УДК 615.031:616-056.3-085

У магістерській роботі встановлено, що якість життя пацієнтів із харчовими алергіями безпосередньо залежить від доступності та ефективності джерел інформації про спосіб життя, харчування, симптоми харчових алергій, дій у разі їх виникнення, особливостей застосування лікарських засобів тощо. При цьому формати та засоби надання інформації пацієнтам із харчовими алергіями в рамках забезпечення належної фармацевтичної опіки можуть бути різноманітними, залежно від цілей, контексту та потреб самих пацієнтів: 1) усна комунікація; 2) письмовий формат, 3) візуальний формат; 4) соціальні мережі; 5) Web-портали та сайти; 6) мобільні додатки. Експертна оцінка форматів інформаційного супроводу пацієнтів за 12 критеріями (репрезентативність, змістовність, повнота, доступність, актуальність, своєчасність, точність, достовірність, стабільність (сталість змісту), цінність, чіткість, корисність, дієвість), кожен з яких оцінювався за 5-ти бальною системою, дала можливість визначити джерела-лідери з точки зору якості наданого контенту – мобільні застосунки (4,06 бали), web-сайти та сторінки (3,91 бали) та комунікація з фахівцем в аптеці (3,89 бали). Результати експертної оцінки дали можливість визначити низку проблемних питань у системі інформаційного забезпечення, вирішення яких сприятиме ефективній фаховій комунікації та консультації, уникненню помилок, зниженню ризиків побічних ефектів лікарських засобів і досягненню кращих результатів лікування, що у свою чергу сприятиме підвищенню якості життя пацієнтів із харчовими алергіями.

УДК 615.031:577.161.4

В магістерській роботі узагальнено дані про фізіологічну роль омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), систематизовано доказові дані щодо їх ефективності та безпеки. Показано, що омега-3 ПНЖК мають протизапальні, нейропротекторні та кардіопротекторні властивості, що підтверджується клінічними доказами високого рівня. Аналіз фармацевтичного ринку України виявив широкий спектр доступних засобів на основі омега-3 ПНЖК, що відрізняються технологією, походженням, формою випуску, дозуванням, умовами відпуску та особливостями застосування. За результатами анкетування пацієнтів та медичних фахівців встановлено недостатню поінформованість щодо механізмів дії, показань, безпечного застосування та потенційних взаємодій омега-3 ПНЖК. Виявлено, що пацієнти часто звертаються до самопризначеньомега-3 ПНЖК, що підвищує ризик нераціонального застосування та виникнення ускладнень. У результаті дослідження сформовано модель фармацевтичної опіки, яка включає 4 основних блоки: виявлення індивідуальних потреб, інформування пацієнтів, моніторинг ефективності й безпеки, а також міжпрофесійну взаємодію у процесі супроводу застосування омега-3 ПНЖК.

УДК: 616-009.7:615.211

У магістерській роботі результати проведеного бібліографічного пошуку засвідчили, що біль залишається серйозною глобальною проблемою, яка включає біологічні, психологічні та соціальні аспекти, а знеболення, з огляду на це, потребує комплексного підходу. При виборі медикаментозних та немедикаментозних втручань для знеболення, слід враховувати сучасне збільшення кількості пацієнтів із болем внаслідок травм серед військових та цивільних людей, а також підвищення рівню стресу, тривоги та посилення депресії. Внаслідок проведення анонімного анкетного онлайн опитування фахівців охорони здоров’я встановлено, що негативний вплив психосоціального стресу на біль, зокрема спровокованого війною, зазначили більшість респондентів (75,5%), значна частка опитаних (67,5%) мали досвід звернень пацієнтів із болем, спричиненим безпосередніми наслідками воєнних дій. Фахівці охорони здоров’я спостерігають збільшення звернень пацієнтів із змішаним (56,3%) та нейропатичним болем (41,7%), що опосередковано підтверджується застосуванням для знеболення антиконвульсантів, зокрема габапентиноїдів (37,1%). Результати проведеного опитування засвідчують, що застосування психотерапії (29,8%) та антидепресантів (30,5%) розглядаються фахівцями охорони здоров’я як складові менеджменту болю.

УДК 615.281.8:616.988:576.858.13:613.221

У магістерській роботі обґрунтовано методологічні підходи та основі принципи профілактики та лікування герпетичних інфекцій. Визначено фактори, що впливають на ефективність та безпеку застосування протигерпетичних лікарських засобів. Здійснено оцінку профілю безпеки противірусних лікарських засобів для лікування герпетичної інфекції. Встановлено, що планування, організація та проведення профілактичних та лікувальних заходів повинно здійснюватися з обов’язковим урахуванням раціону харчування, що передбачає індивідуальний підхід до пацієнта. Доведено, що за допомогою раціонально підібраного харчового раціону можна підвищити якість, ефективність та безпечність застосування лікарських засобів при герпетичних інфекціях. Опрацьовані рекомендації-меседжі щодо раціональної нутриційної підтримки пацієнтів із герпетичними інфекціями є основою індивідуальної фармацевтичної опіки та формування моделі персоналізованого харчування, що може реалізуватися в рамках медикаментозного процесу при лікуванні герпетичної інфекції.