Належну увагу у збірнику приділено аспектам ідеологічної цензури, тоталітарній риториці і новим маніпулятивним технологіям у пресі, на радіо, телебаченні, рекламі, в мережі інтернет; проблемам колективної пам’яті і наці- ональної ідентичності, рудиментам посттоталітарної ментальності у сучасній українській аксіосфері, духовності як основі державотворення. Актуальними залишаються студії, в яких визначено голод, репресії, державний терор, війни як засоби нищення української нації, визначено тоталітаризм як виклик і загрозу для сучасної України; дослідниками вивчено десемантизацію базових ідеологем радянської семіосфери в сучасній українській мові; русифікацію як інструмент експансії і (нео-)тоталітаризму. У збірнику подано цікаві погляди науковців щодо психотипів тоталітарної особистості, проблем деперсоналізації людини. Свого часу Микола Міхновський писав: «Як не можна спинити річку, що зламавши кригу на весні бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани». Тож вкотре Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, один із найстаріших вишів Європи, став місцем наукового діалогу між ученими як України, так і далекого зарубіжжя, інтелектуально об’єднавши український світ у любові до рідної МОВИ, ІСТОРІЇ і КУЛЬТУРИ.