У системі цінностей, якими дорожить будь-яка цивілізована нація, особливе місце відводиться здоров’ю людей. Здоров’я дітей є інтегральним показником загального благополуччя суспільства, а також тонким індикатором усіх соціальних та екологічних негараздів. Останнім часом ситуація зі здоров’ям дітей наблизилась до критичної: підвищується рівень загальної захворюваності та поширеність захворювань окремих органів і систем. Цьому сприяє зростання інтенсивності впливу на здоров’я дітей і підлітків факторів екологічного та медико- соціального ризику, погіршення структури харчування, зниження ефективності проведення традиційних профілактичних заходів. Стрімке зростання кількості та зміна співвідношення факторів ризику, які впливають на гомеостатичні, імунологічні, метаболічні показники організму, розвиток і стан здоров’я дитини є важливою особливістю сучасності. Це зумовлює потребу у прийнятті якісно нових рішень під час організації та проведення медико- профілактичних заходів.

Феромони комах – важлива частина системи інтегрованого захисту рослин. Вони не вбивають шкідників рослин, а змінюють їх поведінку, є більш цільовими та специфічними, ніж звичайні пестициди, використовуються в концентраціях, близьких до природних і швидко розсіюються. З цих причин очікується, що більшість феромонів комах становлять менший потенційний ризик для здоров’я людини та довкілля, ніж звичайні пестициди.

Nonspecific respiratory diseases disrupt various components of local lung protection, impair mucociliary clearance, and contribute to increased bacterial colonization of the mucous membranes, thereby raising the risk of secondary bacterial infections. Therefore, it is crucial to determine the role of each infectious agent in the onset and progression of the disease.

УДК 616.314.17 – 008.1 – 06: 616.155.194.8] – 092
Вступ. Епідеміологічні дослідження останніх років свідчать про значну поширеність захворювань тканин пародонта та їх зв’язок із супутньою системною патологією [1, 2]. Дистрофічно-запальні процеси в тканинах пародонта зумовлені як місцевими чинниками, так і впливом загальносоматичних факторів, характеризуються прогресуючим перебігом, що призводить до руйнування зубоутримуючих ткан. Тяжкість перебігу патології пародонта, підвищення кількості ускладнених форм і короткочасність ремісії обумовлюють постійний пошук нових, патогенетично спрямованих методів і засобів лікування [4, 5].
Наявність в анамнезі у пацієнтів захворювань тканин пародонта на тлі залізодефіцитної анемії (ЗДА), ускладнює їх перебіг за рахунок виникнення синдрому взаємного обтяження, що зумовлює зниження ефективності відомих лікувально-профілактичних заходів. Недостатність заліза, розлади мікроциркуляції призводять до вираженої тканинної гіпоксії.