УДК 618.2(075.8)

Мета роботи. Вивчити рівень фосфору слини у пацієнтів з СПК та ожирінням.

Матеріали та методи. Проаналізовано зразки слини 10 хворих, у яких встановлено поєднання ожиріння та СПК. Для дослідження брали нестимульовану слину, зібрану через 30 хвилин після чищення зубів і ретельного ополіскування порожнини рота дистильованою водою. Для виключення патології зубів та ротової порожнини хворі були консультовані стоматологом.

Вміст неорганічного фосфору вимірювали за методом Фіске-Суббароу та виражали у мкг/мл. Нормальні значення рівня фосфору у слині людини встановлені на 10 практично здорових добровольцях.

Результати та їх обговорення. Серед обстежених хворих було 5 жінок (50,0%) і 5 (50,0%) чоловіків. Середній вік пацієнтів становив 56,9±1,6 років. Тривалість ожиріння становила від 1 до 10 років. Індекс маси тіла в середньому склав 35,1±3,3кг/м². Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV за наявності рецидивуючого абдомінального болю, який спостерігався мінімум 1 день на тиждень впродовж останніх 3-х місяців та коли було дві чи більше з наступних ознак: біль у животі пов’язаний із дефекацією, біль супроводжувався зміною частоти випорожнень або форми калу.

У слині пацієнтів, які мали поєднання ожиріння та СПК, виявлено достовірне зниження рівня фосфору на 34,4% порівняно з контрольною групою (34,7±6,8 мкг/мл проти 52,9±8,2 мкг/мл, р<0,05).

Таким чином, серед хворих з комбінованою патологією виявлено зміни у складі слини, яка представляє собою складний полікомпонентний секрет та відіграє важливу роль у гомеостазі шлунково-кишкового каналу.

УДK 616.1/.4-036-07-08(063)

Мета роботи – оцінити поширеність синдрому подразненої кишки у хворих з ожирінням.

Матеріали та методи. Проаналізовано результати спостережень за 110 хворими з ожирінням. Серед обстежених хворих було 68 жінок (61,8%) і 42 (38,2%) чоловіків. Середній вік пацієнтів становив 36,6±1,1 років. Шляхом опитування проводили ретельний збір скарг, анамнезу захворювання та життя, аналізували дані об'єктивного обстеження. Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV за наявності рецидивуючого абдомінального болю, який спостерігався мінімум 1 день на тиждень впродовж останніх 3-х місяців та коли було дві чи більше з наступних ознак: біль у животі пов’язаний із дефекацією, біль супроводжувався зміною частоти випорожнень або форми калу.

Результати досліджень. Тривалість ожиріння становила від 1 до 10 років. Індекс маси тіла в середньому склав 33,9±0,3кг/м². Надлишкову масу тіла виявлено у 4 (3,63%) пацієнтів. Ожиріння І ступеня діагностовано у 70 (63,64%) хворих, ІІ ступеня у 27 хворих (24,54%), ІІІ ступеня у 9 хворих (8,19%). Ожиріння абдомінального типу виявлено у 106 (96,37%) пацієнтів.

На важкість або дискомфорт у животі скаржились 93 (84,5%) хворих, 35 (31,8%) пацієнтів відмічали періодичну нудоту, у 49 (44,5%) осіб виникало періодичне здуття живота. Рецидивуючий абдомінальний біль впродовж останніх 3-х місяців встановлено у 60 (54,5%) пацієнтів: жінки – 35 (51,5%), чоловіки – 25 (59,5%).

Таким чином, практично у кожного другого пацієнта з надлишковою масою тіла незалежно від статі діагностовано СПК. Виявлена коморбідна патологія вимагає корекції терапевтичних підходів для запобігання її прогресування.

Мета роботи – оцінити стан біоценозу товстої кишки у пацієнтів із синдромом подразненої кишки та ожирінням.

Матеріали та методи. Проаналізовано результати спостережень за 120 пацієнтами з абдомінальним ожирінням/надлишковою масою тіла. Серед обстежених хворих було 47 (39,2%) чоловіків і 73 жінок (60,8%), віком від 25 до 50 років. Шляхом опитування проводили ретельний збір скарг, анамнезу захворювання та життя, аналізували дані об'єктивних обстежень. Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV (підтверджений у 62 хворих) за наявності рецидивуючого абдомінального болю, який спостерігався мінімум 1 день на тиждень впродовж останніх 3-х місяців та коли було дві чи більше з наступних ознак: біль у животі пов’язаний із дефекацією, біль супроводжувався зміною частоти випорожнень або форми калу. Додатково проаналізовано мікробний пейзаж товстої кишки хворих з поєднанням СПК та ожиріння.

Результати досліджень. Ожиріння за абдомінальним типом виявлено у 116 (96,7%) пацієнтів. Надлишкову масу тіла виявлено у 9 (7,5%) пацієнтів. Ожиріння І ступеня діагностовано у 75 (62,5%) хворих, ІІ ступеня у 27 хворих (22,5%), ІІІ ступеня у 9 хворих (7,5%). Тривалість ожиріння/надлишкової маси тіла становила від 1 до 10 років.

Рецидивуючий абдомінальний біль впродовж останніх 3 місяців при загальній тривалості не менше 6 місяців встановлено у 62 (51,7%) пацієнтів: чоловіки – 24 (38,7%), жінки – 38 (61,3%).

Встановлено, що в усіх без винятку хворих на СПК із переважанням діареї виявлені ознаки порушення мікробіоценозу кишківника: зменшення кількості лакто- та біфідобактерій та одночасне зростання умовно-патогенної мікрофлори.

Метою є дослідження впливу жовчних кислот на активність АТФаз слизової оболонки товстої кишки у пацієнтів із надмірною вагою та СПК.

Матеріали та методи. Комплексно обстежено 12 пацієнтів із СПК та надмірною вагою. Діагноз СПК встановлювали згідно Римських критеріїв ІV (2016). Для виключення запальної патології кишечника проводили CITO TEST Calprotectin-Lactoferrin. Індекс маси тіла розраховували за формулою Кеттле. Визначали активність АТФази слизової оболонки товстої кишки хворих на СПК спектрофотометрично, визначивши вміст ортофосфату (Фн), який вивільнився після гідролізу АТФ. Ми вивчали вплив 3-сульфату тауролітохолату (TLC-S) на специфічну активність Na⁺/K⁺-АТФази, Ca²⁺-АТФази ендоплазматичного ретикулума (ЕПР), Ca²⁺-АТФази плазматичної мембрани (ПМ) та базальної Mg²⁺-АТФази постмітохондріальної субклітинної фракції слизової ободової кишки хворих на СПК.

Результати досліджень. Ми виміряли специфічну активність Na⁺/K⁺-АТФази, Ca²⁺-АТФази ЕПР та ПМ і базальну Mg²⁺ -АТФазу, які становили (6,06 ± 1,61), (5,88 ± 1,19), (8,86 ± 1,56) (6,44 ± 2,02) мкмоль Фн/мг білка на годину, відповідно. TLC-S (50 мкМ) не спричиняв будь-якої зміни Na⁺/K⁺- та Ca²⁺ -АТФазної активності, але у 4 рази статистично значущо підвищував активність Mg²⁺-АТФази постмітохондріальної субклітинної фракції слизової оболонки товстої кишки хворих на СПК.

Висновки. TLC-S збільшував активність базальної Mg²⁺-АТФази у постмітохондріальній фракції слизової ободової кишки пацієнтів із надмірною вагою та СПК, але не впливав на активність Na⁺/K⁺-АТФази та Ca²⁺-АТФази. Висловлено припущення, що активація базальної Mg²⁺-АТФази за дії TLC-S може вказувати на роль ендо-лізосомальної системи епітеліоцитів слизової оболонки товстої кишки у розвитку патології СПК.

OLFACTORY AND GUSTATORY SENSE IMPAIRMENT IN COVID-19 PATIENTS: PREVALENCE, SYMPTOM DURATION, RELATION TO SMOKING, ALCOHOL CONSUMPTION AND MOOD DISORDERS Introduction. Impairment of olfactory and gustatory senses are common symptoms of COVID-19 disease, caused by SARS-CoV-2. In most cases, they are reversible and are negatively related to disease severity, exact cause is still under question. Aim. Study the prevalence of olfactory and gustatory disorders in COVID-19 patients, their duration, characteristics in specific patients, symptoms relation to disease severity, relation of alcohol consumption, smoking to disease course and symptoms and mood disorders triggered by the infection. Conclusion. Most young patients experienced mild course of COVID-19 infection. Predominant symptoms were fatigue, anosmia, dysgeusia, headaches, fever, myalgia. Positive correlation was found between age and anosmia/dysgeusia duration, between disease severity and anosmia duration more than 3 weeks, between alcohol abuse and anosmia duration. Negative correlation found between smoking and anosmia duration, which need further investigation. References: 1. American Association of Family Physicians: Case-finding instruments for depression: two questions are as good as many. J Gen Intern Med. 1997;12:439–45. 2. Foster KJ, Jauregui E, Tajudeen B, Bishehsari F, Mahdavinia M. Smell loss is a prognostic factor for lower severity of COVID-19. 3. Yonghyun Lee, Pokkee Min, Seonggu Lee, and Shin-Woo Kim. Prevalence and Duration of Acute Loss of Smell or Taste in COVID-19 Patients. J Korean Med Sci. 2020 May 11.