У хворих на туберкульоз легень (ТБ) в крові спостерігаються численні порушення обмінних процесів в результаті яких виникає виражений дисбаланс звичайно існуючих в нормі проміжних та кінцевих продуктів обміну різних метаболічних ланцюгів та з’являються метаболіти, дія яких є токсичною (чинники ендогенної інтоксикації). Одним із патогенетичних факторів ендогенної інтоксикації (ЕІ) є накопичення в крові та інших біологічних рідинах організму середньо-молекулярних пептидів – молекул малої та середньої маси (МСМ) – речовин з молекулярною масою від 300 до 5000 дальтон, які чинять високу токсичну дію на організм. Ріст захворюваності гостропрогресуючими деструктивними формами туберкульозу легень з хіміорезистентністю збудника, висока смертність серед цих хворих визначають необхідність пошуку нових ефективно діючих технологій лікування в умовах глибокого ендотоксикозу, на фоні масивної антимікобактеріальної (АМБ) терапії. Тому оцінка рівня ЕІ є надзвичайно важливою та актуальною.

Saccharomyces boulardii – вид непатогенних одноклітинних дріжджових грибів роду Saccharomyces, який входить до складу пробіотичних препаратів. Найчастіше, їх застосовують для профілактики розладів шлунково-кишкового тракту, спричинених прийомом антибіотиків. Одним із ключових механізмів дії пробіотичних засобів є модифікація мікробіоти шляхом синтезу антибактерійних сполук. Відомо, що більшість штамів, які використовуються у виробництві пробіотиків продукують речовини, що володіють бактерицидною дією. Тому, з метою вивчення пробіотичних властивостей Saccharomyces boulardii, було порівняно їх антагоністичну активність зі штамами Bacillus subtilis та Escherichia coli M-17, виділених із пробіотичних препаратів.

Проведено оцінку впливу вживання енергетичних напоїв (ЕН) в раціоні студентів-медиків на нервово-психічну регуляцію за анкетно-опитувальним методом, визначено і оцінено рівні особистісної та ситуативної тривожності за допомогою тесту Спілбергера-Ханіна. Виявлено, що ЕН впливають на короткотривалі (6–12 годин) зміни уваги, стимулюють розумову діяльність та змінюють поведінкові реакції у 26,11–39,0% обстежених з подальшим наростанням відчуття втоми та виснаження.

За результатами проведеного дослідження фізичного розвитку дітей встановлено, що частка хлопчиків із середнім фізичним розвитком за зростом
становила 78,5 %, високий зріст виявлено у 2,5 % дітей, низький - серед 1,9 % осіб. Показники ФР вищі та нижчі за середні складали 9,5 % та 7,6 % 
відповідно. Виявлено, що серед дівчаток за зростом середні значення були у 76,2 % дітей. Високий та низький зріст у 2,6% та 1,6 % відповідно, а зріст вище та нижче середнього встановлено у 7,7 % та 11,9 % обстежених дітей.

Отримані дані свідчать про незбалансованість харчування студентів, що може призвести до виникнення порушень у роботі функціональних 
систем організму, полінутрієнтних дефіцитів і аліментарно-залежних захворювань, що вимагає обґрунтування шляхів їх корекції.