УДК 613.4 (043.3) + 61:796 (043.2) 

Кількість ампутації в Україні невпинно зростає внаслідок військових травм та їх ускладнень, старіння населення та збільшення розповсюдженості таких захворювань, як цукровий діабет, судинні захворювання нижніх кінцівок тощо. Реабілітація після ампутацій – складний і тривалий процес. Саме на етапі реабілітації зростають енергетичні потреби в білках та інших макро- та мікронутрієнтах, які важко компенсувати звичайним раціоном харчування. 

УДК : 616.111-091.10.02-616.314-07+616.33/340-001

Актуальність. Проблемі захворювань слизової оболонки порожнини рота (СОПР) присвячена значна кількість наукових досліджень, що пов’язано зі складністю їх діагностики, високою різноманітністю, поширеністю та труднощами лікування. Доволі часто вони виникають на фоні загальносистемних захворювань організму (уражень шлунково-кишкового тракту (ШКТ), сполучної тканини, ендокринних уражень тощо), що потребує певного раціонального підходу до їх діагностики та лікування. В етіології хронічних захворювань ШКТ (гастритів, панкреатитів, виразки шлунку) покладено вживання твердої, гострої, гарячої їжі, вживання алкоголю, а також жирної та смаженої їжі з використанням термопероксидних харчових жирів за умов термічної обробки, в яких відбувається утворення вільних радикалів, пероксидів, альдегідів, кетонів та інших речовин, які мають токсичні властивості. Низкою досліджень показаний вплив порушень споживання жирів на виникнення захворювань ШКТ та на ураження СОПР і пародонта. У низці експериментальних робіт показано, що в результаті згодовування щурам таких жирів, розвиваються запально-дистрофічні процеси в печінці, слизовій оболонці товстої кишки, в тканинах пародонта. У доступній нам науковій літературі ми не знайшли публікацій, де б досліджувалося питання впливу захворювань ШКТ, які виникають внаслідок нераціонального харчування, а саме впливу високожирового раціону та харчових пероксидних жирів, на стан СОПР. У зв’язку з тим, що споживання термопероксидних жирів населенням України збільшується з кожним роком, і, враховуючи існуючі дані про шкідливість продуктів термопероксидації, можна вважати актуальним проведення наукових досліджень по розробці способів профілактики та
лікування захворювань СОПР з урахуванням патогенетичних механізмів.
Мета роботи – вивчити зв’язок та взаємообтяженість розвитку і перебігу захворювань слизової оболонки порожнини рота та уражень травного тракту, які розвиваються на тлі нераціонального харчування.
Матеріали та методи дослідження. У рамках дослідження проведено систематичний аналіз наукової літератури з використанням провідних баз даних, таких як PubMed, MEDLINE, The Cochrane Library та інших. 

Функціональний стан слухової труби (СТ) забезпечується трьома функціями ( еквіпрессорно-вентиляційна,  дренажна, захисна) і впливає на розвиток патологічних змін у середньому вусі.
Мета роботи. на основі клінічних досліджень вибрати оптимальний список діагностичних методів визначення. стану слухової труби (СТ) На основі нашого клінічного досвіду з 1970 р. над розробкою і застосуванням діагностичних методів обстеження СТ, ми прийшли до висновку, що їх обхідно розділити на три групи в залежності від стану барабанної перетинки, (БП): 1. Загальні, які можна застосувати при будь якому стані БП; 2. – тільки при цілій БП; 3. методики  – застосовуються при перфорованій БП. До загальних відносимо: анамнез і використання спеціального опитувальника, в який входять 7-м симптомів, характерних для дисфункції СТ (7 QETD (7- questioners  Eustachian Tube Dysfunction). Оптична отомікроскопія і риноскопія з оглядом глоткового вічка слухової труби,  звукова тубоманометрія (сонтубоманометрія), обстеження в спеціальній барокамері. Ці методики в основному  діагностують еквіпресорно-вентиляційну функцію СТ До другої групи включаємо імпедансну тимпанометрію 
з тестом Вільямса (з  пробою Вальсальва), а для визначення стану відкриття та закриття СТ при внутрішньо-барабанному тиску менше 100 мм вод. ст. проведення її при декількох тестах (ковтання, Тойнбі, ковтання,  Вальсальва, ковтання) = динамічну імпедансометрію. До третьої групи входять: аспіраційно-дефляційний метод (Фліберга-  Міллера) і транстимпанальне нагнітання кольорового антисептика через перфорацію. При хро-
нічному запаленні СТ з вираженою її дисфункцією засосоиуємо визначення сурфактантів у виділення СТ, а при  потребі імунологічні обстеження цих виділень.При анамнезі захворювання використовуємо опитувальники: 7 QETD (7 – questioners Eustachian Tube Dysfunction) з обов’язковою оцінкою в балах важкості розладів функцій труби Нами у 2017 році перекладено на українську мову симптоми цього опитувальника. Симптоми: 1. Відчуття тиску у вухах. 2. Біль у вухах. 3.  Відчуття закладеності чи води у вусі. 4. Вушні симптоми при застуді чи синуситі. 5. Постійний тріск чи окремі звуки тріски. 6. Дзвін у вухах. 7. Відчуття приглушеного слуху/ Кожен симптом оцінюється в балах. Оптична отомікроскопія. Зміни і стадії ателектазу в ненатягненій частині БП за класифікацією M. Tos  (1980]. Нормальний стан – 0 ступінь; 1ст. ателектаз (ретракція) pars flaccida барабанної перетинки до молоточка з наявністю між ними повітря; 2 ст. – ателектаз ненатягненої частини перетинки до шийки молоточка із 
початковим зростанням з нею, рухомість її частково збережена з початковим фіброзно-адгезивним процесом;  3 ст.  – ателектаз більшої частини ненатягненої частини БП із зрощенням з шийкою і голівкою молоточка, рухомість обмежена, при тесті Вальсальва випинає назовні у вигляді «балончика» – тобто уже утворена рухома,  самоочисна ретракційна кишеня (РК); 4 ст. дефект в ділянці кісткового перстня зі значною ретракцією ненатягненої частини БП і утворення ретракційної кишені, нерухомої при тесті Вальсальва, яка зрощена з шийкою та  голівкою молоточка та стінками атика.  Ателектаз натягненої частини БП визначаємо за J. Sade (1979) – барабанна перетинка в нормі; –1ст. –  середнього ступеня ателектаз всіх квадрантів БП, при пробі Вальсальва БП випинає, а після ковтання стає в  нормальне положення; –2 ст. – ателектаз всіх частин барабанної перетинки, верхні квадранти зрощені з коваделком  – це початок адгезивного процесу в середньому вусі; 3 ст. – значний ателектаз всієї БП, яка зрощена з промонторіюмом – тобто тотальний адгезивний середній отит.  Оптичний огляд носової порожнини, носоглотки, глоткового вічкоа СТ проводимо згідно методики американського професора з Бостону D.Poe., при якій встановлюємо стан глоткового вічка при ковтанні та активність дренажу, кількість і активність виділень з труби. Імпедансна тимпанометрія: при одержанні тимпанограми С-2 ми застосовуємо записи тимпанограм в  декількохсанах: перший запис при декількох ковтаннях, що визначає активність відкриття СТ, другий при тесті Вальсальва зсув на тимпанограми С на А вказує на пасивне відкриття труби при підвищеному тиску в носоглотці; наступний запис при тесті Тойнбі – зміни положення тимпанограми вказують на активність відкриття труби.  Ми назвали цю методику в 1971 р. «динамічна тимпанометрія». Порівнявши одержані дані цієї методики із  сонотубоманметрією виявили їх взаємну кореляцію.  При перфорації барабанної перетинки додатково застосовуємо дуже просту методику аспіраційно- вентиляційну (або метод вирівнювання тиску) згідно шведського вченого К. Flisberg (1963, 1966) і американського дослідника C. Miller, (1965). В 1971 р. ми назвали її вушною пнемотубометрією. Визна  чається  можливість проходження повітря через труб спочатку підвищений тиск в 500 мм вод. с., опісля знижений  –  300  мм  вод. ст. Визначення дренажної функції методом транстимпанального введення кольорової антисептичної рідини,  ця методика була детально описана німецьким вченим E.Urbantsitsh в 1906 році. Ми наявність виділення рідни  у глотковому вічку спостерігаємо за допомогою оптичного його огляду і в 1971 р. назвали цю методику «вушна  оптична хромосальпінгоскопія».
Висновки. Для повноцінного визначення функціонального стану слухової труби необхідно застосувати  декілька методів обстеження.
Ключові слова: слухова труба, фунціональний стан, обстеження.